Кримінологія
§3. Основні способи вчинення корисливих злочинів та інших правопорушень в інвестиційній сфері та їх запобігання
Сучасний стан інвестиційної діяльності в Україні характеризується не лише деяким збільшенням за останні роки обсягу прямих іноземних інвестицій і початком діяльності таких стратегічних інвесторів, як американська фірма «General Motors» і деякі інші, а й разом з такими негативними явищами, як поява на інвестиційному ринку несумлінних інвесторів, фірм-аутсайдерів, що не витримали конкуренції у своїх країнах, або дрібних фірм з обмеженими фінансовими можливостями, що розраховують на швидку віддачу, або ж, насамкінець, тих, що зайняті відмиванням «брудних» капіталів.
Підкуп вітчизняних та іноземних посадових осіб, що вирішують долю кредитів міжнародних тендерів і програм допомоги, має тенденцію до розширення в міжнародних економічних відносинах. Це серйозно загрожує інвестиційній безпеці України, під якою на спеціально кримінологічному рівні треба вважати діяльність на інвестиційному ринку країни несумлінних інвесторів, спрямовану на заподіяння їй значного економічного, політичного або іншого збитку.
Вивчення практики боротьби правоохоронних органів з економічними злочинами в інвестиційній сфері дають підстави дійти висновку про те, що найбільшого розповсюдження в названій сфері отримали такі злочини: підкуп службових осіб або вимагання хабара, порушення правил про валютні операції та приховування валютного виторгу, ухилення від сплати податків, шахрайство з фінансовими ресурсами, порушення порядку випуску (емісії) цінних паперів, крадіжки державного або колективного майна в особливо великих розмірах, зловживання владою або службовим становищем, посадовий підлог і деякі інші.
Так, у 2009 році було вчинено 2473злочини, пов´язані з приватизацією, або на 4,3% менше порівняно з 2008 роком. Але у сфері зовнішньоекономічної діяльності було вчинено 539 злочинів, або на 17,8% менше, ніж у 2009 році. Поряд з цим злочини у сфері службової діяльності у 2009 році становили 14159, у тому числі хабарництво — 2102, або на 8,5% менше порівняно з попереднім роком.
Однак наведені дані не можуть об´єктивно характеризувати дійсний стан злочинності в інвестиційній сфері через винятково високий рівень їх латентності.
До числа характерних особливостей злочинів, що вчинюються в інвестиційній сфері, слід віднести те, що предметом злочинного посягання є особливо великі матеріальні цінності або економічна вигода, що обчислюється десятками й сотнями мільйонів гривень. Це зумовлено тим, що певна частина зарубіжних інвесторів української економіки:
— може бути віднесена до числа так званих фірм-банкрутів або аутсайдерів, що намагаються поліпшити свої фінансові справи на українському ринку;
— здійснює інвестиційну діяльність не задля гідної економічної мети, а для встановлення особистого контролю над підприємством, що інвестується, з наступним його усуненням від конкурентної боротьби на світових ринках;
— прагнуть під виглядом інвестиційної діяльності легалізувати в Україні свій тіньовий капітал, у зв´язку з чим відзначається зростання інвестицій з офшорних зон (зокрема Кіпру), шляхом яких здійснюється активне відмивання коштів, зароблених у тому числі на продажу сировинних ресурсів України. Коли подібне капіталовкладення набуває масштабного характеру, економічні проблеми переростають у політичні. Починається підкуп державного апарату, що своєю чергою призводить до непродуманих політичних рішень.
До числа найбільш розповсюджених злочинів в означеній сфері слід віднести:
— незаконне заволодіння іноземним інвестором контрольним пакетом акцій високорентабельних або стратегічно важливих для країни промислових об´єктів шляхом доведення підприємства, що акціонується, до банкрутства з метою наступного придбання його акцій за безцінь;
— навмисне збільшення іноземним інвестором своєї частини в статутному фонді, що автоматично веде до заволодіння контрольним пакетом акцій;
— навмисне блокування інвестування засобів іншими інвесторами в об´єкт, що приватизується;
— усунення конкурентів при продажу пакетів акцій з метою їх придбання за заниженою вартістю. Нерідко такі дії супроводжуються підкупом службових осіб різноманітного рівня, фальсифікацією документів, фінансовим або політичним пресингом, шантажем та іншими протизаконними діями;
— незаконний випуск і реалізація ЗАТ акцій третій стороні без відповідного рішення вищого органу акціонерного товариства (зібрання акціонерів) і погодження з іноземним інвестором;
— порушення прав членів трудового колективу при укладанні договору про оренду підприємства і розподілі акцій приватизованого підприємства;
— порушення чинного законодавства України про створення спільних підприємств тощо.
Нерідко під виглядом інвестування засобів в українську економіку деякі західноєвропейські фірми незаконно заволодівають українською інтелектуальною власністю.
Останнім часом усе частіше з´являються свідчення про спроби іноземців одержати доступ до закритих наукових розробок або винаходів українських вчених. З одного боку, це свідчить про достатньо високий рівень науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт вітчизняних винахідників. З іншого — висвітлює супутні проблеми. Іноді під виглядом експертної оцінки запланованої купівлі акцій вітчизняного підприємства іноземний інвестор просить надати інформацію дуже широкого спектра, отримані таким шляхом конфіденційні дані використовують на шкоду Україні.
Непоодинокі випадки, коли іноземні компанії, боячись втратити монополію на ринку, намагаються гальмувати перспективні розробки національних виробників. Так, наприклад, одна з західноєвропейських фірм, під виглядом інвестування в новітні технології нав´язала українським спеціалістам ідею створення спільного підприємства. Використовуючи розробки вітчизняних учених, СП повинно було розпочати випуск комутаційної системи, аналогів якої у світі не існує. На жаль, ноу-хау лягло під сукно іноземного партнера, а СП, по суті, стало навчальним центром підготовки фахівців з обслуговування станцій, що постачаються в Україну з-за кордону. Інша фірма, що спеціалізується на хімічному виробництві, організувала в Києві ділову зустріч за участю українських і російських учених, запропонувавши на базі академічного інституту організувати СП для синтезу виробництва та продажу хімічних сполук і препаратів. У договір іноземці спробували внести пункт, відповідно до якого всі права на продукцію належать їм, а зроблені з´єднання протягом наступних двох-трьох років не використовуватимуться в Україні. У випадку реалізації контракту безпосередні розробники та виробники фактично загубили б авторські права. Є й інші не джентльменські прийоми, коли навколо секретної наукової теми розігруються таки шпигунські пристрасті з викраденням дискет і підкупами людей, що володіють інформацією.
Одним з чинників, які сприяють зловживанням у діяльності спільних підприємств, є численні порушення, що допускаються органами державної реєстрації.
Так, у порушення вимог Положення «Про державну реєстрацію суб´єктів підприємницької діяльності» органи державної виконавчої влади не завжди вимагають доказів правоздатності юридичних і фізичних осіб, що виступають засновниками; подання нотаріально завірених підписів на установчих документах, не завжди проводять перевірку та легалізацію копії документів про реєстрацію підприємств, наданих іноземними засновниками.
Означені порушення стали підставою для відміни державної реєстрації спільного українсько-британського підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою матеріальною відповідальністю «Реґіна Бізнес-Центр» і визнання недійсними його установчих документів. Вивчення цих документів показало, що СП «Реґіна Бізнес-Центр» є правонаступником спільного українсько-швейцарського підприємства, що зареєструвалося в 1991 р. Міністерством фінансів України за № 30, однак право британської компанії на участь у СП документального підтвердження не має, оскільки її установчий договір не підписувався, а це означає, що немає документального підтвердження того, що цією компанією прийняті на себе відповідні зобов´язання за договором.
Вивчення матеріалів кримінальних справ свідчить про те, що в останні роки дедалі ширше розповсюдження одержують факти використання іноземних інвестицій не за прямим призначенням. Все частіше кошти переводять на рахунки фіктивних фірм з метою наступної крадіжки, фальсифікують даних про розміри інвестицій, що надійшли тощо.
Такі факти були виявлені правоохоронними органами в Київській, Житомирській та в інших областях. Так, у 2001 році правоохоронними органами Київської області було порушено кримінальну справу за фактом використання посадовими особами ТОВ «Асоціація Екома» бюджетних коштів, отриманих від Київського обласного регіонального відділення державного інноваційного фонду України на загальну суму 680 тис. грн. не за призначенням.