Кримінологія

§2. Кримінологічна характеристика наркоманії та наркобізнесу в Україні

Усі злочини, що пов´язані з наркотиками, за мотивом і способом вчинення можна розділити на дві групи. Першу становлять злочини, що вчиняються у сфері обігу наркотиків — злочинного наркобізнесу, під яким слід розуміти дії фізичних і юридичних осіб, які займаються заготівлею сировини, виготовленням, зберіганням, транспортуванням, реалізацією наркотичних засобів, рослин або наркомістких лікарських препаратів, або самих наркотичних речовин у чистому вигляді, пов´язані з їх незаконним обігом. Другу групу становлять злочини, що вчиняються у загальнокримінальний спосіб — це крадіжка, розбій, грабіж, убивство тощо з метою заволодіння наркотиками для їх вживання, розповсюдження чи заволодіння грошами для їх придбання або вчинення інших злочинних дій під безпосереднім впливом наркотичного або токсичного сп´яніння

За ці дії у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів чинним Кримінальним кодексом України передбачено відповідну кримінальну відповідальність (статті 305—320 КК України).

До злочинних діянь у вказаній сфері відносяться:

— контрабанда наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ст. 305 КК України);

— використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів (ст. 306 КК України);

— незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 КК України);

— викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 308 КК України);

— незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів без мети збуту (ст. 309 КК України);

— посів або вирощування снодійного маку чи конопель (ст. 310 КК України);

— викрадення, привласнення, вимагання обладнання, призначеного для виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, чи заволодіння ним шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем та інші незаконні дії з таким обладнанням (ст. 313 КК України);

— незаконне введення в організм наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів в організм іншої особи проти її волі (ст. 314 КК України);

— схиляння до вживання наркотичних засобів (ст. 315 КК України), незаконне публічне їх вживання (ст. 316 КК) та інші склади злочинів, пов´язаних з утриманням місць для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, та незаконне їх придбання.

В Україні в останні роки кількість зареєстрованих злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів або прекурсорів майже не змінюється і перебуває на дуже високому рівні, що свідчить про те, що Україна перетворилася на країну не лише транзиту, а й споживача та виробника наркотиків. Так, за даними Департаменту інформаційних технологій МВС України у 2008 році на території країни було зареєстровано 63666 наркозлочинів. Їх кількість знизилася порівняно з попереднім роком на 0,3%, а питома вага до загальної кількості злочинів зросла на 0,7% і склала 16,6%. З них — 21395 тяжкі та особливо тяжкі злочини, або 33,6%.

Найбільш поширеними в структурі зазначених злочинів у 2008 р. були:

— незаконне виробництво, придбання, перевезення наркотиків без мети збуту, з метою збуту та збут — 52628, або 87,7%;

— організація або утримання наркопритонів (ст. 317 КК України) — 2443, або 3,8%;

— схиляння до вживання наркотиків — 825, або 1,3%;

— викрадення, привласнення обладнання для виготовлення наркотичних засобів — 289, або 0,45%.

Характерно, що кількість двох останніїх складів злочинів мала тенденцію до зниження відповідно на 1,6 і 0,1% по відношенню до попереднього року.1

Як зазначають дослідники, на ґрунті наркоманії вчиняються близько 3% усіх зареєстрованих злочинів загальнокримінальної спрямованості, переважно це крадіжки та тяжкі й середньої тяжкості тілесні ушкодження.

За даними Державної судової адміністрації України, за вчинення злочинів у сфері наркобізнесу в 2007 році було засуджено 30866 осіб , із них за контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів — 163 особи, або 0,5%; за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів — 6051 особа, або 19,6%; за викрадення, привласнення обладнання для виготовлення наркотичних засобів — 55 осіб, або 0,2%; за схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів — 237 осіб, або 0,8%; за організацію або утримання місць для незаконного вживання наркотиків — 850 осіб, або 2,8%. Як показує аналіз, 2120 засуджених, або 6,8%, вчинили злочин у складі злочинної групи, в тому числі 157, або 0,5%, в складі злочинної організації. Слід наголосити, що 424 засуджених наркомани, або 1,4%, вчинили злочин у стані наркотичного сп´яніння.

Характеристика засуджених за статтю та віковою ознакою показала таке. Серед засуджених за вчинення злочинів у сфері наркобізнесу чоловіків — 83,4%, жінок — 16,6%. У віці від 14 до 16 років злочин вчинили 2% засуджених; від 16 до 18 років — 24,8% засуджених; від 18 до 25 років — 21% і від 30 до 50 років — 42,5% засуджених. Серед цих осіб на момент вчинення злочину мали: вищу освіту — 5,6%; професійно-технічну освіту 23,3%; повну загальну середню освіту — 44,2%; базову загальну середню освіту — 23,8%. За соціальним статусом: 5% були безробітні, 67,8% працездатні, які не працювали і не навчалися, з них 26% мали не зняту і не погашену судимість.

Одним із важливих показників ефективної боротьби з розповсюдженням наркотиків є вилучення з обігу наркотичних засобів. Починаючи з 2007 року в Україні помітно зменшується кількість вилучених з обігу наркотичних засобів. Так, якщо в 2006 році цей показник становив 39,8 т, то в наступному році він знизився майже на 64% й становив 14,5 т., а у 2009 р. було вилучено 10, 8 т. наркотичних засобів.

За оцінкою професора А.П. Закалюка, останнє є свідченням того, що в практиці протидії злочинності у сфері наркообігу переважає виявлення злочинів з незначним обігом наркотиків, а наркобізнес як наркопромисел, що здійснюється у значних масштабах, як правило, залишається не викритим.

Наведені дані дозволяють дійти висновку, що наркоманія та наркобізнес в Україні стали серйозною соціальною проблемою, що негативно впливає на загальну криміногенну ситуацію, і є однією з причин високого рівня злочинності. До основних соціальних чинників розповсюдження наркоманії в країні слід віднести:

1. Виключно високу прибутковість наркобізнесу й ту обставину, що Україна є однією з ключових країн у схемі транзиту наркотичних речовин зі Сходу на Захід Балканським та іншими маршрутами, в тому числі важкої наркосировини: героїну та кокаїну. Так, наприклад, найбільші в історії нашої держави вилучення наркотиків мали місце у Севастополі у 1997 р.— 624 кг кокаїну, що прямували з Колумбії до Бельгії; в Ужгороді (1998 р.) — 6141 кг гашишу, що прибув морським транспортом з Уганди і перевозився з Одеси до Західної Європи; в Іллічівському морському порту — біля 2000 кг маріхуани у 1999 р.; в Одеському морському порту — 735 кг кокаїну з Болівії та партію кокаїну з Венесуели — майже 1200 кг (2010 р.).

2. Україна має велику власну сировинну базу для виготовлення наркотиків, особливо в південних і західних областях. Сприятливі природнокліматичні умови дозволяють вирощувати посіви снодійного маку або конопель для медичних цілей на значних площах, у тому числі й для незаконного виготовлення наркотичних засобів. В Україні щорічно виявляються та ліквідуються його посіви на площі до 1300 кв. км.

3. Розширення та урізноманітнення міжнародних зв´язків сприяло також широкому припливу в Україну і небажаних іноземців, які використовують нашу територію як полігон для різного роду діяльності, враховуючи і протизаконну. Так, у 2007 році за вчинення злочинів у сфері наркотичного обігу засуджено 362 громадянина інших держав, що становить 1,1% від загальної кількості засуджених.

4. Криза духовності, ідеологічний вакуум, відсутність позитивних ідеалів у суспільній свідомості, а також низький культурний рівень багатьох молодих людей, відсутність в їхній свідомості антинаркотичного бар´єру.

5. Зубожіння основної частини українських громадян, викликаного відсутністю реальної легальної альтернативи здобуття коштів для нормального існування. Як наслідок — втягування у злочинну діяльність у сфері незаконного обігу наркотиків широких верств населення України, насамперед неповнолітніх, молоді та пенсіонерів.

6. Наркоманія в Україні має тенденцію до омолодження та фемінізації. Статистичний аналіз свідчить, що в групі засуджених у 2007 році 47,8% становили особи до 25 років, а питома вага жінок у цій групі зросла з 11,5% у 2005 році до 16,6% у 2007 році. Ця тенденція продовжувалась і в 2009- 2010 роках.

7. Наркоманія в Україні має свої характерні риси. У той час як у більшості країн споживання наркотиків — справа індивідуальна, то в Україні воно має груповий характер. Особливу стурбованість викликає поширення на внутрішньому ринку України вкрай небезпечного синтетичного опіноїда фентанілу. Протягом останніх років правоохоронними органами нашої держави викрито та припинено діяльність трьох нарколабораторій із виробництва цієї речовини, дія якої більше ніж у 40 разів перевищує героїн за ступенем впливу на організм людини. Всього із незаконного обігу вилучено близько 41 кг цього наркотику, що еквівалентно майже двом тоннам героїну.

Аналогічну лабораторію з широкомасштабного виготовлення метадану було викрито у 2008 році правоохоронними органами на Тернопільщині, продукція якої збувалася не лише на території України, а й за її межами.

8. Як свідчить практика боротьби з наркобізнесом, групи, що займаються цією злочинною діяльністю, відрізняються від інших організованих груп більш високим ступенем організованості; чіткою ієрархією і розподілом ролей (функціональних обов´язків), відособленістю діяльності від інших злочинних груп, регіональним розподілом сфери їхньої діяльності, суворою конспіративністю в злочинній діяльності, гарним знанням прийомів і методів оперативно-розшукової роботи органів внутрішніх справ, добре налагодженою внутрішньою та зовнішньою охоронно-контррозвідувальною діяльністю, мають великий запас грошових і валютних коштів, відрізняються гарним забезпеченням вогнепальною зброєю, засобами зв´язку і транспортом. Особливою визначною рисою діяльності організованих злочинних груп, які займаються наркобізнесом, є те, що при прийомі нових членів вони перевіряються на надійність, працездатність шляхом надання їм конкретних доручень із обов´язковим кон тролем і негласною перевіркою їх виконання. Прийом нових членів здійснюється тільки за рекомендацією членів цієї ж організації.

9. Низька активність громадськості в роботі з профілактики наркотизму, а також руйнування багатьох елементів системи вітчизняного соціального контролю.

10. Недоліки в організації дозвілля дітей і молоді.

11. Недостатня ефективність роботи правоохоронних органів у боротьбі з вітчизняною і зарубіжною наркомафією, низький рівень їх матеріально-технічного забезпечення.