Конституційні права і свободи людини та громадянина в умовах воєнного стану

Підвищення ефективності антикорупційних механізмів в органах військового управління

Розуміння причин та умов, які сприяють вчиненню корупційних правопорушень, дозволяє скоординувати зусилля на їх виявлення і запобігання. При цьому варто пам’ятати, що перевірки та декларування як традиційні інструменти виявлення корупційних правопорушень у період дії правового режиму воєнного стану не застосовуються. Вказане обумовлює необхідність пошуку інших дієвих антикорупційних інструментів, до яких можна віднести численні соціологічні опитування, проведення фокус груп, аналіз публікацій в засобах масової інформації та ін.

Вказане обумовлює важливість вироблення нових стратегічні напрямів удосконалення превентивних антикорупційних механізмів в органах військового управління, оскільки корупційні ризики негативно впливають на боєздатність військових частин Збройних Сил України та інші складові сектора безпеки і оборони [1, с.48].

Слово «стратегія» походить від давньогрецьких слів «stratos» - «армія» та «agos» - «я керую». Відповідно, поняття «стратегія» первинно тлумачили як мистецтво або наука ведення воєнних дій [2]. Стратегії визначають спосіб дій організації на тривалу перспективу з урахуванням ключових факторів оточуючого середовища, вплив на які є необхідним для досягнення поставлених цілей. Стратегічне планування в секторі безпеки і оборони включає базові програмні документи, такі, як Стратегія національної безпеки

України, затверджена Указом Президента України від 14 вересня 2020 року № 392/2020. Захист особи, суспільства та держави від правопорушень, зокрема корупційних, забезпечення відновлення порушених прав, відшкодування заподіяної шкоди у вказаному документі віднесено до напрямів реалізації пріоритетів національних інтересів України. І, відповідно, утвердження принципу нульової толерантності до корупції, забезпечення ефективної діяльності органів, які запобігають корупції та протидіють корупційним правопорушенням, віднесено до пріоритетних завдань правоохоронних, спеціальних, розвідувальних та інших державних органів відповідно до їх компетенції [3]. Наказом Міністерства оборони України від 31 серпня 2021 року № 264 було затверджено Антикорупційну програму вказаного

Міністерства на 2021-2024 роки. У вказаному документі конкретизовані заходи запобігання та протидії корупції.

На підставі аналізу нормативно-правової бази та практики діяльності органів військового управління у сфері запобігання корупції, можна виокремити наступні стратегічні напрямки удосконалення превентивних антикорупційних механізмів в органах військового управління.

По-перше, оцінка корупційних ризиків, що включає: а) аналіз антикорупційних повідомлень; б) визначення причин та умов, які сприяють вчиненню корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних із корупцією; в) уточнення переліку корупційних ризиків відповідно до актуальної ситуації.

По-друге, зменшення впливу факторів, пов’язаних з конфліктом інтересів: а) мінімізація можливості виникнення конфлікту інтересів; б) врегулювання конфлікту інтересів у разі його виникнення.

По-третє, зміцнення системи декларування як запобіжника вчинення корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних із корупцією: а) забезпечення своєчасного подання декларацій особами, уповноваженими на виконання функцій держави; б) збільшення рівня достовірності інформації, що міститься у деклараціях осіб, уповноважених на виконання функцій держави.

По-четверте, формування у військовослужбовців нульової толерантності до корупції: а) виховання високого рівня доброчесності військовослужбовців; б) зміцнення внутрішньовідомчої корпоративної етики антикорупційної спрямованості.

Безумовно, правовий режим воєнного стану наклав свій відбиток на реалізацію деяких з означених заходів. Так, тимчасово обмежено використання декларування та низки інших заходів фінансового контролю. Однак запобігання корупції як напрям діяльності держави зберігає свою актуальність.

Список використаних джерел:

1. Шопіна І.М., Тарасов С.В. Корупційні ризики, які впливають на боєздатність військових частин Збройних Сил України. Вісник Національної академії прокуратури України. 2017. №4/2 (52). С.47-52.

2. Бурик З. Генеза понятійно-категоріального апарату стратегічного управління. Публічне адміністрування: теорія та практика. 2014. Вип. 1.

3. Стратегія національної безпеки України, затверджена Указом Президента України від 14 вересня 2020 року № 392/2020.