Конституційні права і свободи людини та громадянина в умовах воєнного стану
Інформаційні технології в діяльності органів прокуратури
Сьогодні діяльність органів прокуратури практично неможлива без впровадження сучасних інформаційних технологій, оскільки зростаючий інформаційний потік вимагає підвищення ефективності та оперативності роботи. У цьому контексті одним з основних завдань органів прокуратури варто розглядати отримання, опрацювання та використання великої кількості інформації щодо питань охорони суспільного порядку, щодо боротьби зі злочинністю, а також інших відомостей, які забезпечують належну організацію та роботу правоохоронних органів. Важливо, що без інформаційних технологій практично неможливо створити ефективну систему взаємодії між владними структурами, що у свою чергу створює перешкоди у сфері підвищення рівня ефективності й якості прийняття рішень, забезпечення швидкості виявлення управлінських помилок. Тому запорука ефективного функціонування органів прокуратури полягає у сучасному й належному інформаційному забезпечення її діяльності.
Зауважимо, що розвиток суспільства характеризується збільшенням ролі інформаційних технологій у всіх сферах суспільного життя. Новітні інформаційні технології мають важливий вплив на політичну, оборонну, економічну й інші сфери безпеки держави. При цьому сучасні технології являють собою одну з сфер сучасного життя, яка найбільш активно розвивається, тому необхідність використання інформаційних технологій вже не викликає ніяких сумнівів. Крім того, використання сучасних інформаційних технологій сприяє підвищенню ефективності навчання та переходу до процесу неперервної освіти, а також дозволяє вирішити проблему доступу до нових джерел інформації [1, с. 42].
Важливо, що без інформаційних технологій практично неможливо створити ефективну систему взаємодії між владними структурами, що у свою чергу створює перешкоди у сфері підвищення рівня ефективності й якості прийняття рішень, забезпечення швидкості виявлення управлінських помилок. Тому запорука ефективного функціонування органів прокуратури полягає у сучасному й належному інформаційному забезпечення її діяльності [2, с. 115].
Очевидно, що ймовірність прийняття правильного управлінського рішення (що часто є обмеженим у часі) є вищою у випадку надходження до органів прокуратури більш достовірної та повної інформації про конкретні події. Виходячи з цього, варто зауважити, що прийняття прокурором у визначений законом проміжок часу науково обґрунтованих, правильних та ефективних рішень не буде ефективним без належного інформаційного забезпечення органів прокуратури та без використання сучасних інформаційних технологій [3, с. 114].
У контексті нашого дослідження, необхідно проаналізувати поняття «інформаційні технології», що являють собою сукупність процесів, які полягають у використанні засобів й методів збору, отримання, зберігання, обробки та передачі первинної інформації з метою отримання оновлених даних про стан інформаційного продукту. Ці процеси включають в себе чітко регламентовану послідовність виконання дій, а також різного ступеня складності етапи з інформацією, що зберігається на комп’ютерах. Таким чином, основна мета сучасних інформаційних технологій полягає в обробці за допомогою чітко визначеної сукупності дій первинної інформації з метою прийняття ефективних рішень про виконання певної дії [1, с. 43].
Водночас категорія «інформатизація» в доктрині, незважаючи на її синергетичну близькість до терміну «інформація», має багато принципових відмінностей. Якщо інформація - це будь-яка інформація або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронній формі, то процес інформатизації стосується інформації, що відображена в електронній формі. Отже, інформатизація - це насамперед процес роботи з цифровими даними, а також перетворення різних видів інформації в дані, які можна обробити за допомогою апаратних засобів та технологій.
Широке впровадження інформаційних технологій є елементом сучасного розвитку суспільної енергетичної діяльності, а її нормативний аспект виявляється у стимулюванні та державній підтримці впровадження інформаційних технологій в управлінські процеси; розробці відповідного внутрішньовідомчого регулювання інформаційних процесів; посиленні юридичних гарантій використання інформаційних технологій державними особами та службовцями; уніфікації політики інформаційного забезпечення автоматизованих робочих місць чиновників та посадових осіб; розвитку інститутів електронної взаємодії в системі електронного урядування між суб’єктами публічного права.
Загалом, щодня в органах прокуратури створюються та аналізуються великі інформаційні масиви, які включають інформацію необхідну як для прийняття прокурорами процесуальних та управлінських рішень, так і для функціонування всієї системи правоохоронних органів. У цьому контексті важливо підкреслити, що ефективність й результативність виконання прокурорами своїх обов’язків та обґрунтованість прийнятих рішень залежать, насамперед, від правильної організації роботи з інформацією й належного інформаційного забезпечення.
Вчений С. Мазурик визначає інформаційне забезпечення діяльності органів прокуратури як комплексне явище, що спрямоване на створення системи інформаційних ресурсів органів прокуратури, які забезпечують можливості для досягнення цілей, завдань й реалізації функцій, покладених на органи прокуратури. Крім того, інформаційне забезпечення діяльності органів прокуратури має на меті організацію отримання, реєстрації, зберігання, аналізу, передачі й використання інформації, необхідної для ефективного здійснення прокурорської діяльності, а також забезпечення режиму безпеки цієї інформації; формування передумов для надання громадськості повної, достовірної й своєчасної інформації щодо процесів, які відбуваються в системі органів прокуратури, їх досягнення й невдачі [4, с. 31 - 32].
Таким чином, можна підсумувати, що інформатизація діяльності органів прокуратури має безперечні перспективи. Процесуальний статус прокурора під час здійснення електронного кримінального провадження частково регламентований нормами Кримінального процесуального кодексу України і перебуває у процесі формування. Необхідно вдосконалити правові механізми запровадження інструментів «електронного правосуддя», а також забезпечити чітку взаємодію інформаційних систем судів, прокуратури, адвокатури, пенітенціарної служби та інших органів юстиції.
Список використаних джерел:
1. Андрощук О. В. Інформаційні технології та їх вплив на розвиток суспільства. Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень Національного університету оборони України імені Івана Черняховського. 2014. № 1. С. 42 - 47.
2. Блажівський Є. М. Значення інформації у діяльності органів прокуратури України. Науково-інформаційний вісник. 2013. № 7. С. 115 - 119.
3. Лушер В. В. Питання інформатизації органів прокуратури України. Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. 2014. № 2. С. 114 - 117.
4. Мазурик С. Поняття інформаційного забезпечення та класифікація інформації в прокурорській діяльності. Актуальні проблеми правознавства. 2016. № 3. С. 30 - 34.