Податкове право
§ 3. Фізичні особи як платники єдиного податку
Перейти на спрощену систему оподаткування можуть фізичні особи—підприємці, що відповідають таким вимогам:
а) У трудових відносинах з якими, включаючи членів їх родини, протягом року перебуває не більше десяти чоловік;
б) розмір виручки яких від реалізації продукції (товарів,робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тисяч гривень.
При визначенні чисельності працівників, що перебувають у трудових відносинах з фізичними особами, необхідно звернутися до роз´яснень податкового органу, викладених у листі від 31 березня 2000 р. «Про порядок визначення чисельності найманих робітників, що можуть протягом року перебувати в трудових відносинах із платниками єдиного податку», відповідно до якого на будь-який момент здійснення підприємницької діяльності їхня кількість повинна бути не більше 10 чоловік. Розмір виручки приватних підприємців визначають так само, як і виторг для юридичних осіб.
Ставки єдиного податку для приватного підприємця встановлюють місцеві ради залежно від виду діяльності, вони становлять від двадцяти до двохсот гривень на місяць. Розмір ставки залежить не від отриманого доходу, як у юридичних осіб, а винятково від виду діяльності. Причому в різних регіонах України ставки єдиного податку для фізичних осіб, а також перелік видів діяльності, що підлягають оподаткуванню, можуть бути різні. Періодичність зміни таких ставок законодавчо не встановлено.
Якщо підприємець використовує працю найманих робітників, то ставка податку збільшується на 50% за кожного працівника (включаючи членів його родини). Якщо підприємець здійснює кілька видів діяльності, що оподатковуються за різними ставками, то йому видається одне посвідчення, а єдиний податок установлюється за більшою ставкою по цих видах діяльності, установленою місцевою радою за місцем державної реєстрації такого суб´єкта, причому незалежно від того, здійснює він підприємницьку діяльність на всій території України чи тільки за місцем державної реєстрації. Зазначимо, що Указ не встановлює територіального обмеження здійснення оподаткування підприємницької діяльності за спрощеною системою. Отже, якщо фізична особа як підприємець зареєстрована за місцем проживання, а здійснює підприємницьку діяльність в іншому місці, то їй не потрібно повторно реєструватися як суб´єкт підприємницької діяльності за місцем вчинення цієї діяльності.
Строки сплати єдиного податку для фізичних і юридичних осіб відповідно до Указу збігаються. Статтею 2 Указу встановлено, що фізичні особи єдиний податок сплачують щомісяця не пізніше 20-го числа наступного місяця. Однак податкова адміністрація Наказом закріпила обов´язкову умову для переходу на єдиний податок приватному підприємцю — надання, крім заяви, платіжного документа про сплату єдиного податку за період не менший ніж календарний місяць. Таким чином, фізичні особи сплачують єдиний податок авансом.
За дотримання всіх обов´язкових умов, закріплених законодавством, фізична особа—підприємець, як і юридична, має право один раз на рік самостійно обрати спрощений спосіб оподаткування й одержати посвідчення про сплату єдиного податку. Причому перейти на сплату єдиного податку вона може з будь-якого кварталу календарного (звітного) року, подавши не пізніше чим за 15 днів до початку такого звітного періоду до податкового органу за місцем державної реєстрації письмову заяву. Для цього подають такі документи:
1) заяву платника про перехід на сплату єдиного податку;
2) копію посвідчення про державну реєстрацію як підприємця;
3) документ, що посвідчує особу;
4) копію платіжного документу про сплату єдиного податку.Податковий орган за наявності всіх необхідних документівповинен узяти підприємця на облік і видати Посвідчення про сплату єдиного податку.
Посвідчення протягом календарного року можна щокварталу продовжувати. Підставою для цього є подання платником єдиного податку вищевказаної заяви і платіжних документів про сплату всіх установлених податків і обов´язкових платежів, термін сплати яких на дату подання заяви настав, а також єдиного податку за попередні періоди і наступний період, що неменший ніж календарний місяць. Заяву платник повинен подати не пізніше 15 днів до початку кварталу, на який підприємець продовжує Посвідчення. Якщо строк дії Посвідчення продовжується, у ньому здійснюються відповідні записи за підписом керівника податкового органу чи його заступника, що засвідчуються печаткою.
Відповідно до Указу суб´єкти малого підприємництва— платники єдиного податку можуть відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності та повернутися до загальної системи оподаткування з початку наступного звітного кварталу. Для цього подається відповідна заява до податкового органу не пізніше 15 днів до закінчення попереднього звітного кварталу.
Застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності має як переваги, так і певні недоліки. Останніми можна вважати такі обставини:
1) обмеження за обсягом діяльності (розмір виручки) таких суб´єктів;
2) при використанні праці найманих робітників фізична особа—платник єдиного податку повинна сплатити за кожного з них по 50% суми єдиного податку;
3) сума єдиного податку фізичної особи—платника податків сплачується авансом за звітний період (квартал). При цьому не враховується, чи буде фактично отримано доход від здійснення такої діяльності за звітний період;
4) обмеження за способом розрахунків юридичними особами.
Переваги використання спрощеної системи оподаткування для платників податків такі:
1) надається право платнику самостійно, на свій розсуд обрати спосіб оподаткування (загальний, спрощений чи спеціальний);
2) зменшується кількість податків і зборів, що сплачуються;
3) значно полегшується облік (документальний) господарської діяльності платників податків;
4) не потрібно додаткових знань у галузі оподаткування і немає потреби відстежувати всі зміни у законодавстві про податки і збори, що вносяться досить часто;
5) полегшується здійснення податкової звітності;
6) надається право фізичним особам не застосовувати при розрахунках зі споживачами РРО;
7) надається право вибору реєстрації як платника ПДВ;
8) сфера застосування єдиного податку набагато ширша, ніж фіксованого податку.
Наприкінці зазначимо, що перехід на спрощену систему оподаткування не означає автоматичного зменшення податкового тягаря. Тому, приймаючи рішення про перехід на таку систему, необхідно враховувати безліч факторів, серед яких посідає особливе місце рентабельність здійснення тих чи інших видів підприємницької діяльності. |