Цивільне право України. Том 1

15.4. Право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис)

Наступним видом речового права на чуже майно є емфітевзис.

Емфітевзис - це право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб. Таке право може встановлюватися договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (далі - землекористувач), може відчужуватися і передаватися у порядку спадкування, крім випадків коли право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності для сільськогосподарських потреб не може бути відчужено її землекористувачем іншим особам, внесено до статутного капіталу, передано у заставу.

Емфітевзис може бути строковим та безстроковим. Відповідно до ст. 408 ЦК строк договору про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб встановлюється договором і для земельних ділянок державної або комунальної власності не може перевищувати 50 років. Якщо договір про надання права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб укладено на невизначений строк, кожна із сторін може відмовитися від договору, попередньо попередивши про це другу сторону не менш як за один рік.

Користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб є оплатним. Так відповідно до ч. 2 ст. 409 ЦК власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Землекористувач також крім плати зобов’язаний сплачувати інші платежі, встановлені законом. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Обов’язковою умовою для землекористувача є:

- використання земельної ділянки в повному обсязі за призначенням, встановленим у договорі;

- ефективне використання земельної ділянки;

- підвищувати її родючість, застосовувати природоохоронні технології виробництва;

- утримуватися від дій, які можуть призвести до погіршення екологічної ситуації тощо.

Також землекористувач має право на відчуження права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, якщо інше не встановлено законом. У разі продажу права користування земельною ділянкою власник цієї земельної ділянки має переважне перед іншими особами право на його придбання, за ціною, що оголошена для продажу, та на інших рівних умовах.

Про продаж права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб землекористувач зобов’язаний у письмовій формі повідомити власника земельної ділянки. Якщо протягом одного місяця власник не надішле письмової згоди на купівлю, право користування земельною ділянкою може бути продане іншій особі. У разі продажу землекористувачем права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб іншій особі власник земельної ділянки має право на одержання відсотків від ціни продажу (вартості права), встановлених договором.

Відповідно до ст. 412 ЦК право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб припиняється у разі:

1) поєднання в одній особі власника земельної ділянки та землекористувача;

2) спливу строку, на який було надано право користування;

3) викупу земельної ділянки у зв’язку із суспільною необхідністю.

Право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб може бути припинене за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом.