Цивільне право України. Том 1
4.3. Види юридичних осіб
Відповідно до законодавства юридичні особи можна поділити на види за певними критеріями:
1) залежно від порядку створення на:
- юридичні особи приватного права - створюються за ініціативою фізичних осіб на підставі правочину з метою участі в різного роду правовідносинах та діють на підставі установчих документів, а у випадках визначених законом на підставі модельного статуту та підлягають державній реєстрації;
- юридичні особи публічного права - створюються розпорядчим актом Президента України, органів виконавчої влади та місцевого самоврядування;
2) залежно від форми створення юридичної особи на:
- товариство - це організація, створена шляхом об’єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі;
- установа - це організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об’єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна. Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом;
- інші форми встановлені законом;
3) залежно від мети діяльності на:
- підприємницькі товариства - товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи;
- непідприємницькі товариства - товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Проте непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об’єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню. Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом;
4) залежно від форм власності на:
- приватні - діють на основі приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання;
- колективні - основані на власності трудового колективу підприємства;
- державні - основане на державній власності, в тому числі казенне підприємство;
- комунальні - основані на власності відповідних територіальних громад або на власності відповідних органів місцевого самоврядування;
- змішані або спільні підприємства - основані на базі об’єднання майна різних власників (на власності юридичних осіб, фізичних осіб, держав);
5) залежно від суб’єктного складу та територіальної належності на:
- юридичні особи, створені та зареєстровані на території України (українські);
- юридичні особи, створені та зареєстровані на території іноземної держави (іноземні);
- підприємства з часткою іноземного капіталу:
а) підприємства з іноземними інвестиціями (іноземні інвестиції становлять не менше 10% в статутному капіталі);
6) всі інші види юридичних осіб (підприємств) з часткою іноземного капіталу;
- міжнародні організації та об’єднання;
6) залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні на:
- унітарні - створюються одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об’єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника;
- корпоративні - утворюються, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діють на основі об’єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.
На засадах добровільного об’єднання своєї виробничої, наукової, комерційної та інших видів діяльності юридичні особи, якщо це не суперечить анти-монопольному законодавству, мають право об’єднуватися в:
а) асоціацію - договірне об’єднання, створене з метою постійної координації господарської діяльності підприємств, що об’єдналися, шляхом централізації однієї або кількох виробничих та управлінських функцій, розвитку спеціалізації і кооперації виробництва, організації спільних виробництв на основі об’єднання учасниками фінансових та матеріальних ресурсів для задоволення переважно господарських потреб учасників асоціації. У статуті асоціації повинно бути зазначено, що вона є господарською асоціацією. Асоціація не має права втручатися у господарську діяльність підприємств - учасників асоціації. За рішенням учасників асоціація може бути уповноважена представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями;
б) корпорацію - договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об’єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації;
в) консорціум - тимчасове статутне об’єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації
цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність;
г) концерн - статутне об’єднання підприємств, а також інших організацій, на основі їх фінансової залежності від одного або групи учасників об’єднання, з централізацією функцій науково-технічного і виробничого розвитку, інвестиційної, фінансової, зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Учасники концерну наділяють його частиною своїх повноважень, у тому числі правом представляти їх інтереси у відносинах з органами влади, іншими підприємствами та організаціями. Учасники концерну не можуть бути одночасно учасниками іншого концерну.
д) інші об’єднання, створені за галузевим, територіальним або іншим принципами.
Об’єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань. Об’єднання підприємств утворюються підприємствами на добровільних засадах або за рішенням органів, які відповідно до ГК та інших законів мають право утворювати об’єднання підприємств. В об’єднання підприємств можуть входити підприємства, утворені за законодавством інших держав, а підприємства України можуть входити в об’єднання підприємств, утворених на території іноземних держав.
Об’єднання підприємств утворюються на невизначений строк або як тимчасові об’єднання. Об’єднання підприємств є юридичною особою. Державна реєстрація цього виду підприємств здійснюється відповідно ГК. Господарські об’єднання діють на основі засновницького договору та/або статуту, який затверджується їх засновниками.
Підприємства - учасники об’єднання підприємств зберігають статус юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми об’єднання, і на них поширюються положення ЦК та інших законів щодо регулювання діяльності підприємств. Підприємство, яке входить до складу державного або комунального господарського об’єднання, не має права без згоди об’єднання виходити з його складу, а також об’єднувати на добровільних засадах свою діяльність з іншими суб’єктами господарювання та приймати рішення про припинення своєї діяльності.
Рішення про утворення об’єднання підприємств (установчий договір) та статут об’єднання погоджуються з Антимонопольним комітетом України в порядку, встановленому законодавством.
Залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік юридичні особи (підприємства) поділяються на:
- малі підприємства - підприємства (незалежно від форми власності), в яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ;
- середні підприємства - підприємства, які не визнаються ні великими, ні малими;
- великі підприємства - визнаються підприємства, в яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом НБУ.