• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Історія економічної теорії

7.2.1. Концепція земельної ренти Джеймса Андерсона

У розвитку економічної думки класичної доби деякий крок зробив шотландець Джеймс Андерсон (1739-1808), який 1775 року написав книгу "Спостереження за способом збудження духу національної промисловості", яку присвятив герцогові Баклю (від якого Адам Сміт отримував пенсію). Перед тим, як книжка побачила світ, Джеймс Андерсон написав постскриптум на вісімдесят сторінок на захист експортних субсидій на пшеницю. Наприкінці цього постскриптуму вміщене вичерпне обґрунтування теорії ренти. Цей уривок вартує того, щоб бути процитованим.

"Кожна країна має різну землю, яка наділена неоднаковим рівнем родючості: в результаті маємо ситуацію, коли фермер, який обробляє найродючіші з цих земель, може собі дозволити принести своє зерно на ринок за ціною, що набагато нижча від тієї, яку пропонують інші фермери, що обробляють менш родючі поля. Але якщо зерна, вирощеного в цих родючих місцевостях недостатньо, щоб повністю забезпечити ринок, тоді ціна буде звичайно ж зростати на цьому ринку, поки не відшкодує витрат іншим фермерам, які обробляють менш родючі ґрунти. Однак фермер, який обробляє родючі місцевості, зможе продавати своє зерно за тією ж ціною на ринку, за якою продають ті, хто обробляє бідніші поля; отже, він зможе отримувати набагато більше, ніж того вимагає справжня вартість зерна. З цього випливає, що багато людей будуть прагнути заволодіти цими родючими ділянками і погодяться сплатити навіть премію в обмін на винятковий привілей обробляти їх; величина цієї премії буде більшою чи меншою, залежно від того, більшою чи меншою є родючість ґрунту. Ця премія є тим, що ми тепер називаємо рентою - засобом, за допомогою якого витрати на обробіток земель з різним рівнем родючості можуть бути приведеними до абсолютної рівності".

Того ж року Андерсон запропонував те саме пояснення ренти у праці "Дослідження природи зернового законодавства з метою запропонувати новий зерновий законопроект для Шотландії". У ній він поділяє землю на класи з різним рівнем родючості - А, В, С і т. ін., які будуть оброблятись послідовно, допоки ціна зерна не покриє виробничі витрати. Крайній клас залишиться звільненим від ренти, решту класів сплачуватимуть ренту відповідно до їхніх фінансових переваг.

У чому ж полягало відкриття Андерсона? Ретельно розроблена теорія абсолютної ренти для дефіцитної землі однакової якості була відома і її широко використовували та популяризували фізіократи. Уявлення про те, що земля кращої якості й розташування вимагає вищої ренти мусило бути банальністю, починаючи з часів фараонів. Економічні взаємозв´язки, які є очевидними із повсякденного досвіду, не можуть спричинювати відкриття. У будь-якому разі Адам Сміт уже описав мікроекономіку диференціальної ренти якнайдетальніше. Він також зазначив, що висока рента є наслідком високої ціни зерна, а не її причиною. Однак трактування Сміта залишилось незадовільним, оскільки воно сплутало ренту з монополістичними цінами і не дало чіткого розуміння того, чому рента як компонент ціни не впливає на неї. Роз´яснення цих суперечливих моментів і є внеском Андерсона. Він надав мікроекономічній теорії ренти такої форми, до якої Едвард Вест, Роберт Малтус і Давид Рікардо вже не мали що додати. Залишилось хіба включити ренту в макроекономічну модель розподілу і економічного зростання.