Конституційні права і свободи людини та громадянина в умовах воєнного стану
Організація роботи у сфері превенції правопорушень неповнолітніх на основі інформаційних технологій в умовах воєнного стану
Організація роботи у сфері запобігання правопорушенням неповнолітніх на основі використання інноваційних та інформаційних технологій є однією з важливих у системі правоохоронної діяльності.
Для неповнолітніх, які вчинили кримінальне правопорушення, характерні такі негативні прояви, як постійна демонстрація зневаги до норм загальноприйнятої поведінки; пристрасть до спиртних напоїв, наркотиків, що у азартних іграх; бродяжництво, систематичні втечі з дому, навчально-виховних та інших закладів; ранні статеві зв’язки, статева розбещеність; систематичне прояв, зокрема й у безконфліктних ситуаціях, злобності, мстивості, грубості, актів насильницької поведінки; створення конфліктних ситуацій, постійні сварки у ній, тероризування батьків та інших членів сім’ї; культивування ворожнечі до інших груп неповнолітніх, що відрізняються успіхами у навчанні, дисциплінованою поведінкою; звичка до присвоєння всього, що погано лежить, що можна безкарно відібрати у слабкого.
Сьогодні, в умовах воєнного стану, першорядним завданням правоохоронних органів має бути охорона підростаючого покоління від залучення в криміногенне, кримінальне середовище.
До суб’єктів запобігання кримінальним і адміністративним правопорушенням, скоєними неповнолітніми відносяться: спеціалізовані державні органи та організації, які здійснюють функцію профілактичного нагляду за неповнолітніми правопорушниками; державні та недержавні органи, громадські об’єднання та громадяни, які здійснюють функцію профілактичного контролю за неповнолітніми з поведінкою, що відхиляється від норми.
Основні технології соціальної роботи, що застосовуються у роботі ювенальної поліції: організаційно-управлінські; соціальна діагностика; соціальна корекція; соціальна адаптація; соціальний контроль; соціальна профілактика; соціальне обстеження; консультування та посередництво; соціальне забезпечення.
До обов’язків підрозділів ювенальної превенції Національної поліції (далі - ЮП) входить: участь у виявленні дітей та підлітків, які залишилися без піклування батьків; надання необхідної соціальної, правової, матеріальної, педагогічної допомоги; проведення профілактичних робіт із неблагополучними сім’ями; контроль за умовами проживання підопічних, навчанням, поведінкою, дозвіллям; виявлення осіб, які бажають стати опікунами, яка залишилася без піклування батьків; облік дітей та підлітків, переданих під опіку; надання опікунам та підопічним дітям всебічної допомоги; здійснення зв’язку з батьківським комітетом школи з метою знаходження найоптимальніших шляхів сприяння взаємодії сім’ї та школи.
До прийняття Інструкції з організації роботи підрозділів ювенальної превенції Національної поліції України законодавство регламентувало переважно роботу з підлітками, або які вже вчинили правопорушення, або що знаходяться в зоні ризику [1]. Виховно-профілактичну роботу необхідно здійснювати з усіма підлітками як запобіжні заходи, що створюють сприятливі соціальні умови у розвиток підлітка.
Через велику завантаженість (заповнення паперів, підшивка справ, збір документів) підрозділів ювенальної превенції, взаємодію з організаціями, що у вихованні підлітків, йде другий план.
Виконання роботи не завжди відповідає плануванню. Практичні заходи часто проводяться рідше, ніж належить. Сімейна реабілітація неповнолітніх є однією з дієвих, оскільки в сімейних відносинах проявляється повний спектр сімейних міжособистісних проблем, рідні та близькі члени сім’ї особливо активно впливають на розвиток дитини, її соціалізацію. Тому контакти з сім’ями та закладами освіти, де розвиваються неповнолітні діти, є дуже значущими для поліцейського з ЮП для прийняття рішень щодо «важких» підлітків.
Упровадження інформаційних технологій в діяльність поліції сприяло розробленню автоматизованого робочого місця інспектора з ювенальної превенції відповідно до Положення про інформаційно-комунікаційну систему «Інформаційний портал Національної поліції України, з метою скоротити витрати часу на оформлення документів, відстеження ситуації з конкретною дитиною [2].
На основі аналізу функціональних обов’язків інспектора з ЮП було виділено завдання, що підлягають автоматизації: облік сімей; облік неповнолітніх; облік правопорушень; облік профілактичних робіт; прогнозування кількості правопорушень; формування плану профілактичних робіт на звітний період; контроль за термінами проведення профілактичних робіт; формування звітів та документів.
Для графічного опису інформаційних потреб інспектора з ювенальної превенції за допомогою інформаційних моделей було використано методологію ГОЕБО - функціонального моделювання та графічної нотації, призначеної для формалізації та опису різних процесів. Системне відпрацювання матеріалів дозволяє отримати на виході дані у межах інформаційної системи: уточнені списки сімей, батьків, неповнолітніх, плани проведення профілактичних робіт та акти щодо їх проведення, статистичні звіти щодо скоєних правопорушень та інші матеріали. Після побудови контекстної діаграми наступним кроком є побудова діаграми нульового рівня, що будується шляхом декомпозиції контекстної діаграми та складається з наступних підсистем: облік даних;
прогнозування кількості правопорушень; формування плану профілактичних робіт; контроль проведення профілактичних робіт; формування звітів та документів.
Для детальнішого моделювання системи використовується декомпозиція отриманих підсистем «Облік даних», що складається з п’яти: облік сімей; облік батьків; облік неповнолітніх; облік правопорушень; облік профілактичних робіт.
Впровадження автоматизованого робочого місця дозволяє інспектору з ЮП своєчасно здійснювати контроль за термінами проведення профілактичних робіт; формувати план проведення профілактичних робіт, виходячи з математичних обчисленнях; збільшити швидкість роботи з документами та даними; підвищити надійність зберігання даних; захистити дані від несанкціонованого доступу за рахунок автентифікації користувача у системі. Вивільняється час щодо проведення робіт безпосередньо з закладами освіти, з сім’ями та дітьми, з метою профілактики правопорушень серед неповнолітніх та створення умов для повноцінної соціалізації.
Попередження правопорушень неповнолітніх здійснюється інспекторами з ЮП на загальному та на індивідуальному рівні. Робота проводиться в основному за напрямами: обмеження впливу негативних соціальних факторів, пов’язаних із причинами та умовами скоєння правопорушень неповнолітніх; вплив на причини та умови, що сприяють цьому виду правопорушень.
Для підвищення ефективності роботи зі превенцією правопорушень неповнолітніх впроваджуються інноваційні методи та технології.
Відновне правосуддя (відновний підхід). Передбачає програми примирення потерпілих та правопорушників шляхом посередництва - медіації. У ході безпосередньої добровільної зустрічі потерпілого та правопорушника віч-на-віч у справах, які надходять від органів досудового слідства та судових органів, якщо правопорушник визнав факт скоєння правопорушення, медіатор намагається переконати обидві сторони примиритися.
Центральним моментом у цій практиці є створення умов для виправлення зла, завданого конфліктами та кримінальним правопорушенням: переживань конфліктуючих сторін, травм жертв кримінального правопорушення, прагнення помститися, підвищення рівня агресії та злоби всіх залучених у конфліктну чи кримінальну ситуацію учасників.
Важливим результатом відновлювальної медіації може бути угода або договір примирення, що передається до органу, який організував медіацію. Договір (угода) може враховуватись цим органом (судом) при прийнятті рішення про подальші дії щодо учасників ситуації. Дії учасників технологій відновного правосуддя спрямовані на надання не стільки карального, скільки виховного впливу на неповнолітніх, які опинилися в конфлікті із законом.
Кейс-менеджмент технології. Кейс-менеджмент використовується як методика безперервного індивідуального супроводу неповнолітніх, які вчинили асоціальні вчинки, адміністративне чи кримінальне правопорушення.
Будучи важливою частиною відновного правосуддя у системі ювенальної юстиції, кримінального правосуддя щодо неповнолітніх, ця методика довела ефективність на практиці та продовжує удосконалюватися.
Практика діяльності поліції ювенальної превенції правопорушеннями неповнолітніх свідчить про те, що підвищення якості виховного впливу на підлітків з потребує впровадження інформаційних та інноваційних технологій, здатних забезпечити досягнення позитивних результатів.