Кримінологія
§3. Запобігання злочинам у бюджетній сфері
Загострення криміногенної обстановки в бюджетній системі, поза всяким сумнівом, викликає адекватну реакцію з боку держави, яка захищає свої економічні інтереси у цій сфері шляхом розробки і здійснення комплексної системи організаційних і правових заходів, спрямованих на запобігання злочинам у бюджетній сфері.
Так, Указом Президента України була затверджена «Комплексна програма профілактики злочинності на 2001—2005 рр.», яка передбачала створення атмосфери нетерпимості до злочинності, викорінення корупції, зменшення кримінальні тиску на економічні відносини. Ця програма містить суттєві положення щодо протидії економічній злочинності, зокрема й у бюджетній сфері, усунення причин і умов, які сприяють її розвитку, закріплює прийняття ефективніших заходів щодо зміцнення співробітництва правоохоронних органів у цьому напрямку.
21 червня 2001 року Верховною Радою України був прийнятий Бюджетний кодекс України, в якому у главі 18 дана характеристика бюджетного правопорушення, видів стягнень і порядку їх застосування та оскарження. Проте вважати положення Бюджетного кодексу такими, що повністю регулюють питання порядку застосування стягнень, неможливо. Це пояснюється тим, що за бюджетні правопорушення передбачено настання цивільної, адміністративної, дисциплінарної чи кримінальної, відповідальності. А ці види діяльності регулюються Цивільним кодексом, Кодексом про адміністративні правопорушення, Кодексом законів про працю та Кримінальним кодексом України.
До числа адміністративно-профілактичних заходів слід віднести доповнення у 2001 році Кодексу України про адміністративні правопорушення статтею 16412 «Порушення законодавства про бюджетну систему України, якою передбачено притягнення до відповідальності осіб за використання бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню або недотримання порядку проведення операцій з бюджетними коштами, як це встановлено чинним бюджетним законодавством. Цією статтею встановлена відповідальність за таке правопорушення — накладення штрафу на посадових осіб від 30 до 70 неоподатковувані мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Визначення нецільового використання бюджетних коштів наведено у Бюджетному кодексі України. Так, стаття 19 визначає, що нецільове використання бюджетних коштів — це витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторисом, має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності у порядку, визначеному законами України.
Особи, що вчинили діяння, які порушують бюджетне законодавство України, але не мають такої ж суспільної небезпеки, як злочини, притягуються до відповідальності в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення. Адміністративне стягнення є мірою відповідальності й застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співіснування, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до статті 1642 КпАП, адміністративна відповідальність застосовується за таке правопорушення:
— приховування в обліку валютних та інших доходів непродуктивних витрат і збитків (суть цього правопорушення полягає в заниженні обліку обсягу реалізації продукції чи послуг; несвоєчасному відображенні в обліку грошових надходжень; завищенні собівартості (видатків) продукції, робіт, послуг; приховуванні кредиторської чи дебіторської заборгованості);
— відсутність бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням встановленого порядку (наприклад, відсутність або неналежне оформлення бухгалтерських облікових документів: головної книги, первинних облікових документів; неповне чи несвоєчасне відображення в облікових документах господарських операцій; неправильне відображення в обліку розрахунків із бюджетом);
— внесення неправдивих відомостей до фінансової або статистичної звітності, неподання фінансової звітності (наприклад, невідповідність фінансової звітності даним бухгалтерського обліку; неподання або несвоєчасне подання фінансової звітності в зазначені законодавством терміни);
— несвоєчасне або неякісне проведення інвентаризації грошових коштів і матеріальних цінностей (наприклад, непроведення інвентаризації протягом звітного періоду; неналежне документальне оформлення інвентаризації);
— перешкоджання у проведенні ревізії чи перевірки (наприклад, недопущення до проведення ревізії (перевірки) контрольних органів; ненадання на вимогу осіб, які проводять ревізію, перевірку необхідних бухгалтерських та інших документів);
— невжиття заходів для відшкодування з винних осіб збитків від нестач, розтрат, крадіжок і безгосподарності (наприклад, несвоєчасне відшкодування збитків, невідшкодування збитків до закінчення строку позовної давності).
За вказані правопорушення передбачена адміністративна відповідальність у вигляді штрафу від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за такі ж дії, що вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, що передбачені цією статтею, накладається штраф від 10 и до 20 НДМГ.
Щодо дисциплінарної відповідальності за бюджетні правопорушення, то слід зауважити, що цей вид відповідальності регламентовано в основному нормами трудового права України, і за порушення дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із таких заходів стягнення: догана або звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. На працівників, які несуть дисциплінарну відповідальність за статутами, положеннями й іншими актами законодавства про дисципліну, дисциплінарні стягнення можуть накладатися також вищестоящими органами. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством. Дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не враховуючи часу звільнення працівника від роботи у зв´язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Аналіз стану дотримання бюджетної дисципліни показує, що попри прийняті вищими органами законодавчої та виконавчої влади організаційні, правові та інші заходи щодо посилення боротьби з порушеннями бюджетного законодавства, через низку об´єктивних і суб´єктивних причин не зробили істотного впливу на зміцнення режиму економії та зниження кількості порушень бюджетної дисципліни, рівень яких продовжує залишатися дуже високим.
Для нейтралізації негативного впливу вказаних факторів вважаємо, що запобіжні заходи повинні бути зосереджені на таких напрямах:
— подальше вдосконалення діючого законодавства, яке стосується неузгодженості окремих положень Закону України «Про банки та банківську діяльність» із законами України «Про організаційно- правові основи боротьби із організованою злочинністю», «Про міліцію», «Про службу безпеки України», «Про прокуратуру» в частині надання інформації про законність здійснення фінансових операцій з бюджетними коштами;
— підвищення ефективності діяльності контролюючих органів, наділення їх необхідними повноваженнями з контролю за дотриманням бюджетного законодавства;
— забезпечення тісної взаємодії між контролюючими та правоохоронними органами з питань, що стосуються якості ревізій і перевірок, які проводяться, в тому числі за завданням правоохоронних органів, і з рішень, які приймаються за їх результатами, відповідно до діючого кримінального і кримінально-процесуального законодавства;
— проведення додаткових заходів, спрямованих на підвищення рівня кваліфікації співробітників правоохоронних органів для виявлення, розслідування і запобігання злочинам та іншим правопорушенням у бюджетній сфері.