Кримінологія
§3. Запобігання злочинам у банківській сфері
Злочини, що вчиняються в банківській системі або з її використанням, відносять до одних із найбільш небезпечних економічних злочинів, оскільки їх негативний вплив відображається не тільки на самому банкові, але й на багатьох інших суб´єктах економічної діяльності і фінансовій системі держави в цілому. Найбільш яскравими прикладами злочинів у банківській сфері є легалізація доходів, отриманих злочинним шляхом, та банківське шахрайство. Соціальна небезпека таких злочинів полягає в особливо великих розмірах матеріальної шкоди.
Як свідчить світова практика, боротьба з легалізацією коштів через банківську систему завжди пов´язана з розкриттям банківської таємниці тому потребує спеціального законодавчого врегулювання. Це вимагає законодавчого закріплення обов´язку банків інформувати правоохоронні органи про сумнівні операції та самого визначення сумнівної операції. Традиційно до таких операцій відносяться: зняття/внесення великої кількості готівки, відкриття банківського рахунку за 1-3 дні перед операцією тощо. Особлива увага приділяється дослідженню руху грошових коштів на щойно відкритих рахунках, а також використанню так званої політики «знай свого клієнта» та градація клієнтів банку в залежності від їх схильності до легалізації злочинних прибутків. Такі заходи сприяють більш ефективному виявленні «брудних» грошей в момент їх обігу у банківських розрахункових системах.
Подібні заходи передбачено і вітчизняним законодавством. Кримінальним кодексом України встановлено кримінальну відповідальність за вчинення дій, спрямованих на легалізацію будь-яких злочинних прибутків та сприяння легалізації (ст. 209 КК).
Закон України «Про банки і банківську діяльність» статтею 63 глави 11 «Запобігання та протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» зобов´язує банки розробляти, впроваджувати та постійно поновлювати правила внутрішнього фінансового моніторингу та програми його здійснення з урахуванням вимог законодавства про запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» введено поняття «операції, що підлягають обов´язковому фінансовому моніторингу», які мають перевірятися за тими ж правилами, що й операції, стосовно яких є достатні підстави підозрювати, що вони пов´язані з легалізацією (відмиванням) доходів одержаних злочинним шляхом.
Цим же Законом визначено організаційно-правовий механізм запобігання легалізації «брудних» грошей.
Вихідні позиції у цьому механізмі займають банки як фінансові установи. На них покладається здійснення внутрішнього фінансового моніторингу та передача інформації, отриманої під час виконання попередніх функцій, спеціальному уповноваженому органу з питань фінансового моніторингу.
До інформації, яка має надаватися банками, належить інформація про: фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу; ідентифікацію осіб, які їх здійснили (здійснюють); інша інформація, надання якої вимагається законами України з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.
Діяльність банків щодо ідентифікації клієнтів та проведення фінансового моніторингу має за мету виявлення операцій та осіб, які здійснюють легалізацію доходів, здобутих злочинним шляхом. Оскільки такі діяння є злочинними, а банк не наділений повноваженнями щодо притягнення до відповідальності винних осіб, вказану процедуру мають здійснювати правоохоронні органи.
Ключовою ланкою — координатором і основою взаємодії окремих елементів цього механізму є самостійний спеціальний державний орган — Державний комітет фінансового моніторингу України.
Держфінмоніторинг на постійній основі здійснює дослідження та аналіз методів та схем відмивання коштів. Досліджуються існуючі схеми та відпрацьовуються найбільш оптимальні шляхи їх виявлення для запобігання вчинення відповідних злочинів.
Інформація про фінансові операції, одержана Держфінмоніторингом, у встановленому порядку опрацьовується та аналізується на предмет здійснення останніх з метою легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. За наявності достатніх підстав, що фінансова операція може бути пов´язана з легалізацією вказаних доходів, Держфінмоніторинг надає МВС України узагальнені матеріали, на підставі яких винні особи притягуються до відповідальності.
Щодо самих схем легалізації (відмивання) доходів, то вони можуть бути виявлені при проведені виїзних перевірок, оперативних заходів, аналізу звітності, дослідження фінансової операції, валютного контролю.
Виїзні перевірки (ревізії) дають можливість безпосередньо на підприємстві вивчити необхідні документи, провести інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей. Перевірки проводяться податковими органами України, контрольно-ревізійним управлінням України, а також регуляторними органами (НБУ, ДКЦПФР, Держкомфін).
Оперативнивними заходами можуть бути обшуки, виїмки, допити, інші оперативно-розшукові дії, які проводяться правоохоронними органами (ГПУ, МВС, СБУ, ДПА).
Аналіз звітності (адміністративних даних) здійснюється контролюючими органами (головним чином, НБУ, ДКЦПФР, Держкомфін, ДПА, Державна митна служба України), а також може проводитись правоохоронними органами у випадках, передбачених законодавством.
Дослідження (аналіз) фінансових операцій, як правило, передбачає збір інформації та аналіз операцій, які проводять суб’єкти первинного фінансового моніторингу (зокрема, банки), НБУ, ДКЦПФР, Держкомфін, правоохоронні органи, а також Держфінмоніторинг (в ході проведення фінансового моніторингу).
Валютний контроль здійснюється банківськими установами та іншими агентами валютного контролю при проведенні розрахунків у іноземній валюті, вивезенні/ввезенні, переказуванні і пересиланні валютних цінностей, в тому числі розміщення валютних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України, інших валютних операцій. Головним органом валютного контролю є Національний банк України.
Таким чином, ефективне функціонування системи запобігання легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом, в тому числі, шляхом зняття готівки (як одного з елементів схем відмивання), може бути лише при узгодженому функціонуванні механізму кримінально-правового контролю й механізму фінансового моніторингу.
Стосовно запобігання злочинності у сфері електронних платежів, то міжнародний досвід доводить, що злочинній діяльності, пов´язаній з використанням високих технологій у сфері функціонування міжнародних платіжних систем, не можна ефективно протидіяти за допомогою звичайних традиційних міліцейських або поліцейських підрозділів та методів. Для боротьби з цією специфічною формою кримінального бізнесу необхідні відповідно підготовлені спеціалісти вузькоспеціалізованих підрозділів правоохоронних органів, здатні застосовувати сучасні методи оперативно-технічного документування та розкриття «карткових» злочинів.
З метою підвищення ефективності розкриття та попередження органами внутрішніх справ правопорушень у сфері інтелектуальної власності та високих технологій у структурі Державної служби боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ) у 2001 році було створено підрозділи по боротьбі з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та високих технологій серед основних напрямів діяльності якого було визначено і запобігання легалізації (відмиванню) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом, що здійснюються за допомогою високих інформаційних технологій.
Боротьба зі злочинністю у сфері електронних платежів здійснюється не лише підрозділами ДСБЕЗ, а й іншими підрозділами органів внутрішніх справ при тісній взаємодії з підрозділами інших правоохоронних органів.
Відповідно до розподілу повноважень та взаємодії між службами МВС України для належного виконання завдань щодо запобігання правопорушенням у сфері електронних платежів залучаються підрозділи кримінального блоку, слідчі підрозділи, підрозділи міліції громадської безпеки. Організація взаємодії та координація роботи служб різних правоохоронних органів щодо здійснення зазначеної діяльності покладається на Управління по боротьбі з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та високих технологій Департаменту ДСБЕЗ МВС України.
До компетенції Головного управління боротьби з організованою злочинністю МВС України у протидії правопорушенням у сфері комп´ютерних технологій входить організація роботи в регіональних підрозділах БОЗ щодо боротьби з організованими злочинними угрупованнями, які вчиняють «карткові» злочини, а також інформування підрозділів по боротьбі з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та високих технологій ДСБЕЗ про лідерів та членів організованих злочинних угруповань, які вчиняють «карткові» злочини.
До компетенції підрозділів карного розшуку у протидії правопорушенням у сфері комп´ютерних технологій віднесено здійснення організаційних заходів, спрямованих на розкриття злочинів, коли платіжні засоби були предметом злочину.
Підрозділи міліції громадської безпеки повинні інформувати підрозділи по боротьбі з правопорушеннями у сфері інтелектуальної власності та високих технологій ДСБЕЗ про осіб, які причетні до правопорушень з протиправним використанням платіжних карток.
Слідчі підрозділи забезпечують розслідування кримінальних справ, вивчення причин та умов, що сприяють злочинності у сфері електронних платежів.
Відділом боротьби з правопорушеннями у сфері високих технологій Департаменту ДСБЕЗ МВС України забезпечується постійний облік фактів вчинення «карткових» злочинів, осіб, причетних до їх вчинення, порушених у зв´язку з цим кримінальних справ та своєчасне інформування зацікавлених служб, установ. Також забезпечується інформування відповідних кримінальних служб інших держав з приводу виявлення на території України фактів використання підроблених платіжних засобів іноземними громадянами. Систематично вивчається та розповсюджувати передовий досвід боротьби з «картковою» злочинністю.