• Економічна теорія. Політекономія
• Етика та естетика
• Журналістика та видавнича справа
• Історичні дисципліни
• Культурологія
• Маркетинг та реклама
• Медицина
• Менеджмент та трудові відносини
• Міжнародні відносини та зовнішньоекономічна діяльність
• Педагогіка
• Політологія
• Право. Юридичні дисципліни
• Психологія
• Сільськогосподарська діяльність
• Соціологія
• Туризм та готельна справа
• Українська та зарубіжна література
• Філософія
• Фінанси, гроші та податки

Цивільне право України. Том 1

3.1. Цивільна правоздатність фізичної особи

Аналіз норм законодавства у світлі проблеми співвідношення понять «людина», «фізична особа», «громадянин» дає підставу вважати, що поняття «фізична особа» ширше від поняття «громадянин» та ототожнюється з поняттям «людина». Відповідно до правової термінології кожна фізична особа в праві є людиною, тобто ніякі інші істоти - результати природного розвитку - не можуть визнаватися фізичними особами з позицій права.

Цивілістична наука та законодавство для позначення людини як учасника цивільних відносин, використовує поняття «фізична особа».

Фізичні особи стають учасниками цивільних правовідносин завдяки специфічному станові, який називається правоздатністю. Цивільна правоздатність фізичної особи - це здатність мати цивільні права та обов’язки.

Цивільну правоздатність не слід ототожнювати із суб’єктивним цивільним правом. Розмежування між цими категоріями можна проводити за такими критеріями:

1) за призначенням: цивільна правоздатність є необхідною передумовою для виникнення в особи суб’єктивного цивільного права;

2) за змістом: зміст цивільної правоздатності становлять суб’єктивні цивільні права, які передбачені Розділом II Конституції та ст. 26 ЦК. Проте, в жодному законодавчому акті не може бути встановлено вичерпний перелік суб’єктивних цивільних прав, які становлять зміст цивільної правоздатності, оскільки фізична особа здатна мати будь-які інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, ЦК чи іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Крім того, правоздатність - це здатність мати не тільки права, але й обов’язки. Зміст суб’єктивного цивільного права як міри можливої поведінки складають три правомочності: а) право на власні дії управомоченої особи; б) вимога визначеної поведінки зобов’язаної особи; в) право на захист свого суб’єктивного цивільного права в разі його порушення, невизнання чи оспорення;

3) за ступенем конкретності: правоздатність - це абстрактна можливість володіти суб’єктивним цивільним правом, що належить кожному. Суб’єктивне цивільне право - це конкретні правомочності конкретного суб’єкта стосовно визначеного блага;

4) за моментом виникнення: правоздатність - це категорія правових можливостей, яка виникає в особи у момент її народження і припиняється у момент смерті фізичної особи. Суб’єктивне цивільне право виникає, змінюється або припиняється на підставі юридичних фактів;

5) за можливістю відчуження: цивільна правоздатність не підлягає відчуженню, а також обмеженню навіть з волі самого носія правоздатності (за винятком, коли таке обмеження передбачено Конституцією України). Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати незаборонені законом цивільні права та обов’язки, є нікчемним. Носій суб’єктивного цивільного права може від нього відмовитися, розпорядитися ним або припинити його.