• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Психологія

Роль, статус, самопочуття студента у групі

Окрім академічної групи, студент вищого навчального закладу включений у діяльність і відносини інших соціальних груп: сім´ї, громадських організацій, виробничих колективів, об´єднань за інтересами тощо, у кожній з яких він виконує певну роль. Як вже зазначалося у главі 4.1, роль - це соціальна функція особистості, відповідний прийнятим нормам спосіб поведінки суб´єкта в залежності від його статусу або позиції в системі міжособистісних відносин, що визначає його права, обов´язки та привілеї. Важливими характеристиками статусу є престиж і авторитет як своєрідна міра визнання навколишніми заслуг індивіда.

Розрізняють ролі соціальні, обумовлені місцем індивіда в системі об´єктивних соціальних відносин (професійні, соціально-демографічні тощо), і ролі міжособистісні, обумовлені місцем індивіда в системі міжособистісних відносин (лідер, відтиснутий та ін.). Виділяють також ролі інституціоналізовані, тобто пов´язані з офіційними вимогами організації, до якої входить суб´єкт (наприклад, староста академічної групи), і стихійні, пов´язані з відносинами і видами діяльності, виникнення яких нічим не регулюється.

Індивідуальне виконання студентом ролі має певне особистісне «забарвлення», що залежить, насамперед, від його знань і уміння знаходитися в певній ролі, від її особистісної значимості, від прагнення тію чи іншою мірою відповідати експектаціям оточуючих. Експектації характеризують ставлення оточуючих до людини, пов´язані з припущенням про те, які види діяльності і форми поведінки вони вважають нормальними для неї у певній рольовій позиції. На відміну від вимог, очікування створюють загальну атмосферу здійснення діяльності, що часом стимулює сильніше, ніж наказ.

У різних групах той самий студент може мати різний статус. В групах, які відрізняються за рівнем групового розвитку, змістом діяльності й спілкування, молоді люди здобувають істотні розбіжності у статусі, які нерідко приводять до фрустрації, конфлікту тощо. Для профілактики цих негативних явищ організатори навчально-виховної роботи зі студентами, наставники студентської молоді повинні вивчати особливості спілкування і міжособистісних відносин в студентських групах і колективах. Для цього використовують спостереження, експеримент, бесіду, анкетне опитування та інші методи. Одним з найбільш поширених методів вивчення міжособистісних відносин у сформованих групах і колективах є соціометрична методика. Ця методика передбачає вибір партнера для спільних дій (як ділових, так і особистих) шляхом відповіді на певне запитання (див. табл. 16), яке називають критерієм вибору. Процедура опитування полягає у заповненні анкети кожним членом групи.

На основі аналізу отриманих відповідей, можна отримати уявлення про позицію кожного студента у міжособистісних відносинах, його популярність - непопулярність, взаємність відносин і спілкування, склад мікрогруп, що існують в академічній групі. При аналізі результатів соціометричного дослідження використовують два взаємодоповнюючі графічні способи: 1) матриці вибору; 2) соціограми. Їх кількість

Зразок анкети для проведення соціометричного дослідження в академічній групі

відповідає числу критеріїв вибору, що використовуються у дослідженні.

Матриця вибору - це таблиця, в якій по вертикалі під відповідними номерами записують (за алфавітом) прізвища всіх студентів академічної групи, що досліджується , а по горизонталі - лише їх номери. На відповідних перетинах цифрами 1, 2, 3 позначають тих, кого вибрав кожен учасник дослідження у першу, другу і третю чергу. Серед студентів є такі, що обрали один одного, тобто їх вибір виявився взаємним (у таблиці 17 взаємні вибори позначені жирним шрифтом).

У соціальній психології використовують спеціальні терміни, що вказують на стан особистості в міжособистісних відносинах.

«Зірка» - член групи (колективу), що отримує найбільшу кількість виборів. Як правило «зірок» у групі - 1-2. У наведеному в табл. 17 прикладі - це студенти під номерами 5 і 7 у списку групи.

«Бажаний» - член групи (колективу), що отримує половину або трохи менше кількості виборів, що віддані найпопулярнішому.

«Відтиснутий» - член групи (колективу), що отримує 1-2 вибори.

«Ізольований» - член групи (колективу), який не отримав жодного вибору. У наведеному прикладі у такому стані перебуває 2-й за списком студент.

«Відкинутий» - той, кого називають при відповіді на запитання: «З ким би Ви не хотіли працювати, відпочивати?» (3-тє та 5-те запитання анкети).

Дослідження груп і колективів показує, що «бажаних» та «відтиснутих» у них більшість.

Таким чином, кожен член групи (колективу) займає певну позицію, яка не завжди є однаковою у ділових та особистих стосунках. Наприклад, один студент у ділових стосунках має статус «відтиснутого», в особистих - «бажаного»; інший - в особистих - «зірка», а в ділових - «бажаний». Але може бути і збіг статусу: «бажаний» у ділових і особистих стосунках.

Важливим феноменом у міжособистісних стосунках є соціально-психологічна рефлексія - здатність індивіда сприймати і оцінювати свої взаємовідносини з іншими членами групи (див запитання 1, 6, 7 анкети).

Дослідженнями встановлено, що домагання і оцінка студентів іншими членами групи, які є складовими рефлексії, не завжди гармонійно співвідносяться. Так, збіг самооцінки з оцінкою іншими вказує на те, що домагання відповідають реальній позиції в групі. Розбіжність домагань з реальною позицією в групі свідчить про те, що домагання завищені або занижені.

Соціально-психологічна рефлексія вимірюється рефлексивним коефіцієнтом усвідомлення (РКУ):

де

В - число, що дорівнює кількості виборів партнера, яке підтвердилось;

В₁ - число, що дорівнює кількості очікуваних виборів.

Результати ставлень випробуваних один до одного при відповіді за будь-яким критерієм можна також відобразити на соціограмі (рис. 23), тобто у вигляді схеми, яка більш наочно, ніж матриця вибору, демонструє структуру міжособистісних відносин в групі, що досліджується.

Для передачі змісту взаємодій членів групи використовують наступну символіку:

Як видно з матриці вибору та соціограми, соціометричний метод є досить оперативним. За невеликих витрат часу з його допомогою може бути достатньо чітко представлена картина внутрішньогрупових емоційних зв´язків. У подальшому вона має бути наповнена більш глибоким змістом за допомогою, інших методів та методик.