Податкове право
§ 4. Співвідношення податку, збору й мита
На практиці часто як синоніми вживають поняття податку, збору, обов´язкового платежу. Дійсно, це дуже схожі категорії, але перебувають вони у певному співвідношенні. Поняття обов´язкового платежу є родовим, що охоплює всю сукупність податків і зборів (при цьому слід враховувати, що йдеться про обов´язкові платежі податкового характеру, оскільки штрафи, стягнення також мають обов´язковий, але не податковий характер), і в широкому розумінні обов´язкові платежі податкового характеру і складають податкову систему. У свою чергу, податки та збори є видовими категоріями, являють собою форми обов´язкових платежів податкового характеру. У цілому ж обов´язкові платежі в нашому контексті включають:
1) податки;
2) збори;
3) податкові плати (мито, плату за торговий патент і т. ін.).
Розмежування податків, зборів, інших платежів є не тільки теоретичною проблемою, а й значною мірою проблемою практики.
По-перше, коли йдеться про податки, то це насамперед безумовні й нецільові платежі, і після їхнього надходження до бюджетів неможливо простежити використання цих коштів, та це й не потрібно. У ситуації зі зборами картина інша. Це цільові надходження, вони необхідні для фінансування певних заходів і мають таким чином чітку цільову прив´язку. Тому можна порушувати питання про нецільове використання коштів (може навіть йтися про самостійний склад правопорушення).
По-друге, податки в основному надходять до бюджетів, тоді як збори можуть формувати цільові (у тому числі й позабюджетні) фонди. Тому, якщо необхідно закріпити стабільні надходження до бюджетів нецільового характеру, — це, без сумніву, податки. Якщо ми хочемо закріпити стійкий зв´язок між податковими надходженнями і джерелами, з яких вони надходять, — це збори.
І, по-третє, якщо встановлення, зміна і скасування податків і всіх елементів правового механізму податків є винятковою компетенцією органів державної влади, то деталізацію елементів зборів у перспективі можна розглядати і як компетенцію виконавчих органів,
У законодавстві багатьох держав немає розмежування між цими категоріями, і податкову систему там характеризують як сукупність податків і зборів. Податкове законодавство Російської Федерації закріплює поняття податку, яким визнається обов´язковий внесок, що має безеквівалентний характер, не пов´язаний зі здійсненням уповноваженим органом (установою чи посадовою особою) певних конкретних дій у відношенні платника податків, який сплатив цей внесок.
Природно, що податок, мито, збір мають певні загальні риси, зокрема, такі:
— обов´язковість сплати податків і зборів до відповідних бюджетів і фондів;
— чітке надходження їх до бюджетів і фондів, за якими вони закріплені;
— стягнення їх на основі законодавчо закріпленої форми й порядку надходження;
— примусовий характер стягнення;
— здійснення контролю єдиними органами Державної податкової служби;
— безеквівалентний характер платежів.
Попри схожість цих механізмів, вони, однак, мають чіткі розбіжності.
Мито і збір відрізняються від податків:
1. За значенням. Податкові платежі забезпечують до 80 відсотків надходжень у доходну частину бюджету, інші види відрахувань, відповідно, менше.
2. За метою. Мета податків — задоволення потреб держави, мета мит, зборів — задоволення певних потреб чи витрат установ.
3. За обставинами. Податки являють собою безумовні платежі; мито і збір сплачуються у зв´язку з послугою, наданою платнику державною установою, що реалізує державно-владні повноваження.
4. За характером обов´язку. Сплата податку пов´язана з чітко вираженим обов´язком платника; мито і збір характеризуються певною добровільністю дій його і не регулюються іноді відносинами імперативного характеру.
5. За періодичністю. Збори, платежі, мито часто мають разовий характер і сплата їх здійснюється без певної системи; податки ж характеризуються певною періодичністю.
Відмінності за періодичністю включають два підходи:
— періодичність сплати (збори, мито — одноразова сплата, податки — певна періодична сплата);
— періодичність дій (збори, мито прямо залежать від кількості дій, що породжують зобов´язання зі сплати, податки — чітко не погоджуються з періодичністю дій, наприклад, періодичність сплати податку з власників транспортних засобів не пов´язується з характером використання транспортного засобу).
6. Відносини відплатності характерні для мит, зборів (на відміну від податків).
Отже, на відміну від загальних податкових платежів збори й мита мають індивідуальний характер і їм завжди властиві спеціальна мета і спеціальні інтереси.
Законодавчого розмежування мита і збору в Україні немає. Раніше основним критерієм було надходження коштів: якщо в бюджет — мито, якщо на користь організації — збір. У сучасних умовах акценти трохи змістилися:
збір — платіж за володіння особливим правом;
мито — плата за здійснення на користь платників юридично значущих дій.