Міжнародна та національна безпека: теоретичні і прикладні аспекти
Зовнішня безпекова політика України в міжнародних організаціях
Здійснення впливу через міжнародні організації є важливою частиною зовнішньої політики України. Наша держава є активним членом багатьох організацій, таких як Рада Європи (РЄ), Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) та Організація Об’єднаних Націй (ООН), також задля розвитку національних оборонних спроможностей Україна є учасницею програми НАТО «Партнерство заради миру» і бере участь у різних формах співпраці з цією організацією.
Важливість Ради Європи для зовнішньої політики та політики безпеки в основному ґрунтується на її географічному критерії та здатності запобігати кризам. Для держав європейського регіону Рада Європи виступає як своєрідна парасолькова організація, тісно співпрацюючи із Організацією з безпеки і співробітництва в Європі та Європейським Союзом. Основний меседж Ради Європи полягає в тому, що стабільність і здатність держави вирішувати навіть серйозні конфлікти залежать від її поваги до демократії, прав людини і можливості керуватися верховенством права. Всі її функції спрямовані на просування демократії, прав людини і верховенства права, що повністю відповідає цілям та інтересам України.
Після широкомасштабного вторгнення Росії на територію України у лютому 2022 р. держави-учасниці Ради Європи засудили необгрунтовану агресію РФ проти нашої держави та виказали свою солідарність з українським народом та ще раз підтвердили свою підтримку суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів. Держави-учасниці Ради Європи, членство в якій залежить від виконання певних критеріїв передбачених статутним документом, одна з перших міжнародних організацій котра відповідно до ст. 8 Статуту голосувала за виключення РФ з її складу. Так, 15 березня 2022 р. ПАРЄ під час позачергового пленарного засідання одноголосно ухвалила Висновок «Наслідки агресії Російської Федерації проти України» в якому було акцентовано, що ПАРЄ залишається на боці України - жертви неспровокованої агресивної війни котру розпочала Російська Федерація; визнано, що РФ вчинила серйозні порушення Статуту РЄ і отже, не може більше бути державою-членом цієї організації [1]; зазначила, що російська влада своїми агресивними діями проти України позбавила громадян своєї держави найдосконалішої системи захисту прав людини, включаючи юрисдикцію ЄСПЛ [2].
Організація з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ) є однією з найбільших регіональних безпекових організацій в світі, в якій беруть участь 57 держав-учасниць, що охоплюють географічний регіон від Ванкувера до Владивостока. Разом з тим, необхідно зазначити, у грудні 2022 р. Рада міністрів ОБСЄ, беручі до уваги останні події, що пов’язані із необґрунтованою агресією Росії проти України, вперше зібралась на своє засідання без представників РФ. Польське Міністерство закордонних справ повідомило, що вони не допускають російську делегацію на засідання ОБСЄ котре проводилось у Польщі місто Лодзь [3]. Постійний представник США в ОБСЄ М. Карпентер заявив, що поведінка РФ абсолютно варварська тому вона не може бути членом організації та брати участь в обговоренні будь-яких питань. Водночас, в ОБСЄ та ООН відсутні процедури виключення держав із організації. До того Росія має спільні кордони не тільки з Україною але й іншими державами-учасницями: Молдова, країни Балтії, Кавказу та Центральної Азії котрі також відчувають загрозу. Все, що можна зробити у даному випадку це ізоляція Росії та притягнення винних у скоєнні агресії та інших злочинів до відповідальності [4].
Сила ОБСЄ полягає в її широкому розумінні поняття безпеки: організація наголошує не лише на політичній та військовій безпеці, а й на важливості, дотримання і забезпечення прав людини та парламентської демократії, також мають суттєве значення для забезпечення безпеки економічні та екологічні питання. Діяльність ОБСЄ ґрунтується на Гельсінському заключному акті, підписаному в 1975 році. Участь України в ОБСЄ гуртується на можливостях організації ефективного сприяння європейській безпеці та стабільності, дотримуючись спільно узгоджених зобов’язань та принципів.
Організація Об’єднаних Націй (ООН) є основою багатостороннього співробітництва для держав-учасниць. Наша держава, як одна із держав-засновниць даної організації віддана підтримці міжнародного миру і безпеки та мирному врегулюванню конфліктів. Зобов’язання включають співробітництво, спрямоване на вирішення економічних, соціальних, культурних та гуманітарних проблем, а також роботу з просування прав людини та розвитку міжнародного права. Відповідно до концепції всеосяжної безпеки всі ці принципи підтримують міжнародний мир і стабільність.
Починаючи з липня 1992 р. Україна бере участь в миротворчих операціях ООН як активний контрибутор військового та поліцейського персоналу, а саме: Місії ООН із стабілізації в ДР Конго, Місії ООН у Південному Судані, Силах ООН з підтримання миру на Кіпрі, Місії ООН у справах тимчасової адміністрації в Косово, Тимчасових силах ООН із забезпечення безпеки в Аб’єй та Багатопрофільній інтегрованій місії ООН зі стабілізації у Малі [5].
Наша держава також бере активну участь в інших заходах ООН, включаючи розвиток міжнародного права, дипломатію роззброєння і багатостороннє співробітництво в галузі розвитку прав людини, що є одним з ключових елементів роботи України в ООН.
Північноатлантична організація (НАТО) була створена в 1949 році. Це багатосторонній військово-політичний альянс і ключовий гравець у просуванні євротрансатлантичної безпеки й стабільності. Мета НАТО полягає у гарантуванні свободи і безпеки держав-членів політичними і військовими засобами. До її основних завдань відносяться колективна оборона і стримування, врегулювання криз і спільна безпека спільно з іншими організаціями та державами. Партнерство України з НАТО розпочалось ще на початку 90-х років ХХ століття. Спільний діалог Україна НАТО регулюється Програмою «Партнерство заради майбутнього» 1994 р., Хартії про особливе партнерство 1997 р., на основі якої було започатковано Комісію Україна - НАТО, національними керівними принципами щодо зовнішньої політики, безпеки і оборони. Відповідно до них Україна веде стабільне і взаємовигідне співробітництво з НАТО. У зв’язку із анексією Росією Автономної Республіки Крим у 2014 р. співробітництво по ряду питань було активізовано. Від початку повномасштабного вторгнення РФ у 2022 р. НАТО та державичлени цієї організації активно підтримують Україну в її прагненні до відновлення миру, територіальної цілісності та політичної незалежності.
Отже, безпекова політика України за участі міжнародних організацій спрямована на забезпечення миру і стабільних дружніх взаємовідносин між державами-учасницями, вирішення конфліктів мирним шляхом та ґрунтується на дипломатії й повазі до міжнародних правил. Наша держава підтримує партнерські відносини спрямовані на збереження миру та зміцнення міжнародної безпеки відповідно до принципів Статуту ООН.