Податкове право
§ 5. Класифікація податків і зборів
Усю сукупність обов´язкових платежів податкового характеру можна класифікувати за кількома підставами. Виділимо найбільш важливі з них.
1. Залежно від компетенції органу, що вводить дію податкового платежу на відповідній території:
а) загальнодержавні — податки і збори, що їх встановлюєВерховна Рада України, що вводяться в дію винятково законами України і діють на всій території України;
б) місцеві — податки та збори, перелік яких встановлює Верховна Рада України, вводять у дію місцеві органи самоврядування і які діють на території окремих регіонів України.
2. Залежно від каналу надходження. Відповідно до бюджетної системи України податкові платежі надходять до бюджетіврізних рівнів, на підставі чого податкові платежі можна розділити на закріплені та регульовані.
Закріплені податки безпосередньо і повністю надходять до конкретного бюджету чи позабюджетного фонду. Серед закріплених податків виділяють податки, що надходять до державного бюджету, місцевого бюджету, позабюджетного фонду. Регулюючі (різнорівневі) податки надходять одночасно до бюджетів різних рівнів у пропорціях відповідно до бюджетного законодавства. Суми відрахувань по таких податках, зараховані безпосередньо до державного бюджету і бюджетів інших рівнів, визначаються при затвердженні кожного бюджету.
Можна дещо деталізувати цю групу податків, диференціювавши їх на такі:
а) державні — податки, що повністю надходять до державного бюджету;
б) місцеві — податки, що повністю надходять до місцевихбюджетів;
в) пропорційні — податки, що розподіляються між державним і місцевим бюджетами у певній пропорції;
г) позабюджетні — податки, що надходять до певних фондів(у деяких випадках, щоправда, вони повинні все-таки пройтичерез бюджет).
3. Залежно від платника:
A. податки з юридичних осіб (податок на прибуток і т. ін.);
Б. податки з фізичних осіб (прибутковий податок, податокна промисел і т. ін.);
B. змішані — податки, що допускають як платника і юридичних, і фізичних осіб (податок з власників транспортних засобів, земельні податки і т. ін.). При цьому змішані податкиможна розділити на:
а) податки, що визначаються наявністю певних матеріальних благ (транспортні засоби, ділянка землі);
б) податки, що визначаються діяльністю платників (податок на додану вартість, акцизний збір).
4. Залежно від форми оподаткування:
А. Прямі (прибутково-майнові) — податки, що стягуються в процесі придбання та акумуляції матеріальних благ, визначаються розміром об´єкта обкладання, включаються в ціну товару і сплачуються виробником або власником. Прямі податки, у свою чергу, розділяються на:
а) особисті — податки, що сплачуються платником податківза рахунок і залежно від отриманого ним доходу (прибутку) і зурахуванням його платоспроможності;
б) реальні (англ. real — майно) — податки, що сплачуютьсяз майна, в основі яких лежить не реальний, а передбачуванийсередній доход.
Б. Непрямі (на споживання) — податки, що стягуються у процесі витрати матеріальних благ, визначаються розміром споживання, включаються у вигляді надбавки до ціни реалізації товару і сплачуються споживачем. При непрямому оподаткуванні формальним платником є продавець товару (робіт, послуг), що виступає посередником між державою і споживачем товару (робіт, послуг). Споживач товару (робіт, послуг) є платником реальним. Саме критерій збігу юридичного і фактичного платника є одним з основних при розмежуванні податків на прямі й непрямі. При прямому оподаткуванні — юридичний і фактичний платники збігаються, при непрямому — ні.
5. Залежно від способу стягнення:
А. Часткові (кількісні) — розмір податку встановлюють для кожного платника окремо, з урахуванням його майнового стану і можливості сплати. Загальна величина податку формується як сума платежів окремих платників.
Б. Розкладкові (репартіаційні) — податки, що нараховуються на цілу корпорацію платників, що самостійно здійснюють між собою остаточний розподіл податкового тягаря. Історично це перша форма стягнення податків, що проходила кілька етапів: перший — установлення загальної суми потреби держави в доходах; другий — розподіл цієї суми між територіальними одиницями; третій — розподіл її між платниками. Сьогодні застосовують на місцевому рівні. У Росії в 1885 році було встановлено додатковий розкладковий збір, стягнутий із промислових і торгових підприємств. Загальну його суму законодавчо визначали по губерніях, у губерніях — по повітах, де вже згідно з прибутковістю розподіляли між торговими і промисловими підприємствами.
6. Залежно від характеру використання:
А. Загального призначення — податки, що використовуються на загальні цілі (без конкретизації). Власне, це і є дійсно податки.
Б. Цільові податки — податки, що зараховуються до позабюджетних цільових фондів і призначені для цільового використання. Фактично однією з основних ознак податків є нецільовий характер, однак подібні платежі мають деякі позитивні моменти: психологічний; ув´язування витрат і доходів від певних видів діяльності; певна незалежність конкретного державного органу1.
7. Залежно від періодичності стягнення:
А. Разові — податки, що сплачуються один раз протягом певного часу (найчастіше — податкового періоду) при здійсненні певних дій (податок з власників транспортних засобів; податок з майна, що переходить у порядку спадкування чи дарування). Цей різновид податків має переважно характер зборів.
Б. Систематичні (регулярні) — податки, що стягуються регулярно, через певні проміжки часу і протягом усього періоду володіння чи діяльності платника (щомісячно, поквартально).
8. Залежно від обліку податкового платежу:
A. Податки, що фінансуються споживачем (акциз, податокна додану вартість).
Б. Податки, що включаються у собівартість (податок з власників транспортних засобів, земельний податок).
B. Податки, що фінансуються за рахунок балансового прибутку, тобто прибутку до сплати податку (податок на майно,податок на рекламу).
Г. Податки, що фінансуються за рахунок чистого прибутку, тобто прибутку після сплати податку (збір за право торгівлі, за використання національної символіки).
В окрему підсистему можна виділити групу загальнодержавних зборів, що можуть бути диференційовані:
1) збори економічного характеру;
2) збори соціального характеру (збір на обов´язкове державне соціальне страхування і т. ін.);
3) збори природоресурсного характеру (збір за спеціальне використання природних ресурсів і т. ін.).