• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Кримінологія

§2. Вчинення корисливих злочинів у сфері приватизації та корпоратизації підприємств

Консультативна група з питань економічних реформ при уряді України свого часу відзнач, що існує пряма залежність між виконанням програм приватизації та обсягами надходжень прямих іноземних інвестицій в економіку держави. Очікувані успіхи чи провал виконання приватизаційної програми, спосіб її реалізації є важливими чинниками прогнозування надходження інвестицій до України.

Отже, одним із головних важелів впливу приватизації на зростання економічного та соціального розвитку держави виступає саме реальність і обґрунтованість плану Програми приватизації. При цьому ступінь реальності її виконання значно залежить від узгодженості дій Фонду, уряду та законодавчого органу влади при підготовці до приватизації та виставлення на продаж задекларованих об´єктів планового року.

Разом з тим спостерігається тенденція зростання кількості продажу пакетів акцій, стратегічних для економіки та безпеки держави підприємств із зменшенням початкової ціни продажу, а також вчиненням численних корисливих злочинів та іншими порушеннями діючого законодавства. Незадовільна маркетингова політика Фонду та неспроможність разом із Кабінетом Міністрів України забезпечити достатній рівень менеджменту підприємств, що перебувають у процесі приватизації, спричинили значне зниження початкової ціни продажу, в тому числі таких, як: ВАТ «АвтоЗАЗ», ВАТ «Львівський завод телеграфної апаратури», ВАТ «Донецький металопрокатний завод», ВАТ «Севастопольський приладобудівний завод «Парус», ВАТ «Дрогобицький долотний завод», ВАТ «Лисичанськнафтопро- дукт», ВАТ «Азовсталь», ВАТ «Азовкабель», ВАТ «Магніт», ВАТ «Гравітон», ВАТ «Лисичанський завод гумових технічних виробів», ВАТ «Дніпроазот» тощо.

До числа найбільш розповсюджених злочинів у означеній сфері слід віднести незаконне заволодіння іноземним інвестором контрольного пакета акцій високорентабельних або стратегічно важливих для країни промислових об´єктів шляхом:

— доведення підприємства, що акціонується, до банкрутства з метою наступного придбання його акцій за безцінь;

— навмисне блокування інвестування засобів іншими інвесторами в об´єкт, що приватизується;

— усунення конкурентів при продажу пакетів акцій з метою їх придбання за заниженою вартістю. Нерідко такі дії супроводжуються підкупом службових осіб різноманітного рівня, фальсифікацією документів, фінансовим або політичним пресингом, шантажем та іншими протизаконними діями;

— незаконний випуск і реалізація акціонерним товариством акцій третій стороні без відповідного рішення вищого органу акціонерного товариства (зібрання акціонерів) і погодження з іноземним інвестором;

— порушення прав членів трудового колективу при укладанні договору про оренду підприємства та розподілі акцій приватизованого підприємства;

— порушення чинного законодавства України про створення спільних підприємств;

— порушення чинного законодавства, яке регламентує порядок призначення та звільнення керівників акціонерних товариств;

— придбання акцій стратегічно важливого підприємства підставними фірмами або фірмами-аутсайдерами з метою наступного заволодіння підприємством — один із найбільш поширених прийомів, застосовуваних несумлінними іноземними інвесторами з метою знищення свого конкурента.

Так, у квітні 2001 р. на аукціоні за 207 млн. грн. (при залишковій балансовій вартості 1 млрд. 71 млн. грн.) за борги було продано три ТЕС, які входили до складу ВАТ «Донбасобленерго». При цьому підготовка до «прихованої приватизації», як і сам аукціон, проходили з порушенням діючого законодавства, з лобіюванням інтересів окремих фінансово-олігархічних угруповань. Крім того, за оцінками окремих фахівців, результати експертизи з визначення балансової вартості майнового комплексу були сфальсифіковані та значно занижені. Подібна ситуація склалася з приватизацією ВАТ «Росава» (м. Біла Церква) і багатьох інших підприємств.

Нерідко під видом інвестування засобів в українську економіку деякі західноєвропейські фірми незаконно заволодівають українською інтелектуальною власністю.

Одним із чинників, які сприяють зловживанням у діяльності спільних підприємств, є численні порушення, що допускаються органами державної реєстрації.

Так, у порушення вимог Закону України положення «Про державну реєстрацію суб´єктів підприємницької діяльності» органи державної виконавчої влади не завжди вимагають доказів правоздатності юридичних і фізичних осіб, які виступають засновниками, подання завірених нотаріально їхніх підписів на установчих документах, не завжди проводять перевірку і легалізацію копії документів про реєстрацію, наведених іноземними засновниками.

Слід також зазначити, що законодавча невизначеність статусу Фонду державного майна України у структурі органів контролю використання державної власності не сприяє ефективному контролю Верховної Ради України за діяльністю Фонду як з питань приватизації загальнодержавної власності, так і з питань управління ним, що надає йому виключно роль оператора з продажу державної власності під керівництвом уряду та адміністрації Президента України.