Кримінологія
§3. Запобігання економічній злочинності
Попередження економічної злочинності є невід´ємною складовою соціального управління, що має передбачати впровадження економічних, організаційно-виробничих, технічних, правових і виховних заходів, спрямованих на нейтралізацію або зниження впливу обставин, що зумовлюють вчинення злочинів у сфері економіки.
Протягом майже всієї історії існування радянської влади боротьба з економічною злочинністю носила пріоритетний характер.
Важливе значення, зокрема, мали фундаментальні дослідження природи економічної злочинності, які проводили відомі вчені-юристи В.Н. Кудрявцев, В.Г. Танасевич, Б.Е. Богданов, Г.К. Сінілов та інші. На початку 70-х років минулого століття в системі МВС СРСР було створено спеціальний інститут з проблем охорони і збереження соціалістичної власності, а у 6 областях України — відділи та відділення, які проводили дослідження окремих проблем боротьби з економічною злочинністю.
У системі правоохоронних органів такими підрозділами є Державна служба боротьби з економічною злочинністю (ДСБЕЗ) і Державна податкова служба (ДПС). Діяльність зазначених служб при сумлінності, чесності та непідкупності їх працівників має відповідати міжнародним стандартам, бути максимально прозорою та зрозумілою як для громадськості, так і для підприємців, щоб ефективно виконувати покладені на них завдання: своєчасно попереджати, розслідувати та розкривати злочини у сфері економіки на підприємствах, в організаціях, комерційних структурах, фінансово-кредитній і банківській системах, добиватися повного відшкодування нанесених збитків, забезпечувати захист громадян від злочинних посягань; активно використовувати засоби масової інформації для висвітлення стану економічної злочинності в країні та регіонах і напрямів боротьби з нею.
Заходи запобігання економічної злочинності прийнято диференціювати на загальні, тобто ті, які не спрямовані на виявлення кримінологічних факторів у сфері економіки, і спеціальні, тобто заходи цілеспрямованого впливу на такі фактори в найбільш уражених сферах і галузях господарської діяльності з урахуванням особливостей їх функціонування.
Одночасно як критерій для класифікації заходів боротьби з економічною злочинністю також використовується належність цих заходів до однорідної соціальної сфери. Так, В.Н. Кудрявцев, який усебічно дослідив причини та умови економічних злочинів, вважає, що на основі даного критерію виділяються економічні, політичні, правові, психологічні, організаційні, технічні заходи боротьби з корисливою злочинністю.
Економічні заходи боротьби з корисливою злочинністю.
Загальні:
а) подолання економічної кризи;
б) зниження рівня реальної інфляції до 2—4% у рік;
в) зниження ступеня поляризації населення за рівнем доходів;
г) ресурсне забезпечення прожиткового мінімуму населення;
д) підтримка реального безробіття на рівні не вище 5—6% працездатного населення.
Спеціальні:
а) адекватне ресурсне забезпечення підрозділів правоохоронних органів по боротьбі зі злочинами у сфері економіки;
б) створення економічної основи державних позабюджетних фондів, що передбачають відособлене фінансування програм компенсації збитків жертвам злочинів у сфері економіки.
Політичні заходи боротьби з корисливою злочинністю.
Загальні:
а) забезпечення стабільності обмеженого державного управління майном і економічною діяльністю;
б) підтримка стійкої рівноваги державних і приватних інтересів у економіці;
в) обмеження корупції в органах державної влади й місцевого самоврядування, що відають державним регулюванням економікою.
Спеціальні:
а) розробка державної стратегії боротьби з корисливою злочинністю;
б) визначення цілей і завдань боротьби зі злочинністю у сфері економіки в програмних документах політичних партій і рухів;
в) забезпечення державної підтримки розвитку недержавних інститутів боротьби зі злочинністю у сфері економіки та окремими її видами.
Правові заходи боротьби з корисливою злочинністю.
Загальні:
а) усунення протиріч у правовому регулюванні власності, економічної діяльності та служби в комерційних та інших організаціях;
б) заповнення прогалин у правовому регулюванні окремих видів економічних відносин (наприклад, відносин власності на землю).
Спеціальні:
а) внесення змін і доповнень у кримінальне законодавство у частині, що відноситься до вдосконалення норм про відповідальність за злочини проти власності у сфері економічної діяльності;
б) усунення термінологічної непогодженості цивільного, адміністративного, митного, податкового, валютного і кримінального законодавства;
в) розробка та прийняття офіційного тлумачення норм про відповідальність за злочини у сфері економіки;
г) удосконалювання правового регулювання діяльності підрозділів правоохоронних органів, що здійснюють боротьбу з окремими видами злочинів у сфері економіки;
д) нормативне врегулювання механізму компенсації збитків, заподіяних жертвам злочинів у сфері економіки.
Психологічні заходи боротьби з корисливою злочинністю.
Загальні:
а) виховання поваги до законодавчих норм у сфері економіки;
б) формування ідеалів чесного підприємництва;
в) формування довіри населення до державної економічної політики;
г) виховання негативного ставлення до ухилення від сплати податків.
Спеціальні:
а) інформування населення про стан правового регулювання відповідальності за корисливі злочини;
б) виховання солідарності населення із кримінально-правовими заборонами щодо суспільно небезпечної економічної поведінки;
в) інформування про негативні наслідки порушення кримінально-правових заборон у сфері економіки;
г) інформування про заходи профілактики окремих видів корисливих злочинів;
д) інформування про способи легального захисту прав, порушених у результаті здійснення корисливих злочинів;
е) демонстрація позитивних результатів попередження й припинення окремих видів корисливих злочинів.
Організаційні заходи боротьби з корисливою злочинністю.
Загальні:
а) розробка й упровадження нових соціальних технологій, що об´єктивно перешкоджають здійсненню корисливих злочинів (забезпечення «прозорості» державного бюджету, оголошення рейтингу вільних від корупції сфер державного управління окремими секторами економіки; галузева паспортизація суб´єктів економічної діяльності тощо).
Спеціальні:
а) кримінологічна експертиза економічного законодавства;
б) створення системи кримінологічного моніторингу всіх галузей економіки;
в) розробка спеціалізованих програм (планів) або розділів таких програм (планів) боротьби з окремими видами корисливих злочинів;
г) оптимізація системи підрозділів правоохоронних органів, що здійснюють боротьбу з окремими видами корисливих злочинів;
д) удосконалювання механізму взаємодії вітчизняних та іноземних правоохоронних органів, що здійснюють боротьбу з корисливими злочинами транснаціонального характеру.