Кримінологія
§2. Протидія організованій злочинності
Організована злочинність стає суттєвим фактором посилення соціальної напруги та дестабілізації суспільних відносин, перешкоджає оздоровленню економіки, впорядкуванню споживчого ринку, законодавчого регулювання процесів, що охоплюють ці сфери, сприяє деформації нових форм економічних відносин. Вона кинула виклик суспільству, поставила під загрозу здійснення перетворень, що здійснюються в Україні.
Так, наприклад, за даними МВС України, лише у 2009 році було виявлено 379 організованих груп і злочинних організацій. З їх загальної кількості 237, або 62,5%, складали групи загальнокримінальної спрямованості та 142 (37,5%) — економічної спрямованості. У 2009 р. було виявлено 27 злочинних груп з корумпованими зв´язками і 18 злочинних груп з міжнародними зв´язками. Всього організованими групами і злочинними організаціями за вказаний рік було вчинено 3514 злочинів, в тому числі 25 вбивств, 135 розбійних нападів, 20 бандитських нападів, 72 грабежі, 60 випадків хабарництва та низку інших злочинів.
Слід зауважити, що організована злочинність внаслідок багатьох чинників характеризується високою латентністю. Тому офіційна кримінальна статистика відображає лише надводну частину цього айсбергу.
Основною метою боротьби з організованою злочинністю є:
а) встановлення контролю над організованою злочинністю, її локалізація, нейтралізація та ліквідація;
б) усунення причин і умов існування організованої злочинності.
Відповідно до діючого законодавства, завданнями боротьби з
організованою злочинністю є:
— створення загальних правових і організаційних засад у сфері боротьби з організованою злочинністю, сприяння її попередженню та ліквідації;
— визначення системи державних органів, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та їх взаємовідносин;
— встановлення повноважень спеціальних державних органів по боротьбі з організованою злочинністю та спеціальних заходів, що здійснюються ними;
— встановлення обов´язків інших державних органів у сфері боротьби з організованою злочинністю;
— правове забезпечення фінансових, матеріально-технічних та інших умов, необхідних для боротьби з організованою злочинністю;
— забезпечення гарантій прав громадян і юридичних осіб під час здійснення заходів боротьби з організованою злочинністю.
До системи державних органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю, відносяться:
а) спеціально створені для боротьби з організованою злочинністю державні органи;
б) державні органи, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю в межах виконання покладених на них інших основних функцій.
До державних органів, створених спеціально для боротьби з організованою злочинністю, належать:
а) спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України;
б) спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України.
В разі необхідності Верховною Радою України на постійній або тимчасовій основі можуть бути створені й інші спеціальні органи для боротьби з організованою злочинністю.
До державних органів, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю, належать:
а) органи прокуратури;
б) митні органи та підрозділи Прикордонних військ України;
в) органи державної податкової служби та державної контрольно-ревізійної служби;
г) органи та установи виконання покарань.
Боротьба з організованою злочинністю передбачає розробку та реалізацію комплексу спеціальних загальноорганізаційних, попереджувальних і правоохоронних заходів. Серед них важливе місце займають кримінально-правові, фінансові, оперативно-розшукові та деякі інші заходи, які повинні бути засновані на загальному аналізі кримінальної ситуації та її прогнозі. Взаємообумовленість комплексних заходів полягає в тому, що основний об´єкт боротьби — це самі організовані злочинні формування, а не окремі злочини, їх складна й розгалужена злочинна діяльність. У зв´язку з цим для досягнення даної мети особливу увагу слід приділяти таким питанням:
— створенню правової основи, організаційних, матеріально- технічних та інших умов для ефективної боротьби з організованою злочинністю;
— організації міжнародного співробітництва у цій сфері;
— виявленню та усуненню або нейтралізації негативних соціальних процесів і явищ, що породжують організовану злочинність і сприяють їй, зокрема: здійснити додаткові заходи з удосконалення управління державним майном, запобігання зловживанням у процесі приватизації, недопущення незаконного силового захвату підприємств, організацій, житлового фонду, землі, запобігання зловживанням у процесі банкрутства підприємств, що відносяться до різних форм власності;
— запобіганню виникнення організованих злочинних угруповань;
— виявленню, розслідуванню, припиненню і запобіганню правопорушенням, вчинюваним учасниками організованих злочинних угруповань, притягненню винних до відповідальності незалежно від їх посад;
— забезпеченню відшкодування шкоди фізичним та юридичним особам, державі;
— запобіганню встановлення корумпованих зв´язків з державними службовцями та посадовими особами, втягнення їх у злочинну діяльність;
— протидії використанню учасниками організованих злочинних угруповань у своїх інтересах об´єднань громадян і засобів масової інформації;
— запобіганню легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, і їх використання суб´єктами підприємницької діяльності для реалізації злочинних намірів.
Оскільки організована злочинність тісно пов´язана з корупцією осіб, що займають відповідальні посади, необхідно встановити обов´язковий порядок перевірки відомостей, що вказуються в декларації відносно цінного особистого майна, що знаходиться в їх власності або користуванні.
У зв´язку з тим, що організована злочинність тісно пов´язана з економічними відносинами, слід створити нову наукову дисципліну — економічну кримінологію.
Практика боротьби з організованою злочинністю показує, що найбільш ефективні результати досягаються при комплексному використанні засобів правоохоронних і контрольних органів. Необхідно застосовувати стратегічні заходи, такі як: удосконалення методів збору оперативної інформації з метою встановлення злочинних співтовариств, характеру їх діяльності, взаємозв´язків між різними формуваннями; розробка методів, що дозволяє проникати в зло-чинні організації, захист свідків і потерпілих тощо.
При здійсненні зазначених заходів боротьби з організованою злочинністю спеціальним підрозділам по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ і Служби безпеки України надаються повноваження:
а) заводити оперативно-розшукові справи. Постанова про заведення справи затверджується начальником спеціального підрозділу;
б) на письмову вимогу керівників відповідних спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю одержувати від банків, а також кредитних, митних, фінансових та інших установ, підприємств, організацій (незалежно від форм власності) інформацію і документи про операції, рахунки, вклади, внутрішні та зовнішні економічні угоди фізичних і юридичних осіб;
в) залучати до проведення перевірок, ревізій та експертиз кваліфікованих спеціалістів установ, організацій контрольних і фінансових органів;
г) одержувати інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем і банків даних, створюваних Верховним судом України, Генеральною прокуратурою України, Антимонопольним комітетом України, Фондом державного майна України, міністерствами, відомствами, іншими державними органами України;
д) в разі одержання фактичних даних про організовану злочинну діяльність для їх перевірки витребувати та одержувати від державних органів, об´єднань громадян, підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності) інформацію і документи. Витребувані документи та інформація повинні бути подані негайно або не пізніше ніж протягом 10 діб.
За матеріалами оперативно-розшукової діяльності та кримінальних справ спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю мають право подавати до суду заяви про скасування реєстрації та припинення діяльності суб´єктів підприємництва, а також за наявності підстав, передбачених законом, подавати до суду позови про визнання недійсними угод у порядку, встановленому законодавством України.
При здійсненні боротьби з організованою злочинністю співробітники спеціальних підрозділів органів внутрішніх справ і Служби безпеки України мають право:
а) за письмовим розпорядженням керівника відповідного спеціального підрозділу входити на територію, у приміщення, склади та сховища підприємств, організацій і установ (крім іноземних, дипломатичних представництв), незалежно від їх відомчої належності та форм власності, на контрольно-пропускні пункти прикордонних військ і митниць, а також у виробничі приміщення громадян, які займаються підприємницькою діяльністю;
б) за постановою та з санкції відповідного прокурора по нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, а у невідкладних випадках — з наступним повідомленням прокурора протягом доби в разі загрози знищення, приховування або втрати предметів чи документів, які можуть бути використані у розкритті та розслідуванні злочинної діяльності, на строк до 10 діб опечатувати архіви, каси, приміщення (за винятком житлових) чи інші сховища, брати їх під охорону, накладати арешт на грошові кошти й інші цінності фізичних та юридичних осіб, вилучати предмети та документи із складанням відповідного акта.
Спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ і Служби безпеки України мають право, якщо інших заходів для розкриття організованої злочинності та притягнення винних до відповідальності недостатньо, використовувати штатних і нештатних негласних співробітників, які вводяться під легендою прикриття в організовані злочинні угруповання до співробітництва учасників організованих злочинних угруповань на підставі письмового доручення та відповідно до нормативних актів Міністерства внутрішніх справ та Служби безпеки України.
При цьому учасник організованого злочинного угруповання може бути частково або повністю звільнений від кримінальної від повідальності та покарання, якщо він у процесі оперативно-розшукової діяльності, попереднього розслідування чи судового розгляду справ сприяє викриттю організованих злочинних угруповань і вчинених ними злочинів, притягненню винних до відповідальності, відшкодуванню шкоди фізичним та юридичним особам і державі. За попередньою санкцією суду можна додатково використовувати спеціальні технічні засоби у випадках:
а) контролю, фіксації і документування розмов та інших дій осіб за наявності підстав вважати їх причетними до організованої злочинної діяльності;
б) фіксації та документування факту телефонної розмови між громадянами, надсилання листа або телеграфного повідомлення, без порушення таємниці змісту телефонної розмови, листа або телеграфного повідомлення;
в) забезпечення особистої безпеки і безпеки житла, майна співробітників спеціальних підрозділів органів внутрішніх справ і Служби безпеки України, учасників кримінального судочинства, їх близьких родичів, за їх згодою, в разі загрози заподіяння їм шкоди у зв´язку з їхньою участю в боротьбі з організованою злочинністю.
В інших випадках спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю органів внутрішніх справ і Служби безпеки України застосовують технічні засоби в порядку, що визначається Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність».
Слід зауважити, що, згідно п. 3 статті 15 закону України «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю», фактичні дані, одержані та зафіксовані співробітниками спеціальних підрозділів із застосуванням технічних засобів, можуть бути використані як докази в судочинстві.
Велике значення в боротьбі з організованою злочинністю надається також державним органам, що мають контрольні повноваження: Національному банку України, Антимонопольному комітету, Фонду державного майна, Державній податковій службі, Державній контрольно-ревізійній службі, митним органам України, а також іншим державним органам, що мають право контролю за дотриманням організаціями і громадянами законодавства України.