Кримінологія
Розділ 4. Зарубіжні кримінологічні теорії
Для того щоб охарактеризувати основні напрями в сучасній зарубіжній кримінології важливо визначити, що таке кримінологія в розумінні сучасних іноземних дослідників.
На думку Дж. П. Конрада, кримінологія — це застосування наукового методу до пояснення явищ, що генеруються внаслідок взаємодії процесу правотворення, правопорушення і реакції на ці процеси.
До предмета кримінології, який кожен дослідник відповідно до свого погляду звужує чи розширює, входять:
1. Філософські та історичні питання в кримінології.
2. Кримінологія та право: кримінальне право; етика і юриспруденція; право, наука і суспільство.
3. Система кримінальної юстиції: правозастосування і суди, система кримінальної юстиції та виправлення.
4. Кримінологія — біологічні та психологічні науки: генетика, мозок, фрейдистська психологія, біхевіоризм і теорія навчання.
5. Кримінологія — соціальні науки: соціологічні науки, соціологія, право і соціальний контроль; біосоціальні та демографічні змінні; економічні та політичні злочини.
6. Вивчення правопорушника: запобігання злочинності та екологія (під якою розуміється все несоціальне оточення і фактори — архітектура, планування забудови тощо); кримінальне право і захист з мотивів неосудності; запобігання злочинності — порівняння наукових і правових моделей.
7. Вивчення жертви.
8. Вивчення окремих складових предмета та обумовлення основних напрямів кримінології, що вивчають іноземні кримінологи.
Таким чином, західна кримінологія є надзвичайно різноманітною і мало систематизованою систему поглядів. Вона є комплексною наукою і об´єднує в собі підгалузі біології, психології, фізіології та інших наук.
Залежно від того, чи визнають їх автори і прихильники значну роль біологічних або соціологічних факторів у генезисі злочинної поведінки, все розмаїття поглядів на причини злочинності в зарубіжній кримінології можна звести до двох основних напрямів: біологічного та соціологічного.