Міжнародна та національна безпека: теоретичні і прикладні аспекти

Концептуалізація поняття «філософія безпеки»: основні аспекти

Наразі наша держава перебуває у стані боротьби за мир та безпеку. Світові партнери України роблять усе можливе, щоб забезпечити дотримання основних положень статуту ООН, які направленні на досягнення безпеки законними методами врегулювання конфлікту та містить заборону втручатися у справи іншої держави. Сьогодення диктує нам необхідність розуміння поняття «безпека», адже саме вірне тлумачення може надати правильний ключ до винайдення нових методів боротьби з порушниками принципу миру та безпеки. Звісно, для досягнення мети розуміння поняття «безпека», а саме «міжнародна та національна безпека», необхідно звернутися до філософського аспекту.

Філософський підхід до розуміння поняття «безпека» не може базуватися на розкритті змісту даного поняття крізь призму «відсутності небезпеки». Нормальне функціонування держави завжди залишається під загрозою впливу факторів, які можуть посягати на територіальну цілісність держави, повалення влади тощо. Відповідно, при розкритті поняття «безпеки» необхідно уникати впевненості у «відсутності небезпеки» [1, с. 9].

Досліджуючи безпеку держави через призму властивостей зміни часових та просторових характеристик, Дзьобань О. виділяє такі підходи: статичний та динамічний. Перший характеризує безпеку держави з позицій її здатності забезпечити такий рівень організації суспільних відносин у конкретний період часу, за якого гарантується захист інтересів особи, громади, суспільства. Статичні властивості безпеки не дозволяють сформувати її спроможність до протидії загрозам у контексті процесів власного розвитку, які обов’язково супроводжуються постійними змінами [2, с. 9].

Відповідно, статика у своїй більшості блокує розвиток та динаміку, відповідно віднайти нові шляхи вирішення проблем, які виникають у призмі загрози як національній так і міжнародній безпеці, можливо виключно шляхом застосування та пізнання динамічного методу. Держава, стикнувшись з прямим порушенням безпеки повинна швидко пристосуватися до умов реальності та діяти відповідно до нових умов.

Для визначення та виокремлення основних філософських категорій у понятті безпека, необхідно звернутися до поняття «національна» безпека. З визначення випливає, що під поняттям національної безпеки необхідно розуміти це «здатність держави, що захищає національні інтереси самостійно чи разом з іншими дружніми країнами (народами, націями), стримувати або усувати внутрішні і зовнішні загрози національному суверенітету, територіальній цілісності, соціальному ладу, економічного розвитку, іншим важливим елементам духовної і матеріальної життєдіяльності» [2,с. 9].

Основні філософські напрацювання зводяться до того, що в більшості категорія «безпека» стоїть поруч з категорією «держава». Тобто, в сучасному суспільстві, безпека має забезпечуватися державою - внутрішньо та міжнародною спільнотою держав - на зовнішньому рівні. В обмін на безпеку громадяни робили для держави певні послуги та дії. Як приклад, у Платона, у його діалозі «Держава», громадяни погоджуються жити у певній ієрархічній системі - прошарки робітників, воїнів і мудреців-філософів з метою дати розвиватися самій державі та отримати безпеку [3, с. 126].

Таким чином, держава спрямовує свою діяльність на певне розмежування громадян за певними суспільними фільтрами, однак в той же час, стає єдиним регулятором та механізмом забезпечення безпеки громадян. Згодом розвиток філософії відкрив нове розуміння функцій держави, які зводилися до того, що найкраще спрямовувати свою діяльність не на дослідження механізмів надання безпеки громадянам від зовнішніх факторів, а дослідження покращення співіснування самих громадян. Таке дослідження робили Рене Декарт, згодом в Іммануїл Кант [3, с. 127].

Таким чином, забезпечення державою необхідного рівня безпеки завжди було пріоритетом для самої держави. Досить важливим є те, що через певний період часу поняття безпеки вийшло з суто філософського рівня на правовий, що підтвердилося появою правових актів, які закріпили поняття «безпека», таких як Статут ООН. Досить важливими є механізми нагляду за дотриманням державами свого обов’язку держав спрямовувати свої дії на забезпечення безпеки та миру.

  1. Бригінець О.О. Динамічний підхід до дослідження проблем держави. Право, людина, довкілля. Київ, 2019. С. 6-11.
  2. Дзьобань О. П. Національна безпека в суспільствах транзитивного типу : монографія. Харків : НАУ ім. М. Є. Жуковського «ХАІ», 2004. 292 с.
  3. Трофименко В.А. Різновекторність розвитку сучасної філософії як основа формування сучасного розуміння безпеки. Вісник Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. 2021. С. 123-131.