Міжнародна та національна безпека: теоретичні і прикладні аспекти
Дослідження змісту адміністративної діяльності Національної поліції України як основи забезпечення внутрішньої безпеки
На сьогоднішній день, держава приділяє увагу забезпеченню внутрішньої безпеці оскільки це є головним індикатором безпеко стійкості, як нашої держави так й іншої країни світу. З цією метою відбувається відповідний процес побудови безпекової стійкості державної політики у урахуванням нестабільності як зовнішніх так й внутрішніх процесів. Це вимагає від уряду країни відповідного переосмислення підходів до забезпечення безпеко стійкості країни перед реальними та потенційними ризиками її національній безпеці та інтересам суспільства. Розвиток безпосередньо спроможностей підрозділів системи МВС України та Національної поліції є першочерговою метою розвитку відомства, та кінцевою метою якого є створення та забезпечення щоб кожний громадян відчував безпеку у своєї державі. Зокрема, в умовах сьогодення із урахуванням побудови та забезпечення національної безпеки держави перед відповідними суб’єктами сектору безпеки та оборони, зокрема перед органами та підрозділами Національної поліції постали нові передумови забезпечення внутрішньої безпеки [1].
Необхідно вказати, що з урахуванням відповідних викликів пов’язаних із війною в нашій країні, із забезпеченням прав осіб, які були вимушені переселитися в інші куточки нашої державу постало необхідним переглянути відповідні стратегічні цілі в діяльності держави щодо забезпечення внутрішньої безпеки країни, що в цілому становить безпекову складову останньої. З огляду на вказані зміни безпекового середовища, постає необхідним побудувати новий процес стратегічного планування та відповідно оновлення стратегічних нормативно-правових документів держави у сфері забезпечення національної безпеки. В цьому процесі відповідне місце займає Національна поліції, як один із суб’єктів забезпечення внутрішньої безпеки держави.
Відповідний аналіз норм діючого законодавства надає можливість вказати, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості [2].
В цілому, реалізуючи вищевказане, органи Національної поліції здійснюють свої повноваження в межах їх адміністративної діяльності, спрямованої на захист особистості, її прав та свобод, на охорону публічної безпеки й порядку, на боротьбу з різними правопорушеннями тощо.
На шпальтах наукових праць є можливість проаналізувати погляди вченихадміністративістів щодо сутності адміністративної діяльності.
Узагальнюючи наукові погляди зазначимо, що під адміністративною діяльністю органів внутрішніх справ, а на сьогоднішній день й Національною поліцією розуміють: урегульовану нормами адміністративного права їх виконавчо-владну діяльність, яка спрямована на забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, громадського порядку, громадської безпеки та боротьбу з правопорушеннями [3, с.7]; визначену нормативними актами виконавчо-владну діяльність, яка спрямована на забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів організацій та практичне здійснення встановлених державою заходів по охороні громадського порядку, громадської безпеки та боротьби із правопорушеннями [4, с. 14-15]; специфічну, виконавчо-розпорядчу, підзаконну, державно-владну їх діяльність з організації та здійснення охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, попередження й припинення злочинів та інших правопорушень [5, с.8]; як складову правоохоронної функції держави, що становить самостійний комплексний напрямок діяльності держави, обумовлений її соціальним призначенням, який реалізується системою суб’єктів (державних і недержавних), що уповноважені виключно в рамках закону з використанням відповідних форм та методів вживати юридичних заходів впливу (в тому числі примусових) із метою досягнення бажаного соціального ефекту - охорони права в цілому, забезпечення охорони законності і правопорядку, прав і свобод громадян зокрема [6, с. 8; 7].
Враховуючи викладене, можемо констатувати, що вчені на сьогоднішній день практично одностайні в розумінні терміну «адміністративна діяльність органів Національної поліції» із врахуванням основних ознак, напрямів діяльності, що в сукупності забезпечує внутрішню безпеку держави та відповідний спокій у суспільстві. В той же час, є слушним розкриття змісту адміністративної діяльності Національної поліції через реалізацію відповідної правоохоронної функції держави, оскільки саме держава наділяє відповідною компетенцію органи Національної поліції щодо реалізації основних напрямків діяльності спрямованих на забезпечення внутрішньої безпеки держави та в цілому безпекової стійкості.