• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Основи філософії

Моральна мотивація та ціннісні орієнтації

Для реалізації вимог моралі потрібні внутрішні, суб´ єктивно визначені спонукання до дії, своєрідні рушійні сили, котрі в етиці розглядаються як мотиви (від лат. шоїео - приводити в дію, зрушувати, штовхати). Мотив є головною ознакою зацікавленості людини у здійсненні певного вчинку і одночасно слугує відповіддю на питання: чому, власне, вона його вчинила? Сутність мотивації розкривається через встановлення відповідності моральної вартості вчинку - моральній вартості мотиву. Істотна проблема, яка може виникнути тут, обумовлена тим, що вчинки, котрі за своїм об´ єктивним змістом здатні реалізувати певні моральні цінності, нерідко спираються на суб´ єктивні мотиви, котрі з мораллю нічого спільного не мають і по суті ґрунтуються на позаморальній чи аморальній системі мотивів (такий тип поведінки етика визначає як легальну поведінку, або легалізм). Наприклад, людина, котра робить анонімний внесок на користь церковного притулку, може робити це не з любові та співчуття до знедолених дітей, а має намір таким чином замолити свої гріхи перед Богом.

З іншого боку, і цілком моральні мотиви вчинків, котрі люди здійснюють, керуючись щирим бажанням допомогти іншим, нерідко призводять до зовсім протилежних наслідків. Скажімо, вислів про добрі наміри, котрими вистелено шлях до пекла, відомий усім народам світу, так само як і феномен «ведмежої послуги». Мораль, однак, менш критично оцінює ті негативні за своїми наслідками вчинки, в основі котрих лежить невірне витлумачення обов´язку, щиросердечна помилка, бажання добра тощо.

Отже, для того, щоб дати моральну оцінку людського вчинку, як бачимо, важливо враховувати не тільки і не стільки мотиви його, скільки його результат. Таким важливим елементом моральної свідомості, котрий остаточно узгоджує мотиви та результати вчинків, є ціннісні орієнтації. Якщо мотивація відповідає на питання чому, з якою метою ми діємо певним чином, то ціннісна орієнтація дає відповідь на питання заради чого, чому ми присвячуємо свою діяльність.

В гуманітарних науках поняття цінності, дістало настільки солідну розробку, що була сформована навіть спеціальна галузь філософського знання - теорія цінностей - аксіологія (від гр. ахіо8 - цінність). Морально-етичний аспект проблеми цінностей проявляється лише там, де людина приймає на себе певні самообмеження, демонструє здатність ставитись до інших як до подібних собі, в якості головного орієнтира нашої свідомої життєдіяльності обирає, насамперед, вищу цінність - ідею Добра.