Міжнародна та національна безпека: теоретичні і прикладні аспекти
Актуальні проблеми судово-медичної експертизи трупа
У сучасних умовах боротьби із різного роду кримінальними правопорушеннями все більшого значення набуває складний процес досліджень, пов’язаних з використанням знань матеріальних об’єктів, що містять інформацію про обставини справи, які проводяться експертом за постановою слідчого чи ухвалою суду.
У випадках, що потребують спеціальних знань із судової медицини та інших галузей науки та техніки, призначається комплексна судово-медична експертиза або інший вид експертизи, яка виконується судово-медичним експертом та фахівцями інших спеціальностей. Зважаючи на динамічний процес розвитку та постійне матеріальнотехнічне оновлення будь-якої галузі знань постає питання необхідності залучення відповідних експертів до процесу комплексної експертизи з метою вирішення фахових питань того чи іншого характеру. У зв’язку з цим актуальним видається питання щодо особливостей проведення судово-медичної експертизи трупа, її значення та можливості на сучасному етапі розвитку криміналістики з метою виявлення фактів, необхідних для об’єктивного й повного встановлення обставин, що стосуються розслідуваної кримінальної справи.
Для повного та об’єктивного огляду місця події при виявленні трупа неабияке значення має чіткий розподіл обов’язків і, водночас, тісна взаємодія слідчого з судовомедичним експертом або лікарем, а також із експертом-криміналістом. Для кваліфікованого складання протоколу огляду місця події й фіксації в ньому тих чи інших особливостей об’єктів, які підлягають огляду, слідчий повинен повною мірою використовувати спеціальні знання зазначених осіб, тобто залучати спеціалістів у певній галузі.
Процесуальна діяльність у кримінальному провадженні пов’язана насамперед з розслідуванням (обшуком) і негласним слідством, які є найбільш ефективними засобами збирання доказів.
Залучення експерта та проведення експертизи є одним з основних форм застосування спеціальних знань під час досудового розслідування кримінальних правопорушень, а висновок експерта - одним із важливих процесуальних джерел доказів у кримінальному провадженні, тому своєчасне залучення експерта стороною обвинувачення сприяє правильному визначенню подальших напрямів досудового розслідування та певною мірою впливає на результативність проведення інших процесуальних дій у кримінальному провадженні.
У ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» встановлено, що судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду [1]. Отже, судова експертиза аналізуючи певну інформацію, надає їй такої форми, яка є зрозумілою та більш прийнятною для сторін кримінального провадження. Також відповідно до ч 1 ст. 242 КПК України сторона кримінального провадження може звернутись до експерта для проведення експертизи, якщо для з’ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження необхідні спеціальні знання [2].
Рішення про необхідність проведення експертизи може бути прийнято слідчим, прокурором уже під час проведення початкових слідчих дій, насамперед у ході огляду місця події: виявляючи й вилучаючи різні сліди, слідчий висуває версії щодо розслідуваної події, визначає можливості та перспективи їх експертного дослідження [3, с. 452]. У процесі визначення видів експертиз, які потрібно провести у кримінальному провадженні, слідчий, прокурор повинні враховувати обставини справи та комплекс завдань, що вирішує судова експертиза.
Ефективність використання комплексної експертизи в будь-якому виді судочинства значною мірою визначається ступенем вирішеності низки загальних проблем, що стоять перед комплексним дослідженням в судовій експертизі взагалі. За гносеологічною природою експертиза - це різновид практичного пізнання конкретних фактів, явищ з використанням положень науки, наукових засобів і методів за науково-розробленою і апробованою практикою методикою. В основі експертизи як дослідження лежать як відомі (вихідні) емпіричні дані, так і наукові факти, функції яких полягають у встановленні предмета експертизи, виявленні видів зв’язків між емпіричними даними, визначенні можливості існування шуканого факту. Інтеграція знань передбачає використання теоретичних і емпіричних положень (методів, засобів) різних наук і на їх основі виробляються знання, необхідні для всебічного, повного і об’єктивного дослідження складних явищ і об’єктів. В результаті комплексних досліджень на основі інтеграції знань різноманітних галузей виявляється нова доказова інформація, котра може бути досліджена лише на основі цих знань.
З таких позицій комплексність досліджень характеризується: по-перше, використанням сукупності різних спеціальних знань суміжних наук для вирішення експертного завдання, котре неможна вирішити шляхом застосування знань будь-якої однієї науки; по-друге, паралельним або послідовним дослідженням різноманітних властивостей одного й того самого або декількох об’єктів з метою вирішення завдань самостійних експертиз.
Вміле використання спеціальних знань відіграє визначну, а іноді вирішальну роль ефективного процесу розслідування правопорушень з подальшим притягненням винної особи до кримінальної відповідальності [4, с. 80].
Сучасна базова теоретична концепція комплексної експертизи ґрунтується на таких положеннях: комплексні експертизи можуть проводитися лише за умов, коли в дослідженні беруть участь не менше двох експертів; при проведенні комплексної експертизи дослідження проводиться експертами різних спеціальностей; кожний з експертів при проведенні комплексної експертизи діє в зоні своєї компетенції і не може втручатися в чужу зону знань, тобто фактично компетенції надається деякий абсолютний і обмежувальний характер; експерт дає висновок від свого імені на підставі досліджень, проведених ним відповідно до його спеціальних знань і несе за даний висновок відповідальність у встановленому законом порядку [5, с. 147].
Огляд - один із видів слідчого огляду. Ця слідча дія проводиться з метою виявлення слідів злочину, з’ясування механізму вчинення злочину, обстановки його здійснення, інших обставин, які мають значення в справі, що розслідується.
Огляд трупа слідчим, прокурором проводиться за обов’язкової участі судовомедичного експерта або лікаря, якщо вчасно неможливо залучити судово-медичного експерта. Огляд трупа може здійснюватися одночасно з оглядом місця події, житла чи іншого володіння особи з додержанням правил КПК про огляд житла чи іншого володіння особи.
Після огляду трупу, його унікальні особливості та можливі причини смерті вимагають проведення судово-медичної експертизи для їх встановлення. Труп може бути виданий лише за письмовим дозволом прокурора та лише після проведення повної судовомедичної експертизи, що гарантує точне встановлення причини смерті. Це необхідно для забезпечення об’єктивності, надійності та довіреності результатів, що можуть мати важливе значення у правосудді.
Ексгумація трупа відповідає ознакам, які притаманні слідчим (розшуковим) діям, а саме: порядок проведення ексгумації є процесуально регламентований, здійснюється на підставі постанови прокурора, проводиться з метою одержання нових доказів або ж перевірки раніше отриманих, її проведення можливе лише після внесення відомостей до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Огляд трупа посідає важливе місце в системі слідчих (розшукових) дій, оскільки включає сприйняття й оцінку слідів злочину, установлення їх причинних зв’язків з подією, формування моделі події, механізму її здійснення, її інсценування.
Експерти повинні мати широкі знання про механізм утворення слідів, зокрема біологічного походження, та уміти їх відрізняти залежно від обставин події. Важливим є також здійснення правильного збору та вилучення речових доказів, що містять сліди біологічного походження, що є відповідальністю судово-слідчих органів. Такий підхід гарантує об’єктивність та надійність результатів судово-медичної експертизи, яка може бути вирішальною у правосудді[6, с. 458].
Спеціаліст може надавати допомогу під час встановлення походження плям на одязі, виявлення слідів сперми серед крові й піхвових виділень та встановлення її групової належності [7, с. 178]. У разі вбивства на тілі потерпілих, їхньому одязі, знаряддях травми і навколишніх предметах, а також на тілі та одязі злочинця може виявитися кров. Кістки, нігтьові пластинки, зуби, органи і тканини як об’єкт судово-медичного дослідження підлягають вивченню у випадках експертиз скелетованих трупів, у справах транспортних пригод, якщо на частинах автомобіля виявляють частинки тканин, в разі масових катастроф, забої і викрадення тварин. Це можуть бути як цілі органи, так і частини без виражених анатомо-морфологічних ознак. Належність до тієї чи іншої тканини визначається у таких випадках візуально, гістологічно та цитологічно. Але подекуди виникають питання про видову природу об’єктів. Якщо вид кісток не встановлений лікарями-судово-медичними експертами-криміналістами, його визначають найчутливішим методом - методом зустрічного електрофорезу, методика аналогічна визначенню виду білка крові. Це ж стосується виду тканин і органів.
Сучасні технології судово-медичного молекулярно-генетичного дослідження надають можливість встановлювати невпізнаних осіб (померлих, перебуваючи без тями, хворих на амнезію) за наявності зразків, належність яких відома, встановлювати генетичну статеву належність особи, що залишила слід [8, с. 179].
Дослідження біоматеріалу надає можливості ідентифікації невпізнаних трупів та ін. За формою, особливостям розташування слідів крові можна судити про обставини злочину.
Велике значення для викриття винних має судово-медичне дослідження слідів крові, але для того щоб воно дало найбільший ефект, необхідні грамотні дії слідчого щодо їх виявлення, вилученню, пакування і пересилки. У висохлих плям крові звичайно темночервоний, коричневий або бурий колір, іноді сірувато-зелений або жовтуватий. На масці розливу крові утворюються блискучі коричневі скоринки. Злочинці нерідко намагаються знищити сліди крові на місці злочину: миють підлогу, стіни, взуття, перуть одяг та ін. У таких випадках шукати їх потрібно там, де кров залишилася на знарядді злочину (сокири, молотка, ножа тощо) [9, с. 60].
Таким чином, треба акцентувати увагу на важливості огляду трупа та місця події у розслідуванні злочинів, особливо у випадках, коли труп є єдиним джерелом доказів. Результати огляду можуть визначати напрямки розслідування, тому важливо дотримуватися процесуального законодавства та криміналістичної тактики. Огляд повинен проводитися особисто слідчим, що підкреслює важливість цієї слідчої дії. У цілому, слід наголосити на важливості правильного проведення огляду місця події та тіла, який може мати вирішальне значення у встановленні обставин злочину.
Судово-медична експертиза трупа відіграє велику роль під час розкриття й розслідування злочинів, оскільки саме в результаті її проведення можна одержати й перевірити докази у праві, а також відтворити картину події, яка має бути обов’язково встановлена. В ході проведення судової експертизи потрібних результатів при розкритті злочинів можна досягти з більшою достовірністю, ефективністю та швидкістю. Судова експертиза виступає надійним інструментом в сучасних умовах боротьби із різного роду кримінальними правопорушеннями.