Конституційні права і свободи людини та громадянина в умовах воєнного стану
Важливість та перспективи взаємодії поліції і населення
Зміни у сучасному українському суспільстві, його політичній та економічній сферах закономірно впливають на процес становлення та формування нових відносин між державою, її інститутами та громадянським суспільством. Систематична взаємодія влади і суспільства є важливою умовою політичної стабільності та розвитку кожної держави, у тому числі й України, тому, що проблеми її розвитку не можна вирішити без підтримки суспільства. І тільки спільними зусиллями можна досягти успіху, зокрема і в діяльності органів Національної поліції України.
Досліджуючи питання взаємодії Національної поліції і населення, слід зазначити, що законодавцем та ученими використовуються такі терміни, як «населення», «громадськість», «територіальна громада», «громадяни», для позначення груп або окремих членів суспільства, інколи в літературі уживаються як синоніми.
Як відзначила Сибірна Р. І., взаємодія поліції з населенням є заснованою на законі, співпрацею, яка має загальну мету - підтримка належного стану громадського порядку перш за все на вулицях і в інших громадських місцях, зниження рівня вуличної злочинності, залучення до спільних заходів все більшої кількості населення, збільшення кількості громадських формувань по охороні громадського порядку, підвищення ефективності їх роботи [1, с. 41].
Поліція може досягти значних успіхів у сфері протидії правопорушенням лише в тому випадку, коли буде побудовано атмосферу взаємоповаги і співпраці між нею і населенням. Згідно із законом «Про Національну поліцію» поліція здійснює свою діяльність в тісній співпраці і взаємодії з населенням, територіальними громадами та громадськими об’єднаннями на принципах партнерства, зважаючи на специфіку регіону і проблем територіальних громад [2].
Ідею партнерства поліції і населення Проневич О. С. визначає як «усвідомлення поліцією необхідності врахування думки і побажань громадськості при визначенні та оцінці своєї роботи, співпраця з населенням з метою виявлення і вирішення місцевих проблем, яка має бути орієнтована на превенцію правопорушень» [3, с. 601]. Населення повинне сприйматися як партнер поліції і повноправний учасник діяльності по вдосконаленню та поліпшенню роботи поліції [4, с. 9].
Проведене дослідження та аналіз нормативно-правових джерел, якими врегульована взаємодія органів і підрозділів Національної поліції з громадськістю, вивчення та розгляд особливостей залучення населення до взаємодії з поліцією дає можливість виділити основні напрями, по яких ця взаємодія відбувається, зокрема:
1) здійснюються відповідно до стратегії поліцейської діяльності орієнтованою на суспільство:
- проведення роз’яснювальної роботи для формування в населення правової культури, профілактики правопорушень, підвищення правосвідомості громадян;
- залучення населення до профілактики правопорушень, охорона публічного порядку та протидії злочинності (отримання інформації);
- проведення зустрічей із громадянами, суспільством, громадськими організаціями, керівниками органів місцевого самоврядування;
- співпраця з органами місцевого самоврядування, керівниками підприємств, установ, організацій, установ;
- визначення загальних пріоритетних напрямів роботи з врахуванням думки та потреб суспільства;
- інформування населення про криміногенну ситуацію і прийняті заходи по охороні публічного порядку;
- розробка планів спільних заходів з населенням, громадськими організаціями, органами місцевого самоврядування;
- організація навчальних семінарів для представників громади, які беруть активну участь в правоохоронній діяльності;
- спільні проекти («Поліцейський офіцер громади», «Школа і поліція» та ін.);
2) напрями загального профілю:
- робота із зверненнями громадян і їх особистий прийом;
- надання правової допомоги;
- просвітницька робота з дітьми, підлітками та молоддю по формуванню правосвідомості;
- співпраця з населенням в рамках проведення оперативно-розшукової діяльності;
- співпраця з громадськими об’єднаннями правоохоронної спрямованості;
- співпраця по розшуку зниклих, викрадених або узятих в полон осіб;
- заохочення представників громадськості, за вагомі досягнення у правоохоронній діяльності;
- надання допомоги особам, що виявилися у скрутному становищі;
- здійснення громадського контролю у сфері правоохоронної діяльності;
- організація і функціонування прямої «гарячої лінії» для населення;
- нормативне правове закріплення основних принципів взаємодії (нормативно-законодавчий аспект);
- співпраця під час провадження у справах про адміністративні правопорушення або кримінального провадження в якості свідків, понятих, перекладачів, фахівців, експертів.
Перелік усіх форм взаємодії Національної поліції і населення визначити досить важко, це пов’язано із політичними змінами в державі, законодавством України, економічною нестабільністю, розвитком наукового прогресу тощо.
Робота поліцейського - це постійне спілкування із усіма членами громади [5, с. 117]. Тобто, на практиці потрібно працювати разом з населенням для пошуку способів розв’язанням місцевих проблем, зокрема створення консультативних груп громадян. Це проведення частих зустрічей з представниками об’єднаної територіальної громади, при яких обговорюються певні проблеми, що стосуються забезпечення публічного порядку на території проживання. Здійснення таких зустрічей є корисним для суспільства у цілому незалежно від етнічної приналежності та політичних поглядів.
Для взаємодії з суспільством дільничні офіцери поліції можуть використовувати консультативні групи громадян - це регулярне проведення зустрічей представників певних адміністративних територій і місцевих органів поліції для обговорення і вирішення загальних питань та проблем, а також пошуку локальних рішень для врегулювання місцевих проблем. Така міра є корисною для населення в цілому, незалежно від його політичних поглядів або етнічної приналежності. Так до переваг використання консультативних груп громадян відносяться: поліпшення відносин між громадянами і представниками поліції шляхом співпраці; підвищення ефективності комунікації і обміну інформацією; підвищення загальної якості життя населення.
Доцільно було б запровадити діяльність громадських помічників (позаштатних працівників), які б співпрацювали з поліцейськими на постійній основі. Такі громадські помічники повинні закріплюватись за певним підрозділом або конкретним працівником Національної поліції, вони змогли б надавати більш вагому допомогу зокрема завдяки постійній співпраці, систематизації інформації, одержаних знань та досвіду. Слід врахувати, що до позаштатних працівників необхідно залучати колишніх працівників поліції чи інших правоохоронних органів, адже вони не тільки будуть мати потрібний досвід, проте допоможуть ним поділитись з молодими поліцейськими.
Список використаних джерел:
1. Сибірна Р. І., Гап’як С. С. Взаємодія поліції та населення як обов’язкова умова забезпечення безпеки та громадського порядку. Сучасні стратегії та перспективи оптимізації взаємодії поліції і населення в соціумі: матеріали круглого столу, (м. Львів, 23 лис. 2017 р.). Львів : ЛьвДУВС, 2017. С. 40-43.
2. Про Національну поліцію: Закон України від 02.07.2015 р. № 580-VIII. URL: http: //zakon.rada.gov.ua/laws/show/580-19
3. Проневич О. С. Німецька та польська моделі партнерської взаємодії поліції та населення на локальному рівні. Форум права. Харків. 2011. № 4. С. 600-606.
4. Балинська О. М. Нормативна основа співпраці поліцейського та громадян в Україні / Сучасні стратегії та перспективи оптимізації взаємодії поліції і населення в соціумі: матеріали круглого столу, 23 листопада 2017 р. / упорядники З. Р. Кісіль, Л. Й. Гуменюк. Львів: ЛьвДУВС, 2017. С. 7-12.
5. Бубнова І. І. Співпраця поліції та населення України: питання сучасності. Стан та перспективи розвитку адміністративного права України: матеріали V міжнар. наук.-практ. інтерн.-конф., (Одеса, 23 жовт. 2019 р.). Одеса : ОДУВС, 2019. С. 117-118.