• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Цивільне право України. Том 1

13.2. Види особистих немайнових прав

Законодавець, здійснюючи позитивне регулювання особистих немайнових прав, закріплює орієнтовний їх перелік. Насамперед до переліку особистих немайнових прав законодавець відносить ті з них, які закріплені в Конституції України: право на життя (ст. 27); право на охорону здоров’я (ст. 49); право на безпечне для життя і здоров’я довкілля (ст. 50); право на свободу та особисту недоторканність (ст. 29); право на недоторканність особистого і сімейного життя (ст. 32); право на повагу до гідності та честі (ст. 28); право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (ст. 31); право на недоторканність житла (ст. 30); право на вільний вибір місця проживання та на свободу пересування (ст. 33); право на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості (ст. 54).

Передбачити у Конституції України усі особисті немайнові права неможливо. Саме тому законодавець закріплює особисті немайнові права фізичних осіб у ЦК, а також у інших законах. Так, наприклад, ЦК додатково закріплює права фізичних осіб, які перебувають на стаціонарному лікуванні (ст. 287), права на донорство (ст. 290), сім’ю (ст. 291), опіку або піклування (ст. 292), ім’я (ст. 294), недоторканність ділової репутації (ст. 299), індивідуальність (ст. 300) тощо. Наприклад, СК закріплює право жінки на материнство (ст. 49), чоловіка на батьківство (ст. 50) тощо. Певні особисті немайнові права закріплені в інших законах. Так, право на психіатричну допомогу та гарантії його здійснення закріплене у Законі України «Про психіатричну допомогу», право на донорство крові та її компонентів, а також трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людини - у законах України «Про донорство крові та її компонентів», «Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині» тощо. Окремі особисті немайнові права можуть бути закріплені на рівні міжнародних актів, згода на обов’язковість яких надана ВР України, тобто тих, які є частиною національного цивільного законодавства. При цьому слід зауважити, що відповідно до ст. 10 ЦК такі міжнародні акти в ієрархії нормативно-правових актів розміщені одразу після Конституції України.

Законодавець визначає, що перелік особистих немайнових прав, які встановлені Конституцією України, ЦК та іншими законами, не є вичерпним. Він може бути доповнений як самою Конституцією України, так і іншими законами. Особисті немайнові права фізичних осіб поділяють на такі види:

1) права, які індивідуалізують громадянина як особистість: право на ім’я, право на честь і гідність;

2) права, що забезпечують особисту свободу громадян: право на недоторканність особистості, право на недоторканність житла, право на вибір роду занять і місця проживання, право на свободу, на таємницю листування, право на таємницю особистого життя, а також права, що опосередковують свободу совісті в державі;

3) права, що виникають у результаті творчої інтелектуальної діяльності особи;

4) права, надані громадянам у зв’язку з вступом їх у сімейні правовідносини, тобто комплекс прав, які охоплюють право на укладення і розірвання шлюбу, на виховання дітей, усиновлення тощо.

У сучасній цивілістичній літературі особисті немайнові права поділяються також на абсолютні і відносні. Більшість особистих прав є правами абсолютними. Однак, управомочена особа може вступити і у відносні правовідносини. Це відбувається при порушенні абсолютного права. Порушник зобов’язаний вчинити дії, спрямовані на відновлення абсолютного права. При цьому деякі особисті права можуть бути лише відносними, а певна частина - як абсолютними, так і відносними.

Зі ст. 269 ЦК випливає поділ особистих немайнових прав за порядком виникнення: права, що належать фізичним особам від народження, і права, що їм належать за законом.

В літературі існують й інші погляди на класифікацію особистих немайнових прав. Проте, запропонований законодавцем поділ видається достатньо обґрунтованим. Для зручності особисті немайнові права фізичних осіб класифікують залежно від їх цільового призначення на особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи (глава 21 ЦК), та особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи (глава 22 ЦК).