• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Податкове право

§ 1. Поняття об`єкта оподаткування

Поняття «об´єкт оподаткування» передбачає два підходи: правовий (розширений) і законодавчий (більш вузький). Як правова категорія об´єкт оподаткування являє собою родове визначення об´єкта (доходи чи їхня частина; майно; вартість тощо), з яким пов´язане виникнення обов´язку платника податків сплатити податок. У більш вузькому значенні (яке в основному закріплюється в законодавчих актах) об´єкти оподаткування можна визначити як видові форми родового поняття об´єкта оподаткування (доходи фізичних осіб; майно юридичних осіб тощо), що і закріплюються спеціальними податковими законодавчими актами.

Необхідно враховувати, що законодавець не дає вичерпного переліку видів об´єктів оподаткування, а виділяє найпоширеніші з них, залишаючи перелік відкритим. Наприклад, об´єктом оподаткування може виступати фонд оплати праці і т. ін.

Об´єктом оподаткування може бути вартість товарів (робіт, послуг), доход чи його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), використання природних ресурсів. При цьому один об´єкт не може виступати об´єктом оподаткування по кількох податках одного виду. Це, однак, не забороняє використовувати об´єкт при оподаткуванні податками різного виду. Тому один об´єкт (наприклад прибуток) може використовуватися як об´єкт оподаткування у кількох випадках. Наприклад, використання доходу як об´єкта при загальнодержавних податках не є перешкодою для введення податку з аналогічних об´єктів на місцевому рівні.

Певною мірою відкритим залишається і питання законодавчого регулювання поняття «об´єкт оподаткування». Тут деяка теоретична незавершеність проблеми реалізується у невизначеності нормативній. Закон України «Про систему оподаткування» від 18 лютого 1997 року як об´єкт оподаткування виділяє прибуток (дохо´ди), додану вартість продукції,вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митну чи її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об´єкти, визначені законами України (ст. 6). У ряді випадків має місце надмірна деталізація. Наприклад, характеристика доходу (прибутку) як об´єкта навряд чи потрібна, оскільки прибуток є одним з елементів доходу (нарівні із заробітною платою). Природно, прибуток і доход — різні категорії, але подібна деталізація передбачає і подальший докладний аналіз, навряд чи доречний у статті основного закону, що регулює податкову систему.

Таким чином, об´єктом є переважно такий предмет, з приводу якого необхідна сплата податку, наприклад, отриманий доход, володіння чим-небудь, споживання відомих предметів. Саме в такий спосіб закріплюється об´єкт оподаткування законодавством України і Російської Федерації (ст. 6 Закону України «Про систему оподаткування», ст. 38 Податкового кодексу Російської Федерації). Фактично доктринального визначення категорії об´єкта оподаткування немає, а законодавець йде простим шляхом: закріплює вичерпний перелік об´єктів оподаткування (вартість майна, вартість товарів (робіт, послуг), доходи, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг) і т. ін.).