Психологія

Розв´язання розумових завдань та індивідуальні особливості мислення

Психологи доклали багато зусиль і часу для з´ясування того, як людина розв´язує нові, незвичайні, творчі завдання. Проте й досі чіткої відповіді на питання про психологічну природу творчості немає. Науці відомі тільки деякі дані, що дозволяють частково описати процес розв´язування людиною творчих завдань, а також охарактеризувати умови, що сприяють або перешкоджають цьому процесу. Перед тим, як розглянути закономірності психології творчості, звернемося до простого прикладу завдання творчого типу з метою з´ясування їх особливостей.

Приклад. Проведіть чотири прямі лінії через розташовані квадратом дев´ять точок, не відриваючи олівця від паперу.

Рис. 14. Принцип розв´язання завдання
а) вид завдання у графічній формі
б) алгоритм розв´язання завдання

На рис. 14 показаний шлях розв´язання цього завдання. Воно демонструє особливість, що притаманна творчому мисленню, а саме - необхідність застосування нетрадиційного типу мислення, незвичайного бачення проблеми, виходу думки за межі звичного способу міркувань. Завдання передбачає припущення можливості виходу прямих ліній за межі частини площини, яка обмежена дев´ятьма точками. Тобто, після аналізу умов завдання необхідно спрямувати думку нетрадиційним шляхом.

З поняттям творчості нерозривно пов´язане поняття інтелекту. Під ним розуміємо сукупність самих загальних розумових здібностей, які забезпечують людині успіх в розв´язуванні різноманітних задач. Хоч інтелект являється одним із самих вивчених психологічних понять, в його розумінні є багато відмінностей. Одні вважають інтелект деякою загальною розумовою здібністю, інші думають, що в цьому понятті об´єднані уявлення про різні розумові здібності. Є погляд, який вбачає у інтелекті весь пізнавальний досвід особистості.

Для оцінювання рівня розвитку інтелекту звичайно використовуються тести інтелекту. В теперішній час їх розроблено достатньо, і вони призначені для людей різного віку, від 2-3 до 60-65 років. Тести для дітей називають «дитячими», а призначені для дорослих - «дорослими».

В роботі з дітьми від 2 до 16 років широке застосування знайшов тест Стенфорд-Біне. В ньому є шкали для оцінки загальної обізнаності, рівня розвитку мови, сприйняття, пам´яті, здібностей до логічного мислення. Всі завдання в тесті розподілені за віком. Коефіцієнт інтелекту - кількісний показник його розвитку - визначається шляхом порівняння даних дитини із середніми показниками, які характеризують багатьох дітей її віку. Крім того, за допомогою тесту Стенфорд-Біне можна визначити так званий розумовий вік дитини. Він відповідає тому фізичному віку, якого в даний час досягла дитина за рівнем свого інтелектуального розвитку.

Ще один відомий тест інтелекту - тест Векслера. Він має два різних варіанти, один з яких використовується в роботі з дітьми від 4 до 6 років, а інший - при вивченні дітей у віці від 7 до 16 років. Шкали даного тесту оцінюють володіння словом, вміння виявляти схожість та відмінність між предметами, запам´ятовувати, рахувати та ряд інших здібностей. Результати дослідження, проведеного за окремими шкалами-субтестами, об´єднуються в два показники: ВІП - вербальний інтелектуальний показник, що інтегрує результати виконання тих завдань, де використовується мова, і НІП - невербальний інтелектуальний показник, що складається із підсумків виконання завдань, в яких мова практично не вживається. Загальний показник інтелекту за даним тестом - ЗІП - представляє собою суму ВІП і НІП. Коефіцієнти інтелекту дуже стійкі протягом життя людини, хоч і не залишаються постійними. Стійкість тестових по показників спостерігається, починаючи приблизно з дворічного віку. Результати інтелектуального тестування дитини в одному віці в певній мірі можуть випереджати результати, одержані в подальшому віці. Проте чим більший інтервал часу проходить між роками, які тестуються, тим менший взаємозв´язок відповідних показників. Наприклад, коефіцієнти кореляції між показниками інтелекту, що відносяться до віку в 2 роки, і показниками, пов´язаними з віком в 10 і 18 років, складають 0,37 і 0,31, причому чим менші літа, які ми порівнюємо між собою, тим більше відмінностей в коефіцієнтах кореляції між ними і навпаки. Це свідчить про те, що в перші роки життя інтелектуальний розвиток дитини іде швидше, але потім, починаючи приблизно з віку 7-8 років, поступово уповільнюється. Низькі тестові показники інтелекту не завжди говорять про слабкі здібності людини. Це - один із найбільш важливих моментів, який необхідно враховувати при визначенні результатів тестування та їх інтерпретації. Якщо дитина не виконала тестове завдання, потрібно бути дуже обережним у визначені на цій основі перспектив її інтелектуального розвитку.