Міжнародна економіка

СЛОВНИК ОСНОВНИХ ТЕРМІНІВ ТА ПОНЯТЬ

А

Абсолютна перевага — спроможність країни, фірми чи працівника виробляти продукти або послуги за вартістю нижчою, ніж у конкурента. Переважно світова торгівля здійснюється за мотивами, що диктуються абсолютною перевагою. Під впливом міжнародної торгівлі у світі складається розподіл праці, що ґрунтується на абсолютній перевазі, оскільки переваги ведуть країни, фірми і працівників до спеціалізації та більшої ефективності.

Аваль — вексельне поручительство, згідно з яким банк бере на себе відповідальність перед векселедержателем за виконання векселедавцем оплати податкового векселя, яке оформляється шляхом проставляння гарантійного напису банку на кожному примірнику податкового векселя (Податковий кодекс України).

Авалювання — оформлення юридичною або фізичною особою авалю за векселем, тобто прийняття зобов’язання оплатити вексель повністю або частково за одну із зобов’язаних за векселем осіб у разі неоплати векселя платником у зазначений термін або, якщо немає змоги одержати платіж за векселем у зазначений термін.

Абсолютна перевага (італ. awiso — повідомлення,

попередження) — офіційне поштове або телеграфне повідомлення, яке застосовують у банківській практиці, про зміни у взаємних розрахунках між контрагентами. За допомогою авізо банки повідомляють своїх клієнтів про дебетові й кредитові записи, залишки коштів на рахунку, виплату переказів, виставлення чеків, відкриття акредитивів.

Авізування — офіційне повідомлення банку про відкриття,

зміну або анулювання акредитива, надіслане на паперовому носії або за допомогою електронних засобів зв’язку.

Автархія (грец. аШжкеіа — самовдоволення) — 1) незалежність від усіх речей зовнішнього світу або інших людей; 2) економічна незалежність країни, що позбавляє необхідності ввезення найважливіших продуктів споживання.

Автономія (грец. ауї» - сам і ПОШОБ - закон; букв. Самозаконність) - категорія суспільствознавства, яка визначає процес становлення самостійності й унікальності держави, а також процес визначення та самоутвердження будь-якого суб’єкта чи явища відповідно до його внутрішніх законів.

Авторитаризм - тип правління та політичного режиму за якого володарі вимагають безперечної покори підлеглих.

А. Реалізує методи управління, притаманні тоталітарним політичним режимам. Для сучасних авторитарних політичних режимі, що виникають в контексті демократичних перетворень, характерні риси: зосередження влади в руках авторитарного лідера, рекрутування політичної еліти призначенням зверху, щляхом спеціальних процедур.

Авторитарна особистість - поняття та концепція, введені у науковий обіг соціальними філософами др. пол. ХХ ст. Е. Фроммом та Т. Адорно, що фіксують і пояснюють існування особливого типу особистості, яка є основою тоталітарних режимів. Це особливий тип особи, який відрізняється специфічною конфігупацією базових установок, що роблять людину особливим чином схильною до конформності, беззаперечного підкорення владі. А.п. поєднує в собі такі соціальні та психологічні якості, як догматизм мислення, схильність керуватися застарілими стереотипами, некритична готовність коритися будь-якому авторитетові, прагнення нав’язувати іншим свої стереотипи, правила.

Авторитет (лат. аисїогіїаз - влада, вплив, воля) - форма влади, яка засновується на системі правових норм і суспільно-економічних інституцій, прийнятих членами суспільства. Розрізняють декілька типів А., що забезпечується у різні способи: легально-раціональний, заснований на підпорядкуванні формальним правилам, носієм яких є керівник, вірі у їх законність; традиційний, заснований на вірі у святість традицій і сприйняття тих, хто управляє, як носіїв цієї традиції; харазматичний, заснований на вірі в екстраординарні якості лідера, на винятковій відданості лідерові і безумовному дотримання його наказів і введених ним правил.

Авторитет керівника - ресурс, що легімітує відносини між керівником і підлеглими, відповідно якого встановлюються пріоритети щодо вибору імперативів, принципів і методів управління, що спрямовуються для досягнення поставлених управлінських цілей.

Авторське право - 1) підінститут права інтелектуальної

власності, що охоплює суспільні відносини, які виникають між автором об’єктів авторського права та іншими членами суспільства, а також державою. Авторське право виникає з моменту створення його об’єкта і не вимагає дотримання жодних формальностей. Воно не поширюється на ідеї, процеси, методи діяльності або математичні концепції як такі; 2) сукупність правових норм, які регулюють правовідносини з приводу виникнення, охорони, передачі і припинення авторських прав; 3) авторське право включає виняткове право автора перекладати, випускати в світ переклади і дозволяти переклад і випуск у світ перекладів творів, що охороняються на підставі Всесвітньої конвенції про авторське право (Всесвітня конвенція про авторське право, 1952р.).

Авторський договір — цивільно-правовий договір, відповідно до якого одна сторона (автор) на платній чи безоплатній основі надає іншій стороні (користувачеві) певні майнові права на твір. За своєю правовою природою авторський договір може бути реальним правочином (авторський договір про передачу вже існуючого твору) чи консенсуальним (авторський договір про створення певного твору). Авторський договір укладається автором (його нащадком або правонаступником), як правило, письмово. Він може передбачати передання видавцеві виняткових прав, коли автор дозволяє використовувати свій твір у порядку, передбаченому авторським договором, тільки одній особі, яка забороняє використовувати твір будь-кому іншому.

Агент (посередник) — юридична або фізична особа, яка здійснює певні операції за дорученням іншої особи (принципала), за його рахунок і від його імені, а також забезпечує підготовку угод, але без права підписання контрактів. Агентами є брокери, дилери, комісіонери, маклери, особисті представники, адвокати. Діяльність агентів проводиться з відома принципала за агентською угодою за винагороду.

Агентська угода — договір між принципалом і агентом, що визначає характер і обсяг доручення, розмір комісійної винагороди, термін дії та умови припинення договору. Окрім того, агентська угода про купівлю-продаж товарів, як правило, визначає: сторони, територію, кількість товарів, ціни, права, надані агентові, термін дії і порядок розірвання угоди, винагороду агента, момент виникнення права агента на винагороду та дату її сплати, обов’язки агента, права й обов’язки принципала.

Агентські операції — досить поширений елемент міжнародної економічної інфраструктури; вони полягають у дорученні однією стороною, яка іменується принципалом, не залежній від неї іншій стороні, яка називається агентом (торговельним, комерційним), здійснювати фактичні та юридичні дії, пов’язані з продажем чи купівлею товару на обумовленій території за рахунок і від імені принципала. Агентські операції реалізуються на основі агентської угоди. Незалежність агента від принципала полягає у тому, що він не перебуває у трудових відносинах і може проводити самостійну діяльність.

Агентські фірми - виступають від імені та за рахунок принципала. Залежно від умов договору агентька фірма сама укладає угоди від його імені та за його рахунок або тільки виступає посередником під час укладення угод. Характерним для агентької фірми є представництво на тривалий термін і тісний контакт із принципалом. Юридичне вона завжди зберігає повну незалежність.

Агресивна фінансова політика — передбачає збільшення віддачі від власного капіталу шляхом приросту позик та збільшення термінів платежу для дебіторів, підтримку високого рівня запасів з метою швидкого реагування на запити покупців, а також придбання новітнього обладнання.

Адаптація законодавства до законодавства Європейського Союзу — процес приведення законів України та інших нормативно- правових актів у відповідність з правовим доробком Європейської спільноти (acquis communautaire) (Закон України «Про

Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу»).

Адвалерне мито — мито, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом (Закон України «Про Єдиний митний тариф»).

Адміністративний ресурс — використання органами державної влади, місцевого самоврядування, державними службовцями своїх владних повноважень для досягнення політичних та корпоративних цілей, а також для доступу до ресурсів держави; сукупність різних форм впливу із метою акумулювання медійних, бюджетних, фінансових, силових ресурсів.

Акредитив — зобов’язання банку провести за дорученням імпортера платежі експортерові або акцептувати тратту, виставлену експортером у межах певної суми та терміну і при поданні експортером товаророзпорядчих документів — коносаменту, страхового полісу та рахунку-фактури. Залежно від характеру відповідальності банків акредитив підрозділяються на:

1) безвідкличні та відкличні, 2) підтверджені та непідтверджені.

Акредитив — 1) одностороннє обумовлене грошове зобов’язання банку; банк видає його за дорученням клієнта (імпортера) на користь бенефіціара (експортера); 2) грошовий документ, що засвідчує право особи, на ім’я якої він виданий, отримати в кредитній установі вказану в ньому суму.

Активи (від лат. — дійсний) - 1) сукупність майна та інших цінностей, що належать юридичній особі і в які вкладено засоби власників та інших осіб (кошти, майно, майнові і немайнові права); 2) ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигод у майбутньому (Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Активний платіжний баланс держави - платіжний баланс держави, в якому сума надходжень перевищує суму витрат і платежів; при цьому виникає сума грошей, що надходить в економіку держави з-за кордону, перевищує суму платежів, яка йде за кордон.

Акцепт — термін, що зазвичай вживається у значенні документа про обмін. Процес акцептування пов’язаний із підписанням відповідного документу на лицьовому боці й означає згоду того, що підписався (акцентатора), з дорученням пред’явника. Акцентатор зобов’язується оплатити певну суму пред’явнику за його дорученням. Після підписання той, що підписав, стає акцептором.

Аналітик (від гр. апаіуІікоБ - аналітичний) - 1) фахівець, що здійснює аналіз чого-небудь; 2) той, хто має схильність до аналізу.

Анклав (з лат. іпеіауаге — закривати на ключ) — територія або частина однієї держави, оточеної зі всіх сторін територією іншої держави або частина території однієї держави, яка не має спільних меж зі своєю материнською частиною і є оточеною територією іншої держави (наприклад, Республіка Сан-Марино, розташована в межах Італії, італійське місто Кальпоне в Швейцарії). Якщо анклав має морський берег, його називають напіванклавом (наприклад, округ Анголи Кабінда, Калінінградська область Росії).

Антиглобалізм ( англ. апїі§1оЬаіІ8ш) - теорія й ідеологія, що заперечує об´єктивну природу глобалізації, обгрунтовує необхідність призупинення процесів глобалізації там, де вона вже здійснюється, й уникнення її там, де вона ще не розпочалася.

Антидемпінгове законодавство — національні та міжнародні правові норми і положення, спрямовані проти товарного демпінгу, тобто продажу товарів на зовнішніх ринках за цінами, нижчими від внутрішніх. Основи антидемпінгового законодавства зафіксовані у статті VI Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (1947 р.) і в Міжнародному антидемпінговому пакті, прийнятому Г АТТ у 1967 р. Ці документи визначають поняття демпінгу та передбачають включення у національне законодавство параграфа про збитки у результаті демпінгу та порядок доведення цих збитків.

Антидемпінгове мито — особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію країни імпорту товару, який є об’єктом застосування попередніх або остаточних антидемпінгових заходів (Закон України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту»).

Антимонопольне законодавство — система правових норм, що регулюють відносини у галузі виробництва та надання послуг з метою обмеження і попередження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності.

Арбітраж - вказівка на арбітражний суд, який буде розглядати спори між сторонами контракту, у разі, якщо контрагентам не вдасться врегулювати непорозуміння договірним способом.

Асоціації країн-експортерів — поширена форма координації політики експортерів на світових товарних ринках. Сьогодні діють асоціації з 18 сировинних товарів. Головною метою такої координації, як правило, є підтримання цін на певному високому рівні. Найпомітнішу роль у світовому господарстві відіграють такі асоціації: Організація країн-експортерів нафти і Організація арабських країн-експортерів нафти, Міжурядова рада країн- експортерів міді, Міжнародна асоціація бокситодобуваючих країн, АІЕК Асоціація країн-експортерів залізної руди тощо.

Атестація (від лат. аї4е8Їаї;іо - свідотство) - визначення кваліфікації, обсягу знань, досвіду, здібностей. Здійснюється для перевірки відповідності займаній посаді. У вищих навчальних закладах - поточна перевірка знань студента.

Аудит (лат. auditore - слухати) - перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам; послуги щодо оцінки фінансової звітності фірми з огляду на достовірність інформації та можливості фірми у сфері бізнесу.

Аукціон — форма продажу у визначений час і в установленому місці товарів, попередньо виставлених для огляду. Проводяться за певними видами товарів: хутро, вовна, тютюн, чай, твори мистецтва, антикваріат, худоба, деякі унікальні товари тощо. Особливістю аукціонів є обмеження відповідальності продавця за якість виставлених товарів.

Б

Багатонаціональні корпорації (multinational corporations - MnCs) - власне міжнародні корпорації, що об’єднують національні компанії ряду держав на виробничій і науково-технічній основі.

Базисні умови контракту — посилання на конкретну модель розподілу обов’язків між продавцем та покупцем щодо здійснення перевезень, найму перевізника, страхування, оформлення документації, «очищення» товару від мита тощо.

Базисні умови поставки - сукупність торговельних звичаїв щодо визначення витрат, які несуть контрагенти з транспортування вантажів від експортера до імпортера, а також обов’язків з доставки товарів, встановлення моменту переходу права власності, ризику випадкового псування або втрати товару на шляху від продавця до покупця. З метою уніфікації тлумачення базисних умов поставки.

Міжнародна торговельна палата видала збірку тлумачень міжнародних торговельних термінів «Інкотермс».

Банк - 1) юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків (Закон України «Про банки і банківську діяльність»); 2) у більшості країн світу немає нормативно установленого визначення терміна «банк», виділяються лише певні найзагальніші функції банків: а) збереження вкладів;

б) ведення рахунків; в) оплата чеків; г) отримання чеків;

д) кредитування. У міжнародній практиці відомі такі види банків: центральні, комерційні, інвестиційні, ощадні, банки- кореспонденти.

Банківська система — сукупність різних видів банків, банківських інститутів, що діють у межах єдиного загальнодержавного фінансово-кредитного механізму на чолі з центральним банком держави.

Безвідкличний акредитив — форма акредитива, який не може бути анульований або змінений банком до настання терміну без згоди на те експортера, на користь якого він відкритий. Безвідкличний акредитив є зобов’язанням банку, що відкрив його, але не створює відповідальності цього банку.

Бенефеціар (з франц. benefice - прибуток, користь) — особа, що отримує прибуток від своєї власності, яку передано у довірче коритування другій особі, юридичній чи фізичній або від використання власності третім особам. Зазвичай бенефіціаром є експортер, продавець товарів чи послуг, які є предметом міжнародної угоди купівлі-продажу.

Бізнес - діяльність, спрямована на отримання прибутку шляхом виробництва й реалізації певної продукції чи послуг.

Біржа - основна ринкова організаційна форма оптової, зокрема міжнародної, торгівлі товарами масового виробництва, яка регулює, формує вільні товарно-грошові і товарообмінні відносини, здійснюється купівля-продаж цінних паперів, валюти, товарів.

Брокер - посередник, який сприяє здійсненню угод (операцій) між зацікавленими сторонами — клієнтами. Брокери укладають угоди за дорученням і за рахунок клієнта, одержуючи за свої послуги винагороду, також можуть надавати додаткові послуги, зокрема у сфері вивчення ринку, реклами, кредитування.

Бюджет (від англ. виб§еї - торба, гаманець) - затверджений у законодавчому порядку розпис, кошторис грошових прибутків і видатків держави, міста, підприємства, які передбачається одержати і витратити в майбутньому.

Бюджетне фінансування - надання з бюджету у безповоротному порядку коштів на видатки, пов’язані зі здійсненням державних замовлень, виконанням державних програм, утриманням державних і комунальних установ та організацій, зокрема, закладів освіти.

Бюрократія ( фр.bureau - бюро, канцелярія) - 1) специфічна форма реалізації публічної влади сукупністю осіб із власними корпоративними інтересами, які за оплату праці від держави здійснюють управлінську діяльність; 2) природна форма будь-якої організації, необхідна для здійснення функцій державного управління, що характеризується: регламентованістю управлінських процедур;

ієрархізованою системою службової залежності на засадах

субординайії; професіоналізмом службової діяльності;

функціональним розподілом праці; чітко визначеною компетенцією; суворою службовою дисципліною та контролем; регламентацією управлінського процесу.

В

Валюта (італ. valuta - ціна, вартість) - 1) платіжний засіб (грошова одиниця) певної держави (українська гривня, долар США, тощо); 2) грошові знаки іноземних держав; кредитні і платіжні документи (чеки, векселі тощо), які використовуються у міжнародних розрахунках; 3) міжнародні грошові одиниці, емісія яких здійснюється міжурядовими валютно-кредитними організаціями. Термін також вживається для виокремлення платежів у іноземних грошових знаках.

Валюта платежу - будь-яка валюта, у якій здійснюється оплата товару, згідно з умовами договору.

Валюта ціни - будь-яка валюта, у якій встановлюється ціна товару, згідно з умовами договору.

Валютна блокада - сукупність примусових валютних заходів, які використовуються одними державами по відношенню до інших з метою досягнення виконання тих чи інших вимог.

Валютний демпінг - експорт товарів за зниженими цінами (відносно світових), що здійснюється через застосування знижених валютних курсів. При валютному демпінгу експортер, купуючи товари на внутрішньому ринку і продаючи їх за низькими цінами, купує тверду валюту й обмінює її на більшу кількість національної валюти.

Валютні інтервенції - 1) втручання держави через центральний банк в операції на валютному ринку з метою впливу на курс національної валюти шляхом продажу чи купівлі іноземної валюти; 2) значний разовий цілеспрямований вплив центрального банку країни на валютний ринок і валютний курс, що здійснюється шляхом продажу або закупівлі банком великих партій іноземної валюти.

Валюта контракту — валюта, в якій встановлюється ціна товару у міжнародному контракті купівлі-продажу.

Валютний курс - обмінне співвідношення між двома валютами. Реальний валютний курс - відношення цін товарів двох країн, взятих у відповідній валюті. Номінальний валютний курс показує обмінний курс валют, що діє у даний момент на валютному ринку країни.

Валютний контроль зовнішньоекономічної діяльності - контроль за переміщенням юридичними та фізичними особами (суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності) валютних цінностей (валюти України, іноземної валюти, платіжних документів та інших цінних паперів, банківських металів) через митний кордон України.

Валюта платежу — валюта, в якій, лише за згодою контрагентів (сторін угоди), здійснюється фактична оплата за товар.

Валютна позиція — співвідношення вимог і зобов’язань фірми (банку) за конкретною угодою або за сумарними результатами економічної діяльності, що виражається в іноземній валюті. Відкрита валютна позиція виникає при нерівності вимог та зобов’язань. Коли вимоги в певній валюті дорівнюють зобов’язанням, що виражаються у ній, можна констатувати наявність закритої валютної позиції.

Валютні застереження — умови міжнародних експортно- імпортних контрактів (а також платіжних, кредитних угод і договорів валютного страхування), які використовуються для попередження ризиків від валютних коливань. Валютні застереження фіксують взаємні курси валют у такий спосіб, що номінал грошових зобов’язань змінюється відповідно до змін курсового співвідношення (між валютою платежу та обраною стійкою валютою, між валютою платежу та валютою контракту). Фіксація може відбуватися згідно з різними моделями: «національна валюта — національна валюта», «національна валюта — валютний композит»; «національні валюти — комбінація валют» (в останньому випадку це мультивалютне застереження).

Валютний ризик — 1) ризик, пов’язаний зі зміною реальної вартості платежу, вираженого в іноземній валюті, у зв’язку із коливанням курсу; 2) ризик, який виникає при експортно-імпортних операціях і при реалізації товарів у кредит у зв’язку зі змінами курсу іноземної валюти по відношенню до національної або з падінням її купівельної спроможності внаслідок підвищення експортно- імпортних цін (погіршення умов торгівлі) в період між підписанням торгової угоди і платежу за нею.

Валютні кошти — валютні цінності: іноземна валюта готівкою, платіжні документи (чеки, векселі, тратти, депозитні сертифікати, акредитиви та інші) в іноземній валюті, цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі та інші) в іноземній валюті, золото та інші дорогоцінні метали у вигляді зливків, пластин та монет, а також сертифікати, облігації, варранти та інші цінні папери, номінал яких виражено у золоті, дорогоцінні камені.

Вантаж — майно, що транспортується чи підлягає транспортуванню повітряним, наземним, морським (річковим) транспортом, крім поштових відправлень та іншого реквізиту, що перевозяться згідно з міжнародною поштовою угодою, і багажу, що перевозиться згідно з багажною квитанцією.

Вантажна митна декларація — письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування і сплати податків, зборів та інших платежів.

Вантажний митний комплекс — ділянка території з комплексом будівель, споруд, інженерно-технічних засобів та комунікацій, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.

Варрант (з англ^аггаП — повноваження, довіреність) — цінний папір, що дає її власникові право на купівлю деякої кількості акцій на певну майбутню дату за відповідною ціною.

Введення продукції у обіг — виготовлення або ввезення на митну територію України продукції з наступною самостійною або опосередкованою її реалізацією на території України (Закон України «Про підтвердження відповідності»).

Ввізне (імпортне) мито — нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України. Ввізне мито є диференційованим.

Вексель — цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання терміну платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю) (Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок»). Вексель — поширена форма платіжного зобов’язання у міжнародній торгівлі. Найпоширенішим є переказний вексель, або тратта, що є безумовною пропозицією однієї особи — трасанта, адресованій іншій особі — трасату, сплатити в призначений термін певну грошову суму третій особі — ремітенту.

Венчурний капітал — інвестиції у формі випуску нових акцій, що відіграють ключову роль у господарському фінансуванні. Це капітал, залучений у нових сферах діяльності, він, як правило, пов’язаний з великим ризиком.

Верифікація (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України — здійснюється Державною митною службою на підставі запитів митних органів зарубіжних країн упродовж терміну, що не перевищує 150 днів з дати отримання запиту, або за ініціативою Державної митної служби у випадку, передбаченому законодавством.

Вестернізація - засвоєння та тотальне поширення в світі сучасних західних технологій, організаційних форм економічного виробництва, західних цінностей.

Відкличний акредитив — форма акредитива, який може бути анульований дотерміново не тільки з ініціативи імпортера, а й банку, що самостійно відкрив його, коли фінансовий стан імпортера погіршується і з’являється ризик несплати імпортером товарних документів.

Вивізне (експортне) мито — нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України. В.м. нараховується за ставками, передбаченими Єдиним митним тарифом України (Закон України «Про Єдиний митний тариф»).

Виключна (морська) економічна зона України - морські райони, зовні прилеглі до територіального моря України, включаючи райони навколо островів, що їй належать, становлять виключну (морську) економічну зону України. Ширина виключної (морської) економічної зони становить до двохсот морських миль, відлічених від тих самих вихідних ліній, що і територіальне море України.

Вільна оферта - пропозиція щодо укладання угоди, що зазвичай робиться на одну й ту ж партію товару кільком можливим покупцям. Вона не встановлює термін для відповіді і тому не зв’язує оферента своєю пропозицією. Згода покупця з умовами, викладеними у такій оферті, підтверджується твердою контрофертою. Після підтвердження контроферти продавцем (акцептом) угода вважається закінченою. Продавець акцептує контроферту того покупця, який відповів раніше. Вільна оферта менш зручна для покупця, оскільки вона не дає впевненості у тому, що, пославши контроферту, він стане власником товару.

Всесвітня (Женевська) Конвенція — міжнародний договір про авторське право, розроблений під егідою ЮНЕСКО й прийнятий у Женеві в 1952 році.

Г

Гарантії кредиту — форма гарантій, які застосовують, коли боржник може виявитися неспроможним. Кредитори, крім векселів та інших зобов’язань, зазвичай вимагають надійніших гарантій погашення кредиту. Видами цих гарантій є: гарантійні листи банків; авалі й акцепти банків тратт кредитора; поручительства великих комерційних фірм — гарантійні розписки, що засвідчують право власності кредитора на товар, переданий боржнику.

Гарантійна розписка — форма гарантії експортера на випадок неплатоспроможності покупця. Виражає відносини між двома особами: одна особа (довіритель) передає другій (довіреній особі) товари або інші цінності, залишаючи за собою право власності. Гарантійна розписка містить також зобов’язання довіреної особи застрахувати на користь довірителя товар від пожежі та інших ризиків, а у разі продажу товару третій особі — передати виручену суму довірителю. Довіритель, за яким зберігається право власності, може у будь-який час зажадати товар із володіння довіреного.

«Гарячі гроші» — вільні фінансові активи, які швидко переводяться через кордони з метою отримання прибутків від змін валютних курсів, ставок процента, а також попередження втрат від погіршення економічної кон’юнктури чи негативного перебігу політичних подій.

Гегемонія (з грец. - супровід, керівництво) - провідна роль певної держави у відносинах з іншими (наприклад, Афін чи Спарти серед грецьких міст); або провідна роль певної верстви населення в управлінні державою (скажімо, аристократії).

Геоцентрична або глобальна (G) орієнтація - співробітництво між штаб-квартирою і філіями для розробки стандартів і процедур, що відповідають як загальним, так і локальним завданням фірми.

Гейткіпінг (англ.gatekeeping - ворота) - процес фільтрування інформації для поширення публікації через Інтернет або інший вид комунікації.

Глобалізація - (фр. global - загальний, всесвітній) -

1) категорія, яка відображає процес обміну товарами, послугами, капіталом та робочою силою, що виходить за межі державних кордонів і набуває форм постійного і неухильно зростаючого міжнародного переплетіння національних економік;

2) перетворення певного явища на світове, планетарне, те, яке стосується усієї земної кулі; 3) це процес всесвітньої економічної, політичної і культурної інтеграції та уніфікації.

Глобалізм (англ. globalism) - теорія та ідеологія глобалізації, ідейно-політичне обгрунтування нового світопорядку з позицій «золотого мільярду», апологетика глобалізації, ліберальна (неоліберальна) парадигма економічної, політичної і соціокультурної перебудови світу.

Глобальні корпорації - транснаціональні корпорації з планетарним баченням ринків і функціонуванням в умовах глобальної конкуренції.

Глобальні проблеми - сукупність суперечливих процесів, що є змістом сучасної кризи світової цивілізації, створюють загрозу нормальному розвиткові та навіть існуванню країн, потребують для відвернення цих катастрофічних наслідків спільних зусиль, тобто мають всеохоплюючий, планетарний характер.

Господарська діяльність - 1) діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (Господарський кодекс України); 2) будь-яка діяльність, в тому числі підприємницька, пов’язана з виробництвом і обміном матеріальних та нематеріальних благ, що виступають у формі товару (Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Д

Давальницька сировина - сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземним замовником (чи закуплені іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції. Давальницька сировина не може бути придбана іноземним замовником на митній території України за національну валюту України або отримана ним у результаті проведення інших операцій, у тому числі товарообмінних. Право власності на давальницьку сировину на кожному етапі її переробки, а також на вироблену з неї готову продукцію належить замовнику (Закон України «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах»).

Девальвація валюти — цілеспрямовані дії відповідних інституційних структур, які мають на меті знизити курс національної валюти по відношенню до іноземних валют.

Деглобалізація - нова альтернативна стратегія світового суспільного й економічного розвитку, мета якої - вихід за вузькі рамки концепції економічної ефективності, в якій головною мотивацією є зниження собівартості (незалежно від соціальних та екологічних гаслідків).

Делікт міжнародний — порушення суб’єктом міжнародного права договорів, міжнародного звичаєвого права або загальних принципів права. Делікт міжнародний є порушенням будь-якого міжнародного зобов’язання, що становить незаконний акт або міжнародне правопорушення (англ. illegal act чи international tort) і як задоволення міжнародного правопорушення (international tort), що включає обов’язок відшкодування збитків.

Демократія економічна - вид демократії, який базується на тезі, що кожна людина за допомогою раціональної діяльності в змозі добитися максимальної особистої користі.

Демократія ринкова - демократія, що заснована на законах ринкової економіки шляхом експансії цих законів і звичаїв на всі сфери, не тільки економічні, але і на соціально-політичні відносини; при якій різні соціальні блага розосереджуються між соціальними групами, з тим, щоб індивід, що має низький показник доступу до одних соціальних благ, міг компенсувати цей дефіцит доступом до інших благ. Базується на теоретичних положеннях економічної демократії, що розробив Е. Даунс і представляє організацію політичної влади як аналога економічної системи, в якій відбувається постійний обмін товарами.

Демпінг (з англ. - скидання) - 1) продаж товарів чи послуг за кордоном за цінами, значно нижчими від цін внутрішнього ринку (особливо з країн зі знеціненою валютою в країни з твердим валютним курсом), що заподіює шкоду національним товаровиробникам; 2) ввезення на митну територію країни імпорту товару за цінами, нижчими від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, що заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару (Закон України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту»). Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ), учасниками якої є більшість країн-експортерів, забороняє подібну практику і забезпечує захист від неї вищими тарифами. У багатьох країнах існує так зване антидемпінгове законодавство.

Державне регулювання - система заходів законодавчого, виконавчого і контролюючого характеру, покликаних удосконалювати зовнішньоекономічну діяльність в інтересах національної економіки.

Державне регулювання ринку цінних паперів - об’єднання в єдину систему певних методів і прийомів, що дозволяють упорядкувати діяльність всіх його учасників і операцій між ними шляхом встановлення державою певних вимог та правил задля підтримки рівноваги взаємних інтересів всіх учасників.

«Дерево цілей» - структурована, побудована за ієрархічним принципом сукупність цілей економічної системи, програми, плану, в якому виділена генеральна ціль (місія організації) та підпорядковані їх підцілі першого, другого та наступних рівнів.

Джіар / GR (англ. government relations - взаємодія з органами державної влади) - діяльність спеціально уповноважених співробітників великих комерційних структур зі супроводу діяльності компанії в політичному середовищі з метою побудови довготермінової, комфортної, передбачуваної системи відносин із профільними для компанії політичними стейкхолдерами.

Диверсифікація - 1) спосіб вкладення інвестицій за допомогою їх розподілення серед різних видів діяльності, які мають різний рівень ризику, з метою зниження загального ступеня ризику інвестиційного портфелю в цілому; 2) загальна ділова практика, направлена на розширення номенклатури товарів і послуг або географічної території, для того, щоб розосередити ризик і знизити залежність від циклічності бізнесу; 3) спосіб розвитку підприємства, що полягає в освоєнні виробництва нових товарів, товарних ринків, а також видів послуг, що включає не просто диверсифікацію товарних груп, але й розповсюдження підприємницької діяльності на нові та не пов’язані з основними видами діяльності фірми.

Дистриб’ютор (з англ. distribution - розподіл, роздача) - юридична особа, що здійснює переважно імпортні операції і є торговцем за договором на основі угоди про право на продаж. Зазвичай дистриб’ютори одержують виключне право на операції з товарами на певних ринках; купують і реалізують товари від свого імені та за власний рахунок і перебувають, як правило, у країні імпортера.

Діловий барометр — широко вживаний метод прогнозування загальногосподарської кон’юнктури на основі підходу випереджувальних індикаторів. Він являє собою зважену середню підібраних за певними критеріями індикаторів, що мають властивість реагувати на зміну тенденцій кон’юнктури раніше, ніж реагує основна маса індикаторів. Діловий барометр забезпечує регулярну оперативну інформацію про зміну кон’юнктури господарства країни і широко застосовується менеджерами при плануванні операцій.

Документарне інкасо — стягнення коштів на підставі фінансової документації, яка супроводжується документами комерційного характеру (транспортними, відвантажувальними, страхувальними документами та рахунками, рахунками-фактурами тощо).

Е

Еккаунтінг - специфічна сфера бізнесу, пов’язана зі збором, обробкою, аналізом, класифікацією і оформленням різних видів інформації у сфері фінансів; професійна діяльність пов’язана зі створенням і формуванням інформаційних баз управління підприємствами, в основі якої покладені принципи ведення бухгалтерського обліку відповідно до загальноприйнятих норм.

Екзогенний - вплив, зумовлений зовнішніми факторами, дія яких не укладається у логіку тієї або іншої системи відносин, концепції, теорії, наукової побудови.

Економічні санкції — заходи, передбачені державним законодавством або зовнішньоеконмчним договором, проти порушення або невиконання встановлених умов (сплата неустойки, штрафу, пені тощо); передбачаються і в міжнародних договорах, пов’язаних з економічними відносинами між державами.

Економічний націоналізм - доктрина економічної модернізації нації, спрямована на формування однієї з найважливіших її складових: єдиного економічного простору, що виконує функцію інтенсифікації комунікацій між усіма членами етносу та їх інтеграції в масову політизовану модерну спільноту. Ця доктрина може використовуватися і вже сформованими національними державами з метою подолання економічного відставання від передових високорозвинутих націй методом державного протекціонізму і як психологічний фермент форсованої модернізації національної економіки.

Експорт (експорт товарів) — продаж товарів українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою у негрошовій формі) з вивезенням або без вивезення цих товарів через митний кордон України, включаючи реекспорт товарів (Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Експатріант - відряджений за кордон працівник.

Експорт заводів (plant export) - спорудження будівлі й установка повного комплекту устаткування для виробництва певних виробів відповідно до умов контракту.

Експортний акредитив — акредитив, який відкривається іноземним банком-емітентом на користь бенефіціара, розташованого на території України.

Ембарго (повне або часткове) — заборона чи обмеження експорту товарів до держав, визначених міжнародними організаціями, членом яких є Україна, або до держав, щодо яких проводиться відповідна національна політика.

Ендогенний — вплив, зумовлений внутрішніми причинами, ло-гікою саморозвитку.

Етноцентризм (Е) - розгляд закордонних операцій як підпорядкованих діяльності на внутрішньому ринку.

Ефект масштабу - економія, що обумовлена зростанням масштабу виробництва, проявляється у зниженні постійних середніх витрат виробництва на одиницю продукції.

Є

Європейська інтеграція — ключовий пріоритет, який акумулює у собі цілий комплекс внутрішньо- та зовнішньополітичних зусиль України з метою наближення до Європейського Союзу та створення необхідних передумов для вступу до нього у майбутньому.

Єврорегіон - інституціалізована форма транскордонного співробітництва, де шляхом співпраці учасників вирішуються спільні політичні, соціальні, економічні, інформаційні проблеми та відстоюються регіональні інтереси.

Єдиний митний тариф України — систематизоване зведення ставок мита, якими обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території (Закон України «Про Єдиний митний тариф»).

З

Забезпечений кредит — засіб страхування банку від ризику неповернення клієнтом позички. До них належать кредити, забезпечені: а) товарами; б) товаророзпорядчими документами (коносаментами, варантами); в) акредитивами, виставленими на користь експортерів; г) цінними паперами (акціями, облігаціями та ін.); д) векселями, акцептованими покупцями або гарантованими третіми особами; е) депозитами на рахунках у банках; ж) гарантіями торговельних і промислових фірм, страхових товариств, банків та урядових установ, що займаються страхуванням кредитів; з) нерухомим майном (будівлями, земельними ділянками).

Зазначення походження товару (просте та кваліфіковане) — просте зазначення походження товару — будь-яке словесне чи зображувальне (графічне) позначення, що прямо чи опосередковано вказує на географічне місце походження товару. Ним може бути і назва географічного місця, яка вживається для позначення товару або як складова частина такого позначення. Кваліфіковане зазначення походження товару — термін, що об’єднує назву місця походження товару та географічне зазначення походження товару.

Закордонне будівництво - переміщення праці і технології (включаючи науково-технічні знання і методи управління) за кордон, кожного окремо чи всіх разом.

Заробітна плата - винагорода, обчислена, зазвичай, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір зарплати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Захисна оферта — оферта, не пов’язана з реальним продажем товару; використовується для негласного поділу ринків між членами монополістичних об’єднань.

Заходи нетарифного регулювання — адміністративні заходи регулювання зовнішньоекономічної діяльності: ліцензування і квотування зовнішньоекономічних операцій; застосування спеціальних заходів щодо імпорту товарів в Україну; процедура реєстрації зовнішньоекономічних контрактів; процедура видачі ліцензій на право імпорту, експорту (спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів); дозвільна система служби експортного контролю; сертифікація товарів, що ввозяться в Україну; дозвільна система органів державної влади, що здійснюють санітарно- епідеміологічний, ветеринарний, фітосанітарний, екологічний та інші види контролю; реєстрація лікарських засобів, виробів медичного призначення, імунобіологічних препаратів, харчових добавок; застосування державного пробірного контролю тощо.

З судна - базисна умова поставки, за якою експортер за свій рахунок постачає товар у порт призначення і передає його покупцеві на борт судна. Таким чином, експортер зобов’язаний за свій рахунок одержати експортну ліцензію, виконати митні формальності, оплатити навантаження, фрахт, страхування і взяти на себе весь ризик випадкового псування і втрати товару до моменту прибуття судна у порт призначення. Імпортер платить за товар, за його розвантаження і виконує всі формальності, пов’язані з ввезенням товару в країну, що імпортує. Якщо товар призначений для кількох одержувачів, то покупець може вимагати виписки кількох окремих коносаментів на кожну окрему партію.

Змішане товариство (mixed company) - організаційна форма компанії, фірми, за якої має місце об’єднання капіталів, що походять з різних країн.

Зовнішньоекономічна діяльність — 1) діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами (Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»-);

2) господарська діяльність, яка в процесі її здійснення потребує перетинання митного кордону України майном та/або робочою силою (Господарський кодекс України).

Зовнішньоекономічна політика — система заходів, спрямованих на найбільш сприятливий розвиток економічних, науково-технічних, виробничих зв’язків із зарубіжними країнами з метою вирішення стратегічних завдань соціально-економічного розвитку країни.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) — матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Зовнішньоторговельний кредит — форма обміну товарами та послугами за обіцянку здійснити оплату у майбутньому. Кредити, що застосовуються у зовнішній торгівлі, можна класифікувати за кількома головними ознаками, що характеризують окремі сторони кредитних відносин. За об’єктом кредити поділяються на товарні і валютні. Товарні кредити надаються здебільшого експортером своїм покупцям, а валютні — комерційним банкам. Валютні кредити можуть бути видані або в національній валюті країни-кредитора чи країни-боржника, або у валюті третьої країни. Залежно від характеру зв’язку з товарними операціями і від того, хто є кредитором, розрізняють кредити: 1) фірмові (або комерційні); 2) брокерські; 3) банківські; 4) урядові; 5) надані міжнародними фінансовими організаціями. За умовами реалізації кредити поділяються на готівкові й акцептні. При готівковому кредиті кредитор надає суму кредиту шляхом зарахування її на рахунок у розпорядження одержувача кредиту. За акцептної форми кредитор погоджується лише акцептувати тратту, виставлену на нього одержувачем кредиту, й вчасно оплатити її.

Зовнішньоторговельний оборот - обсяг зовнішньоторговельної діяльності країни (групи країн), що дорівнює сумарному розміру експорту та імпорту за рік або за інший фіксований період.

Зовнішньоторговельні розрахунки — розрахунки, що здійснюються за допомогою інкасових доручень, акредитивів, телеграфних і поштових переказів, відкритих рахунків і чеків.

Зона митного контролю — місце, визначене митними органами в пунктах пропуску через митний кордон України або в інших місцях митної території України, в межах якого митні органи здійснюють митні процедури.

З причалу (пристані) (назва порту призначення) — базисна умова поставки, за якою продавець бере на себе всі витрати на доставку товару в термін, обумовлений контрактом, на пристань чи набережну в узгодженому порту призначення, включаючи оплату фрахту та витрати на розвантаження товару і розміщення його на пристані. Продавець повинен також за свій рахунок надати покупцеві документи, необхідні для того, щоб покупець міг прийняти поставку товару і взяти його з пристані. Експортер оплачує додатково розвантаження товару у порту призначення, і його ризики поширюються на період розвантаження.

І

Імпорт (імпорт товарів) — купівля (у тому числі з оплатою у негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами (Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Імпортне мито - вид загальнодержавного обов’язкового платежу, який справляється з товарів, що ввозяться (імпортуються) на митну територію держави. Імпортне мито встановлюється з метою запобігання демпінгу (антидемпінгова функція імпортного мита), захисту внутрішнього ринку (протекціоністська функція), встановлення особливих режимів для товарів, що походять з певних країн (преференційна функція), а також для поповнення бюджету (фіскальна функція).

Імпортний акредитив — акредитив, який відкривається уповноваженим банком-емітентом за дорученням наказодавця акредитива або за дорученням іншого банку, або від власного імені на користь бенефіціара, розташованого за межами України або в межах України за умови відкриття трансферабельного (переказного) акредитива.

Інвестиції — всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект (Закон України «Про інвестиційну діяльність»). За різними критеріями іпвестиції поділяються на державні та приватні; прямі й портфельні; в основний капітал і товароматеріальні запаси; у будинки і споруди, машини й устаткування, послуги, житлове будівництво.

Інвестиційна привабливість — 1) узагальнююча характеристика переваг і недоліків інвестування окремих напрямів і об’єктів з позиції конкретного інвестора; 2) інтегральна сукупність критеріїв дієвості умов і факторів, що забезпечують інтерес інвесторів до вкладеного капіталу.

Інвестиційний капітал — капітал, який вкладається у довготермінові інвестиційні проекти.

Інвестиційний клімат - сукупність політичних, правових, економічних, організаційних і соціальних умов, що визначають привабливість і доцільність інвестування певної господарської системи.

Інвестиційний процес - це прийняття інвестором рішення щодо вибору об’єктів, обсягів та термінів інвестування, тобто комплекс практичних дій, етапів, пов’язаних з укладенням коштів (капіталів) у підприємства та галузі економіки.

Інвестиційні гарантії - система, що складається з: гарантій включення прав іноземного інвестора до національної системи права; гарантій дотримання інвестиційних пільг і сталості законодавства упродовж інвестиційного циклу; гарантій захисту від заходів конфіскаційного характеру.

Інвестиційні пільги та обмеження - система, що включає: факторні пільги (субсидії підприємствам, гарантовані та пільгові позики, звільнення від податків, часткове повернення податків, прискорення амортизації); товарні пільги (тарифні і нетарифні імпортні бар’єри); спеціальні заходи обмеження та контролю за діяльністю іноземного інвестора.

Індосамент — передання чека або векселя у власність нового векселетримача нанесенням передавального запису зі зворотного боку фінансового документа. Відтак право вимагати виплати боргу зі сторони векселедавця переходить до нового векселетримача. Разом з тим у випадку відмови векселедавця платити за зобов’язаннями претензії можуть пред’являтися особі, яка зробила передавальний напис, як і до інших проміжних власників платіжного документа.

Інкасація (з італ. — виручка, виторг) — збір і транспортування готівки та цінностей, які здійснюються банками за дорученням клієнтів.

Інкасо - це банківська розрахункова операція, за якої, на доручення клієнта та відповідно до розрахункової документації, отримує грошові кошти від імпортера його банк або інший, пов’язаний з імпортером уповноважений банк, за відвантажені імпортерові товари або отримані ним послуги та зараховує їх на рахунок свого клієнта (можливою варіацією інкасо є отримання гарантії того, що належна сума буде виплачена в установлені терміни).

Інновації — це кінцевий результат впровадження нововведень з метою поліпшення об’єктів управління й отримання економічного, соціального, екологічного, науково-технічного або іншого виду ефекту.

Інтеграція (лат. Integratio - відновлення і цілий) - поступове зниження та об’єднання економічних суб’єктів у процесі їх взаємодії (взаємовпливу, взаємопроникнення, взаємозбагачення, тощо).

Інтеграція економічна - процес зближення і поступового об’єднання національних економічних систем, сучасна найрозвинутіша форма інтернаціоналізації господарського життя.

Індосамент — форма передання простих і переказних векселів. Такою формою є передавальний напис на зворотному боці векселя. Індосамент має двояке значення: по-перше, він засвідчує передання права за векселем іншій особі; по-друге, установлює відповідальність індосанта (особи, що видала вексель) за платіж за векселем перед усіма наступними власниками. Індосамент виступає у кількох формах: бланковій, ордерній, обмежувальній, безобіговій.

Інжиніринг — термін, що визначає сукупність технічних послуг, які в останні роки набули характеру зовнішньоторговельних операцій: надання послуг (виконання робіт) зі складання технічних завдань, проведення наукових досліджень, складання проектних пропозицій, проведення техніко-економічних обстежень та інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об’єктів, розробка технічної документації, проектування та конструкторське опрацювання об’єктів техніки і технології, консультації та авторський нагляд під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також консультації економічного, фінансового або іншого характеру, пов’язані з такими послугами (роботами).

Інкасування (інкасо) - форма розрахунку за зовнішньоторговельними контрактами, яка передбачає здійснення банком за дорученням клієнта операцій з розрахунковими та супровідними документами з метою одержання платежу або передавання розрахункових та/чи супровідних документів проти платежу, або передавання розрахункових та/чи супровідних документів на інших умовах.

Інкотермс (з англ. Incoterms, International commerce terms) - міжнародні комерційні умови, комплект міжнародних правил з тлумачення найбільш широко використовуваних торговельних термінів (умов) у галузі міжнародної торгівлі.

Іноземна валюта — іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обміну на грошові знаки, які перебувають в обігу (Митний кодекс України).

Інтернаціоналізація — зближення національних економік шляхом посилення промислової співпраці та взаємозалежності міжнародного товарообороту, руху капіталів та робочої сили між країнами.

Інфляція (від лат. іпАаЬо - роздмухування, розбухання, від іпШо — вдуваю) — надмірне збільшення маси паперових грошей, що перебувають в обігу, порівняно з масою реально пропонованого товару й послуг; ціни, які зростають через падіння купівельної спроможності грошей.

К

Кадрова політика - сукупність правил і норм, цілей і уявлень, які визначають напрямок і зміст роботи з персоналом. Через кадрову політику здійснюється реалізація цілей і завдань управління персоналом, тому її вважають ядром системи управління персоналом.

Капітал - накопичені (або створені) грошові та інші ресурси, що використовуються для одержання додаткових ресурсів.

Картель - об’єднання підприємців, учасники якого узгоджують між собою обсяги виробництва, поділ ринків збуту, ціни, умови продажів і найму робочої сили, терміни та інші умови платежів тощо.

Категорія (від грец. кategoria) — узагальнене поняття, яке відображає найбільш суттєві властивості, зв’язки, явища.

Квотування — встановлення державними органами відповідно до чинного законодавства, міжнародного права та різних міжнародних актів, угод обмежень щодо виробництва товарів, міжрегіональних товарних або фінансових операцій, експортно- імпортних поставок.

Квота експортна (імпортна) — граничний обсяг певної категорії товарів, який дозволено експортувати з території України (імпортувати на територію України) упродовж встановленого терміну та який визначається у натуральних чи вартісних одиницях (Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Кіотський протокол до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату - міжнародна угода щодо скорочення шкідливих викидів у атмосферу, укладена 11.08.1997 р. Україна ратифікувала 04.02.2004

Кліринг (англ. clearing) — форма міжнародних безготівкових розрахунків, за якими заборгованість держав одна іншій зараховується взаємними зустрічними платіжними зобов’язаннями (чеками, переводами, тощо), і взагалі розрахунок шляхом зарахування взаємних вимог, зобов’язання без оплати готівкою.

Комісіонер (комісійна фірма) — сторона в договорі про торговельну комісію, що виконує доручення іншої сторони (комітент) за комісійну винагороду та її рахунок, але від свого імені. Найважливішими серед комісіонерів експортних фірм — представників покупця, є конфірмаційні доми.

Комерційна таємниця — інформація, яка є секретною у тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

Компенсаційне мито (попереднє або остаточне) — особливий вид мита, що справляється у разі ввезення на митну територію України товару, що є об’єктом застосування компенсаційних заходів (попередніх або остаточних). Застосовується відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об’єктом субсидованого імпорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику; у разі вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення заподіює шкоду.

Компенсаційна угода — договір купівлі-продажу, у якому вартість постачання імпортних товарів (як правило, машини й устаткування) покривається експортом зроблених із їхньою допомогою товарів.

Комунікація - тип взаємодії між людьми, соціальними спільнотами та інститутами, що допускає обмін інформацією та соціальним досвідом у контексті соціально-політичної та економічної реальності. Це процес передачі інформації.

Конвертованість валют - законодавчо закріплена оборотність національної грошової одиниці, можливість її обмінювати на іноземні валюти. Ступінь конвертованості обернено пропорційний об’єму і жорсткості введених державними органами валютних обмежень.

Коносамент (з англ. Bill of Ladind) — 1) найважливіший юридичний документ у зовнішньоторговельних перевезеннях, що засвідчує наявність договору перевезення морським або річковим транспортом та конкретизує його умови. Він належить також до типу цінних паперів, оскільки має ті ж властивості передачі прав та рівнозначний передачі вантажу та отримання права володіння ним; 2) документ, який регулює правовідносини між перевізником та одержувачем вантажу, свідчить про прийняття перевізником вантажу та є одним з документів, що підтверджують наявність і зміст договору морського перевезення.

Консигнаційна операція — різновид комісійних операцій, за якого одна зі сторін (консигнант) доручає іншій стороні (консигнатору) продаж товару зі складу від свого імені і за рахунок консигнанта. Консигнаційна операція здійснюються на основі договору консигнації, до якого застосовують норми законодавства про договір комісії. Товари, які є предметом договору, залишаються власністю консигнанта до моменту їх продажу третім особам.

Консервативна фінансова політика - характеризується тим, що підприємства прагнуть до короткотермінової дебіторської заборгованості, невеликих запасів, надлишку готівки й високоліквідних цінних паперів, а також до невеликої заборгованості як джерела фінансування, навіть якщо це призводить до зниження обсягу продаж.

Контракт — угода між двома сторонами, яка має на меті встановити законні відносини. Брати участь у контракті повинні щонайменше дві сторони. Зовнішньоторговельні контракти містять такі розділи: 1) визначення сторін; 2) предмет договору; 3) ціна і загальна сума; 4) терміни поставки товарів; 5) умови платежів; 6) упакування й маркування товарів; 7) гарантії продавців; 8) штрафні санкції і відшкодування збитків; 9) страхування; 10) обставини непереборної сили. К. може включати й інші розділи, такі, як технічні умови, ліцензійні умови, умови випробувань, прийому, вимоги до технічної документації, упаковування тощо.

Кон’юнктура — сукупність ознак, що характеризують поточний стан справ в економіці. Закономірні форми розвитку кон’юнктури в умовах ринкового механізму визначаються балансом державного регулювання і конкуренції, незалежністю прийняття рішень споживачами, корпораціями і державними установами, підприємствами. Розрізняють загальногосподарську кон’юнктуру країни і кон’юнктуру світового товарного ринку.

Консигнація (від англ. consign - передача товарів, вантажів) - це форма комісійного продажу, товар при якому передається для продажу зі складу комісіонера, таким чином, комісіонер є посередником, право власності на товар аж до продажу залишається за постачальником товару, просування і продаж здійснює консигнатор.

Консорціуми - специфічна форма поєднання економічних потенціалів ринкових агентів. Виникають на базі тимчасових угод між кількома банківськими і промисловими корпораціями, фірмами з метою реалізації певних спільних проектів.

Контроль в зовнішньоекономічній діяльності - елемент управління об’єктами та процесами у зовнішній сфері, який полягає у нагляді за ними з метою перевірки їх відповідності стану, передбаченому законами, юридичними нормативними актами, а також програмами, планами, договорами, проектами, угодами і, в разі необхідності, їх коригування та перегляду.

Корекція облікових ставок — підвищення облікових ставок національного банку, що веде до зростання (завдяки підвищенню попиту) курсів валюти, а скорочення — до зниження цього курсу.

Корпорація - договірне об’єднання, створене на основі поєднання виробничих, наукових і комерційних інтересів підприємств, що об’єдналися, з делегуванням ними окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників органам управління корпорації.

Котирування біржове — оптова ціна товарних партій, що реалізуються через товарні біржі і публікуються у спеціальних біржових довідниках. Широко використовується під час оцінювання короткотермінових коливань кон’юнктури та балансового оцінювання запасів сировини та інших біржових товарів.

Країна походження товару — країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених Митним кодексом України.

Кредитна лінія - угода між банком і його клієнтом, що визначає максимальний обсяг забезпеченого кредиту, яким банк дозволяє користуватися фірмі упродовж деякого часу.

Кредитна операція — господарча операція суб’єкта підприємницької діяльності, що передбачає надання права на купівлю матеріальних цінностей і нематеріальних активів з відстроченням платежу, а також на позичку грошових коштів з відстроченням їх погашення; є одним із способів просування товарів на зовнішній ринок. Більшість великих зовнішньоторговельних операцій здійснюється на умовах кредиту.

Кредитор — суб’єкт кредитних відносин, який надає кредити іншому суб’єкту господарської діяльності у тимчасове користування.

Кредитоспроможність - якісна оцінка позичальника, яка дасться банком до розгляду питання про можливість і умови кредитування і дозволяє передбачити ймовірність своєчасного поверненні позичок та їх ефективного використання.

Кредо (лат. сredo) — переконання, погляди, основи світогляду, символ віри, визначає основи для подальшої побудови складу організаційної культури.

Л

Левдж (з англ leverage - дія ричага) — співвідношення вкладень капіталу в цінні папери з фіксованим або нефіксованим доходом.

Розрізняють два його види: виробничий (операційний) левридж — співвідношеня постійних і змінних витрат компанії та вплив цього співввідношення на операційний прибуток; фінансовий левридж — співвідношення позичкового та власного капіталу, та вплив цього співвідношення на чистий прибуток.

Лендер - різновид кредита, як правило, на довготерміновій основі на умовах, що постачаються тільки фінансові ресурси; має місце визначеність у постачанні за обсягом і термінами; ресурси надаються тимчасово на зумовлений термін; передбачаються і обумовлюються умови повернення тих самих ресурсів; ресурси надаються на умовах платності.

Лізинг - підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає у наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений термін лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням із лізингоодержувачем у відповідного продавця майна за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Ліквідність - термін, який характеризує здатність окремих видів майнових цінностей швидко і без значних втрат своєї вартості перетворюватися у грошові кошти.

Ліквідність активів - характеристика окремих видів активів підприємства по їх здатності до швидкого перетворення у грошову форму без втрати своєї балансової вартості з метою забезпечення необхідного рівня платоспроможності підприємства.

Ліцензія — належним чином оформлене право на експорт (імпорт) упродовж встановленого терміну певних товарів, що видається Міністерством економіки України та представляється митним органам під час декларування імпорту товарів, що підлягають ліцензуванню.

Ліцензування — видача, переоформлення та анулювання ліцензій, видача дублікатів ліцензій, ведення ліцензійних справ та ліцензійних реєстрів, контроль за додержанням ліцензіатами ліцензійних умов, видача розпоряджень про усунення порушень ліцензійних умов, а також розпоряджень про усунення порушень законодавства у сфері ліцензування.

Ліцензія експортна (імпортна) — належним чином оформлене право на експорт (імпорт) упродовж встановленого терміну певних товарів або валютних коштів з метою інвестицій та кредитування.

Ліцензія разова (індивідуальна) — разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не менший, ніж той, що є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції.

Ліцензування зовнішньоекономічних операцій — комплекс адміністративних дій органу виконавчої влади з питань економічної політики з надання дозволу на здійснення суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності експорту (імпорту) товарів.

Лобізм політичний - (англ. lobby - кулуари, коридори) - інститут політ. системи, процес просування інтересів в органах державної влади з метою прийняття певного політ. рішення, або його відхилення, а також професійна діяльність службовців та спеціальних консультантів, найнятих компаніями, діловими та професіональними асоціаціями для представлення інтересів цих організацій у процесі формування державної політики. Правове регулювання л.п. вперше встановлено у США (Federal Regulation of

Lobbying Act, 1946). Законодавчо врегульовано л.п. у Канаді, Японії, Франції, Німеччині. В Укр. л.п. законодавчо не врегульовано.

М

Малий та середній підприємець (згідно з Законом України «Про захист економічної конкуренції») — суб’єкт господарювання, дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній фінансовий рік чи вартість активів якого не перевищує суми, еквівалентної 500 тис. євро, визначеної за курсом Національного банку України, що діяв у останній день фінансового року, якщо на ринках, на яких функціонує цей підприємець, є конкуренти зі значно більшою ринковою часткою.

Маркетинг (від англ. marketing — торгівля, спродаж) — комплексна система заходів з організації управління виробничо- збутовою діяльністю, що грунтується на вивченні ринку з метою максимально можливого задоволення потреб покупців. Охоплює оцінювання попиту, виробництва продукту, ціноутворення, просування та реалізації товару. У маркетинг включають також умови виконання гарантій, сервісні зобов’язання. Основне положення маркетингу полягає у тому, що споживач повинен мати вибір у більшості випадків купівлі. При цьому фірми потрапляють в умови, коли їм необхідно виробляти свій товар привабливішим з погляду споживчих властивостей.

Менеджер - це фахівець, що професійно займається управлінською діяльністю у конкретній сфері функціонування підприємства.

Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності - процес, націлений на оптимальне використання наявних людських, фінансових та матеріальних ресурсів з метою досягнення стратегічних зовнішньоекономічних цілей підприємства.

Менеджмент конфліктний - розділ сучасної конфліктології, присвячений дослідженню специфіки управління конфліктами.

Ментальність (від лат. mens - пов’язаний з духом, духовністю) - спосіб мислення, загальна духовна налаштованість, установка індивіда або соціальної групи до навколишнього світу.

Метакорпорація - механізм взаємодії юридично незалежних корпорацій, що базується переважно на передачі інновацій.

Методи регулювання інвестиційної діяльності - сукупність спеціальних правових, адміністративних, економічних та соціально- психологічних методів та деяких інструментів стимулювання і обмеження.

Міграція (лат. migratio - переселення) - процеси просторового переміщення, переселення людей, трудових ресурсів, пов’язаних зі зміною ними місця проживання на постійно чи на певний час.

Міжнародна організація - міжнародний інститут, який об’єднує держави, національні громадські організації, асоціації та окремих осіб, створений на основі міжнародного договору та, відповідно до принципів міжнародного права, є результатом узгодження цілей і волі її членів.

Міжнародний валютний фонд (МВФ) - ( International Monetary Fund, IMF) - міжурядова міжнародна організація, заснована на Бреттон-Вудській конференції у 1944 р., спеціалізована установа ООН. Членами МВФ є 188 держав світу, котрі здійснюють 95 % світового валютного обміну. МВФ визначає принципи та правила функціонування міжнародної валютної системи, фінансує реформи у країнах з перехідною економікою, допомога яким надається за умови орієнтації на ринкову економіку. Цілі МВФ: сприяння розвитку міжнародного співробітництва у валютно-фінансовій сфері; розширення та збалансування міжнародної торгівлі; сприяння стабільності валют держав-членів і запобігання девальвації валют для отримання переваги в конкуренції; надання допомоги у створенні багатосторонньої системи розрахунків між державами- членами; надання ресурсів у тимчасове користування за певних умов і гарантій

Міжнародний кредит — надання грошово-матеріальних ресурсів країнами-кредиторами та фінансовими організаціями країнам-боржникам у тимчасове користування на умовах повернення та сплати процентів. Виділяють приватні кредити — фірмові та банківські, а також урядові кредити, що надають офіційні кредитні установи держав.

Міжнародний торговельний обіг — експорт та імпорт певної країни в сумі їхніх вартостей упродовж певного часового проміжку.

Мито — це специфічний непрямий податок, що стягується з товарів за їхнього переміщення через митний кордон держави.

Митна вартість — ціна, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за товар на момент перетину митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включають ціну товару, зазначену в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури: на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України; комісійні та брокерські; плата за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належить до цих товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).

Митна декларація — письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

Митна політика — система принципів та напрямів діяльності держави у сфері забезпечення своїх економічних інтересів та безпеки за допомогою митно-тарифних та нетарифних заходів регулювання зовнішньої торгівлі.

Митна служба України — єдина загальнодержавна система, яка складається з митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій.

Митна справа — порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов’язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України.

Митна територія України — територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні острови, установки і споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України (Митний кодекс України).

Митне регулювання — регулювання питань, пов’язаних із встановленням мит та митних зборів, процедурами митного контролю, організацією діяльності органів митного контролю України.

Митний кодекс України - законодавчий акт, що визначає принципи організації митної справи, митного контролю, митного оформлення, порядок переміщення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів, обкладення їх митом, справляння митних зборів тощо. Прийнятий 11 липня 2002 року, введений в дію з 1 січня 2003 року.

Митний контроль — сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу, законів та інших нормативно- правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Митний тариф України — систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозять на митну територію України (Закон України «Про Митний тариф України»).

Митні платежі - податки, що відповідно до Податкового кодексу або митного законодавства України справляються під час переміщення або у зв’язку з переміщенням товарів через митний кордон України та контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Місія (з лат. — завдання, призначення, поклик) — чітко виражена соціальна причина існування організації.

Модель ресурсоспоживання — механізм перероблення енерго- сировинних матеріалів у кінцеву, придатну для споживання продукцію, який формується відповідно до екологічних стандартів, проми-слово-технологічних умов, цінових та інших ринкових критеріїв ефективності.

Моніторинг (від лат. monitor - той, хто наглядає, спостерігає) - 1) спостереження, оцінка і прогноз стану; 2) збір інформації засобами масової комунікації; 3) спостереження за навчальним та виховним процессом з метою виявлення їх відповідності бажаному результату чи попереднім припущенням.

Монопольне становище — домінуюче становище суб’єкта господарювання, яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими суб’єктами обмежувати конкуренцію на ринку певного товару (робіт, послуг). Монопольним є становище суб’єкта господарювання, частка якого на ринку певного товару перевищує розмір, встановлений законом.

Моральне стимулювання — це процес формування і використання систем стимулювання та розподілу заробітної плати відповідно до кількості і якості праці.

Мотивація — це управлінська діяльність, яка забезпечує процес спонукання себе та інших працівників на дії спрямовані на досягнення особистих цілей та цілей організації.

Н

Надійність митної системи — її властивості зберігати за часом і встановленими межами значення усіх показників, які характеризують здатність митних органів та митної системи в цілому виконувати потрібні функції цілодобово з ефективним використанням потенціалу митної безпекоспроможності в існуючих економічних умовах, кадровому потенціалі, матеріальному та технічному забезпеченні.

Найбільшого сприяння принцип - принцип міжнародних економічних відносин, згідно з яким сторони на взаємовигідній основі надають одна одній пільги та переваги щодо митних зборів під час ввозу або вивозу товарів, інших правил зовнішньоторгових операцій, створюючи преференційні режими.

Невидимий експорт (імпорт) — експорт та імпорт послуг: вартість доставляння, банківських послуг, роялті, страховий дохід, рента, проценти, прибутки, дивіденди, витрати туристів. Все це включається у баланс міжнародних розрахунків країни.

Новий міжнародний економічний устрій — концепція реформи міжнародних економічних відносин, яка передбачає їх звільнення від дискримінації, нерівноправ’я та диктату, а також враховує необхідність допомоги найбіднішим країнам, розв’язання спільними зусиллями низки ключових проблем людства. Технічно йдеться про створення нового механізму перерозподілу доходів, за якого був би неможливим значний перелив фінансових ресурсів з країн, що розвиваються, до високорозвинутих країн.

Норми поведінки корпорацій - це питання про формування загальних принципів і норм, яких мають додержуватися іноземні підприємці у приймаючій країні.

Ноу -хау — секретні знання, що незахищені правами інтелектуальної власності з метою випередження конкурентів і отримання надприбутків.

О

Об’єкти інвестиційної діяльності — будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотні кошти в усіх галузях та сферах національної економіки, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об’єкти власності, а також майнові права.

Облікова картка (суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності) — належним чином оформлений документ про постановку суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності на облік у митниці.

Обмежувальний індосамент — форма індосаменту, за якої забороняється подальше передання векселя або вексель передається для інкасування, наприклад, банку, який є уповноваженим векселедержателем, для отримання платежу за векселем. До цього виду належить заставний індосамент, коли вексель передається у забезпечення певної вимоги (банківської позики, тощо). Одержувач векселя за заставним індосаментом реалізує всі права за векселем, але передати його він може тільки для інкасування.

Обставини нездоланної сили (форс-мажор) — констатація умов, за яких можливими є перенесення термінів виконання контракту, часткове або повне звільнення сторін від контрактних зобов’язань. До форс-мажорних подій можна віднести стихійні лиха (повені, пожежі, буревії, землетруси), збройні конфлікти, техногенні катастрофи та інші неконтрольовані контрагентами події.

Овердрафт (з англ. overdraft - перевищення кредиту) вид кредитування банком розрахункового рахунку клієнта для оплати ним розрахункових документів при недостачі або відсутності на розрахунковому рахунку клієнта-позичальника коштів; банк списує кошти з рахунку клієнта в повному обсязі, тобто автоматично надає клієнту кредит на суму, що перевищує залишок коштів; відрізняється від звичайного кредиту тим, що для погашення заборгованості спрямовують усі суми, що надходять на рахунок клієнта.

Оперативний (тактичний) контролінг - забезпечує контрольною інформацією керівників управлінського (середнього) та нижчого (технічного) рівнів та вивчає економічну ефективність та рентабельність діяльності підприємства.

Оперативний лізинг — лізингові контракти, які укладають на короткий і середній термін (коротше амортизаційного періоду), відповідно до яких орендарю надається (за дотримання визначеного терміну) право в будь-який інший час розірвати договір.

Операція з перепродажу — здійснюється торговельним посередником від свого імені та за свій рахунок. Торговельний посередник є стороною договору як з експортером (експортера- виробника), так і з кінцевим покупцем і стає власником товару після його оплати.

Організаційний розвиток — процес комплексного удосконалення організаційної системи управління підприємством з метою кращої адаптації до змін у навколишньому середовищі.

Ордерний індосамент — форма індосаменту, при якій у написі вказується певна особа (індосант), за наказом якої вексель підлягає оплаті. Для подальшого передання векселя тут необхідний індосамент цієї особи.

Оферта (з лат. - запропонований) — письмова пропозиція продавця можливому покупцеві щодо продажу партії товару на визначених продавцем умовах. Фірма або особа, яка послала таку пропозицію, називається оферентом. У міжнародній торгівлі розрізняють два види оферти: тверда та вільна, про що на оферті має бути відповідний надпис.

П

Паблік Рілейшенз (РК) - спеціалізована діяльність державних і громадських організацій, що забезпечує взаєморозуміння і доброзичливість у контактах з масами, соціальними групами. Реалізується шляхом поширення інформації, що розкриває механізми здійснення влади, контактами. Це важлива складова управлінської діяльності.

Пасивний платіжний баланс держави - пасивне сальдо платіжного балансу або зовнішній платіжний баланс держави, в якій сума платежів і закордонних витрат перевищує надходження з-за кордону.

Паушальний платіж (з нім. pauschale — намічена, загальна сума) — винагорода за право користування предметом (об’єктом) ліцензійного договору до одержання прибутку (доходів) від його використання. Фактично є ціною ліцензії (фактичною ціною купівлі ліцензії), що встановлюється, виходячи з оцінок очікуваної економічної ефективності та майбутніх прибутків покупця ліцензії на основі використання ліцензії. Фіксується у договорі між ліцензіаром і ліцензіатом у розмірі чітко обумовленої суми та може здійснюватися одноразово або певними частинами.

Перевезення та страхування оплачені до — базисна умова поставки, згідно з якою експортер повинен за свій рахунок застрахувати вантаж і передати покупцеві разом з іншими документами страховий поліс або інше свідоцтво про проведене страхування. Імпортер у разі, коли вантаж зазнав збитків, може вимагати компенсації втрат від перевізника, однак здебільшого покупці одержують відшкодування від страхових фірм.

Перевезення оплачене до (місце призначення зазначене) — означає, що продавець оплачує фрахт за перевезення товару до погодженого місця призначення. Ризик загибелі або пошкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, викликані подіями, що відбулися після поставки товару перевізнику, переходить від продавця до покупця після поставки товару на зберігання перевізнику.

Переговори - соціальна комунікація між сторонами, орієнтована на розв’язання протиріч інтересів її учасників з метою досягнення домовленості з питань, що становлять для них предмет зацікавлення.

Переказ - доручення однієї особи (переказодавця) переказати банку певну суму валюти на користь іншої особи (переказоодержувача).

Переказний вексель (тратта) - форма зобов’язання до фірмового кредиту, містить письмовий наказ векселетримача (трасанта), адресований платникові (трасотові), сплатити третій особі (ремітентові) певну суму грошей у певний термін.

Переміщення товарів через митний кордон України — переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов’язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом.

Підприємницька діяльність — самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (Господарський кодекс України).

Підтверджений акредитив — форма акредитива, що містить відповідальність за платіж банку, у якому акредитив відкритий. Якщо акредитив є безвідкличним і підтвердженим, відповідальність перед експортером несуть обидва банки — банк, що відкрив акредитив, і банк, який його підтвердив.

Планування зовнішньоекономічної діяльності — вид управлінської діяльності, спрямований на визначення цілей та завдань зовнішньоекономічної діяльності, з подальшим розробленням та здійсненням комплексу послідовних взаємопов’язаних заходів, спрямованих на їх досягнення (визначення методології, аналізування та прогнозування усіх недоліків і переваг, забезпечення необхідним обсягом ресурсів) з метою досягнення результативності зовнішньоекономічної діяльності.

Платіжний баланс - співвідношення між сумою грошових надходжень, отриманих країною з-за кордону, і сумою здійснених нею платежів за кордон упродовж певного періоду. До платіжного балансу входять розрахунки за зовнішньою торгівлею, послугами, неторговими операціями, доходи від капіталовкладень за кордоном, торгівлі ліцензіями, від фрахтування та обслуговування кораблів, туризму, утримання дипломатичних і торгових представництв за кордоном, грошові перекази окремих осіб, виплати іншим країнам за позики, тощо.

Пластикова картка — це персоніфікований платіжний інструмент, який надає особі, що нею користується, можливість безготівкової оплати товарів або послуг, а також отримання готівки у відділеннях банків і банкоматах.

Плюралізм (англ. рІигаІІБ - множинний) - основоположний принцип людського співжиття, що передбачає різноманітність поглядів, підходів, позицій, концепцій у правовій, політичній, економічній, культурній та ін. діяльності. В економіці формою вияву плюралізму є багатоманітність форм власності й прав, норм її організації.

Податкова система - сукупність податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються в установленому законами України порядку. В широкому розумінні розглядається як сукупність податків і зборів та повноваження суб’єктів податкових правовідносин. Є найважливішим інструментом регулювання економіки.

Податковий контроль зовнішньоекономічної діяльноіті - контроль за сплатою податків та зборів юридичними та фізичними особами (суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності), які переміщують через митний кордон України товари та інші цінності, що підлягають митному оподаткуванню.

Позичальник - суб’єкт кредитних відносин, який отримав у тимчасове користування грошові кошти на умовах повернення, платності та терміновості.

Політика регіональна (спрямована на поліпшення умов участі країни в системі міжнародної торгівлі) — комплекс заходів з боку держави з метою оптимізації розміщення експортного потенціалу та його збільшення. Передумовою такої політики є нерівномірність розміщення експортних виробництв, необхідність їх модернізації та приведення у відповідність до жорстких екологічних стандартів. Вона пов’язує завдання міжнародної та внутрішньої економічної політики, цілі отримання валютних надходжень та соціального розвитку.

Поліцентрична орієнтація (Р) - підкреслює важливість врахування специфіки соціально-культурного середовища бізнесу в різних країнах і використання розроблених на місцях і адаптованих до локальних умов процедур оцінки і контролю.

Посередник - див. Агент.

Поставлено зі сплатою мита — базисна умова поставки, відповідно до якої експортери беруть на себе відповідальність і витрати на доставляння товару до місця, вказаного імпортером, яким може бути склад заводу-споживача товару, склад посередника чи будівельний майданчик об’єкта, що споруджується.

Поставлено на кордон — базисна умова поставки, за якою експортер зобов’язаний за власний рахунок поставити товар у встановлені терміни до прикордонного пункту країни-імпортера, повідомити про це покупця, передати йому комплект документів (у тому числі транспортні документи), одержати експортну ліцензію, виконати митні формальності й оплатити всі витрати до передання товару покупцеві.

Представник митного брокера - фізична особа, що перебуває у трудових відносинах з митним брокером і безпосередньо виконує в інтересах особи, яку представляє митний брокер, дії, пов’язані з пред’явленням митному органу товарів і транспортних засобів, а також документів, потрібних для їх митного контролю та митного оформлення, яка відповідає кваліфікаційним вимогам.

Представник суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності — особа, зазначена в обліковій картці, чи інша особа, уповноважена керівником підприємства для здійснення дій, пов’язаних з постановкою підприємства — суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності на облік в регіональній митниці (довіреність керівника підприємства, договір з підприємством — митним брокером).

Преференція - пільга чи перевага, яка надається юридичній особі, організації чи державі в економічній діяльності.

Принципал (від лат. principals - перший, головний) - фізична або юридична особи, яка у випадку необхідності за посередництвом уповноваженого представника бере на себе відповідальність за здійснення операцій міжнародного митного транзиту.

Протекціонізм — економічна політика держави, спрямована на обмеження міжнародної торгівлі, що знижує рівень життя та уповільнює економічне зростання у країні, яка впроваджує таку політику.

Прямі господарські зв’язки - неопосередковані виробничі, науково-технічні або невиробничі контакти, матеріально-технічні поставки, інформаційний обмін та інші форми співробітництва між підприємствами та організаціями різних країн.

Премії експортні - фінансово-економічні та цінові пільги, які держава, а також приватні та інші недержавні інститути надають національним експортерам під час вивезення продукції з метою стимулювання такої активності. Найтиповішою формою прямих експортних є податкові, митні пільги, звільнення від певних виплат, повернення акцизів на певні товари, що дає змогу продавати її за нижчими цінами.

Прямі іноземні інвестиції - набуття тривалого інтересу резидентом однієї країни у підприємстві-резиденті іншої країни внаслідок придбання власності за кордоном і вкладення капіталу.

Пули - монопольні об’єднання, за яких прибутки надходять до спільних фондів. Відтак здійснюється їх узгоджений розподіл відповідно до результатів експлуатації певної частини ринку, в заздалегідь обумовленій пропорції.

Р

Рахунок-проформа — комерційний документ, який містить відомості про ціну товару, але не використовується для здійснення розрахунків за товар (бартер, консигнація, ордерні поставки, давальницька сировина, готова продукція, виставки, ярмарки, тощо). Він є основним документом, на підставі якого декларант визначає митну вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Рахунок-фактура (з англ. invoice, rechnung) - документ, який супроводжує переміщувані через митний кордон України товари й інші предмети, вказує їх вартість та дозволяє їх ідентифікувати. Цей документ використовується для здійснення взаєморозрахунків сторін-контрагентів угоди, а також він є основним документом, на підставі якого декларант визначає митну вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Ревальвація валюти - це підвищення офіційного курсу національної валюти по відношенню до інших валют.

Револьверний кредит - юридичне зобов’язання надавати кредит у межах встановленого обсягу упродовж установленого періоду; поки зобов’язання зберігає силу, банк повинен надавати кредит, у будь-який час, за умови, що загальна його сума не перевищить визначеної максимальної величини.

Регіональна митниця - митний орган, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій.

Регіоцентрична ^) орієнтація — фокусується на регіональній організації повноважень і комунікаційних потоків.

Регулювання репатріації прибутку - методи впливу на повернення прибутків з-за кордону. Включає: вимогу обов’язкового створення резервного фонду, який зберігається у банках приймаючої країни; фіксацію розміру капіталу, який вивозиться (залежно від розміру інвестицій) та прибутку, що отримується (і регулюється як загальними правилами валютного регулювання та угодами про валютне співробітництво, так і спеціальними правилами).

Реекспорт - 1) продаж або передача на інших законних підставах іноземним суб’єктам господарської та іншої діяльності з вивезенням або без вивезення за межі України товарів, раніше імпортованих в Україну; 2) митний режим, відповідно до якого товари, що походять з інших країн, не пізніше ніж у встановлений законодавством термін з моменту їх ввезення на митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту (Митний кодекс України).

Режим найбільшого сприяння - умова торговельних договорів між двома і більше країнами для захисту їх від тарифної дискримінації між собою, означає, що будь-яка перевага, сприяння, привілей чи імунітет, які надаються стосовно будь-якого товару, що походить з будь-якої держави, повинні негайно і безумовно надаватися аналогічному товару, який походить з території держав- членів СОТ або держав, з якими укладено двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння.

Рекламація — претензія, яка пред’являється покупцем продавцю у зв’язку з невідповідністю якості чи кількості товару, що постачається за умовами договору.

Ризик - кількісна міра небезпеки, що враховує ймовірність виникнення негативних наслідків від здійснення господарської діяльності та можливий розмір втрат від них. Ризик економічної невизначеності, може виявлятися у зміні смаків споживачів чи зміні технології. Фінансовий ризик ґрунтується на невизначеності природного, людського и економічного чинників. Ризик перших двох типів невизначеності можна звести до мінімуму, але в умовах ринку немає достатніх гарантій щодо економічної невизначеності.

Рівні регулювання міжнародної інвестиційної діяльності - міжнародна інвестиційна діяльність має бути регульованою на національному, міжнародному і наднаціональному рівнях.

Роялті (з англ. royalties - авторське) - платежі за користування, котрі ліцензіат (отримувач ліцензії, патенту) сплачує ліцензіару (продавцю ліцензії, патенту) за поточне користування активами, найчастіше правами інтелектуальної власності. Роялті, як правило, виплачуються у відсотках від суми валового або чистого продажу, отриманої від використання активу або як фіксована ціна за одиницю проданого товару.

С

Сальдо платіжного балансу держави - різниця між переказами за кордон і надходженнями з зарубіжжя.

Санація - система заходів, які здійснюються для запобігання банкрутства і фінансового оздоровлення підприємств за допомогою держави і крупних банків.

Санкція - дозвіл та певні дії з боку особи, наділеної відповідними повноваженнями (у вигляді резолюції на документ), а також система заходів щодо виконання правових вимог.

Синдикат - форма об’єднання, за якої учасники зберігають виробничу самостійність, але відповідно до взаємних угод втрачають самостійність комерційну.

Синдикування - об’єднання підприємств у синдикати, договірні об’єднання підприємців окремих галузей виробництва, що створюються з метою захоплення ринку шляхом спільного збуту товарів за спільними цінами.

Сірий ринок - ринок, на якому рідкісні товари продаються (з умовою негайної поставки) за завищеними цінами через дефіцитно високий попит. Вважається, що сірий ринок скоріше неетичне явище економіки, ніж незаконне, як чорний ринок.

Соціальне партнерство - це такий тип відносин між працедавцями і найманими працівниками, при яких відбувається взаємоузгодження їхніх соціально-трудових інтересів і є цивілізованим (мирним) методом розв’язання соціальних конфліктів.

Спеціальна економічна зона - територія, у межах якої відповідним законом України встановлюється і діє спеціальний правовий режим господарської діяльності та спеціальний порядок застосування і дії законодавства України (Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Спеціальні права запозичення (англ. special drawing rights, SDR, SDRs) — резервний та платіжний засіб, що емітується Міжнародним Валютним Фондом (МВФ). Існує лише у безготівковій формі у вигляді записів на банківських рахунках. Спеціальні права запозичення мають обмежену сферу використання таку, як резервний актив, також їх головна функція - служити як розрахункова грошова одиниця МВФ і деяких інших міжнародних організацій.

Спільні підприємства - підприємства, які базуються на спільному капіталі суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, на спільному управлінні та на спільному розподілі результатів та ризиків (Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»).

Спонсор - юридична або фізична особа, яка фінансує певний захід для його підтримки й реклами власної діяльності.

Стокіст (від англ. stock - запас, капітал, майно) - фірма країни- імпортера, що здійснює експортно-імпортні операції за спеціальною консигнаційною угодою, має власні склади, купує та продає товари від свого імені й за свій рахунок.

Стратегічний контролінг - обслуговує вищий (інституційний) рівень управління, вивчає та аналізує внутрішнє і зовнішнє середовище, проводить моніторинг підприємства.

Стратегія матеріально-технічного забезпечення - синхронізація виробничої і постачальницької системи у світовому масштабі.

Стратегія світового ринку - стратегія бізнесу, що забезпечує відповідну і різноманітну діяльність на визначених ринках для задоволення потреб клієнтів світового ринку.

Страхова фірма - здійснює страхування зовнішньоторговельних вантажів або морських, авіаційних, автомобільних чи інших перевезень. Відіграє суттєву роль на світовому ринку. Більшість страхових операцій зосереджена в руках монополій-гігантів, панівне становище серед яких займають монополії США.

Термін тратти - кредитна умова угоди. Експортер, який користується кредитом, зацікавлений у якомога коротшому терміні тратти, оскільки чим коротший цей термін, тим меншими будуть витрати на облік і ризик, пов’язаний із можливою неплатоспроможністю імпортера. Тратта є тут лише формою кредитування імпортером постачальника, і її термін не збігається зі терміном наданого кредиту чи авансу. Тратта має бути оплачена акцептантом (імпортером) у зазначений у ній термін. Що ж до погашення авансу (чи кредиту), то воно здійснюється експортером шляхом відповідного зменшення вказаних сум за товари, що поставчаються у терміни, передбачені контрактом, які можуть не збігатися зі терміном тратти.

Субсидії (експортного виробництва) - виплати національним товаро-виробникам, які експортують продукцію, з метою їх підтримки в конкурентній боротьбі та забезпечення у такий спосіб валютних надходжень. Здійснюються за рахунок бюджету у прямій (у випадках комерційної збитковості компенсується різниця між витратами та доходом) та у непрямій формі (у вигляді податкових пільг та вилучень, пільгових позик тощо).

Т

Тариф - система ставок, що визначає розмір оплати за послуги (ціна послуг).

Тверда оферта - письмова пропозиція на продаж певної партії товару, послана оферентом тільки одному можливому покупцеві із зазначенням терміну, упродовж якого продавець зв’язаний своєю пропозицією і не може зробити аналогічної пропозиції іншому покупцеві. Якщо покупець згодний зі всіма умовами оферти, то він посилає продавцю письмове підтвердження, що містить беззастережний акцепт, тобто свою згоду прийняти без змін усі умови твердої оферти продавця. Якщо покупець не згідний з однією або кількома умовами оферти, він посилає продавцеві контроферту, у якій вказує свої умови та термін для відповіді. Якщо продавець зацікавлений в укладенні угоди, то узгодження умов через обмін офертою та контрофертою продовжується доти, доки не буде досягнута повна домовленість, за всіма умовами.

Теорія Модільяні - Міллера - середньозважені витрати капіталу і вартість корпорації не залежать від структури капіталу (фінансового левериджа), а розмір дивідендів не впливає на вартість корпорації.

Тіньова економіка - не фіксовані державою і неоподатковані виробництво, розподіл, обмін товарів і послуг.

Товар - 1) будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для продажу (оплатної передачі) (Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність»); 2) будь-яка продукція, послуги, роботи, права інтелектуальної власності та інші немайнові права, призначені для відчуження, що переміщуються через митний кордон України та не можуть бути віднесені до особистих речей або транспортних засобів та окремих номерних вузлів до них (Закон України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України»).

Торги - спосіб продажу товарів, розміщення замовлень і видачі підрядів на основі здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів (конкурсних торгів) згідно з встановленими процедурами.

Торгівля - 1) форма обміну продуктами праці і послугами;

2) процес купівлі-продажу товару шляхом укладення двосторонньої угоди між продавцем і покупцем (в усній чи письмовій формі);

3) спеціалізована галузь господарства, яка забезпечує доведення товарів до споживача. Розрізняють оптову і роздрібну торгівлю, а також комісійну, закупочну та інші види торгівлі.

Торговельна країна (країна договору (контракту)) - країна, на території якої зареєстрована юридична або фізична особа, з якою вітчизняна особа уклала договір (контракт).

Торговельна фірма - здійснює в основному операції з купівлі- продажу товарів. Може входити або в систему збуту великих промислових монополій, або існувати незалежно (і в юридичному, і в господарському плані) від інших фірм і здійснювати торговельне- посередницькі операції. Торговельна фірма може бути вузькоспеціалізованою або торгувати широкою номенклатурою виробів.

Торгово-посередницькі операції - операції, пов’язані з купівлею-продажем товарів, які виконуються за дорученням фірм- виробників незалежним торговим посередником, на основі угоди чи окремого доручення, що укладається між ними.

Іранснащоналізація - процес посилення світової інтеграції в результаті глобальних операцій транснаціональних компаній.

Транснаціональна фінансова звітність - звітність, надана зацікавленим фізичним та юридичним особам за межами країни базування транснаціональної компанії.

Транснаціональні стратегічні альянси (ТСА) - різноманітні форми союзів транснаціональних компаній.

Транснаціональна корпорація - група компаній приватної, державної або змішаної форм власності, що: знаходяться і функціонують у різних країнах; контролюються штаб-квартирою, що розташована в одній конкретній країні; керуються загальною стратегією і скоординованою політикою; організують свою діяльність під впливом однієї чи кількох із цих компаній, особливо у сфері обміну знаннями і ресурсами; суттєво впливають на світовий ринок товарів і факторів їх виробництва.

Транспортна фірма - здійснює перевезення зовнішньоторговельних вантажів і пасажирів. Звичайно транспортні компанії спеціалізуються на окремих видах перевезень, у зв’язку з чим вони поділяються на судноплавні, автомобільні, авіаційні, залізничні.

Трансфертні ціни - внутрішньофірмові ціни, які використовують на основі єдиної політики транснаціональних корпорацій з метою перерозподілу прибутків та мінімізації оподаткування.

Трест - форма об’єднання, у рамках якого учасники втрачають виробничу, комерційну, можливо - юридичну самостійність. Учасники трестів, які є також власниками акцій, розподіляють прибутки відповідно до розмірів їх пакетів акцій. Реальний контроль за трестом здійснює правління або головна компанія.

У

Угоди — дії фізичних і юридичних осіб, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов’язків.

Угода-СПОТ (ринок-СПОТ) - угода (ринок), за якою (де) товари продаються за готівку і поставляються негайно. Ринок-СПОТ називають також фізичним, на ньому функціонують продавці, готові продати товар негайно, і покупці, що вимагають негайної поставки. Цей ринок відрізняється від ф’ючерсного ринку, на якому реалізуються майбутні поставки товарів. Існують два класи ринку—СПОТ: первинні (локальні) і центральні. Локальні ринки розвиваються у районах виробництва, а центральні - у транспортних вузлах.

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) — товарна номенклатура Митного тарифу України, яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Ультиматум - категорична вимога, яка містить погрозу застосування санкцій.

Управління бізнесом — управління комерційними й господарськими організаціями, в тому числі, й тими, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність.

Утилітаризм - принцип оцінки всіх явищ лише з точки зору матеріальної вигоди, зиску і прагнення особи в поведінці, діяльності отримати практичну користь.

Ф

Ф’ючерс (ф’ючерсний контракт) — стандартизований терміновий контракт, за яким продавець зобов’язується у майбутньому в установлений термін (дата виконання зобов’язань за ф’ючерсним контрактом) передати базовий актив у власність покупця на визначених специфікацією умовах, а покупець зобов’язується прийняти базовий актив і сплатити за нього ціну, визначену сторонами контракту на дату його укладення. Ф’ючерсний контракт виконується відповідно до його специфікації шляхом постачання базового активу та його оплати коштами або проведення між сторонами контракту грошових розрахунків без постачання базового активу.

Ф’ючерсна угода - це стандартний документ, який засвідчує зобов’язання придбати (продати) кошти у визначений час і на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов’язань сторонами контракту.

Ф’ючерсний ринок — ринок, на якому угоди укладаються на поставку товарів чи іноземної валюти у визначений час у майбутньому. Самих товарів на ф’ючерсному ринку немає — продається лише обіцянка майбутньої поставки. Ф’ючерсний ринок звичайно є частиною організованої товарної біржі. Він передбачає поставку продавцем реального товару за ціною, зафіксованою у контракті у момент його укладення, у термін, обумовлений у контракті. Тривалість цього терміну встановлюється біржею.

Фектор — торговий посередник (фінансовий спеціаліст), що займається збиранням різноманітних фінансових надходжень та кредитів для своїх клієнтів.

Фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансової установи належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов’язані з наданням фінансових послуг.

Фінансовий кредит — кошти, що надаються банком-резидентом або нерезидентом, що кваліфікується як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають згідно з відповідним законодавством статус небанківських фінансових установ, а також іноземною державою або його офіційними агентствами, міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами юридичній чи фізичній особі на визначений термін для цільового використання та під процент (Податковий кодекс України).

Фінансовий лізинг — форма довготермінового кредитування, яка характеризується тривалим терміном контракту (від 5 до 10 років) і амортизацією всієї або більшої частини вартості устаткування.

Форвардна угода - угода між двома сторонами про майбутню поставку предмету контракту за наперед обумовленою ціною, яка укладається поза біржею й обов’язкова до виконання для обох сторін зазначеної угоди.

Франчайзинг — це спосіб діяльності, при якому франшизер (продавець) передає франшизі (покупцю) право на використання своєї торгової марки, яка важлива для бізнесу покупця і за допомогою якої продавець надає постійну допомогу покупцю у його бізнесі.

Франко-вагон (назва пункту відправлення) — базисна умова поставки, яка застосовується під час залізничних перевезень. Відправляючи товар, якого достатньо для завантаження цілого вагона, продавець зобов’язаний своєчасно замовити вагон, що відповідає вимогам перевезення, і завантажити в нього товар за свій рахунок у встановлений термін. Покупець бере на себе всі витрати на перевезення товару і весь ризик, якого може зазнати товар із моменту передання залізниці вагона із завантаженим товаром.

Франко-завод — базисна умова поставки, за якою продавець не має жодних зобов’язань щодо транспортування товару. Він повинен вчасно доставити товар у розпорядження покупця в місце, указане в контракті, для навантаження товару на надані покупцем транспортні засоби. Покупець бере на себе весь ризик і всі витрати, що виникають, коли товар перебуває у його розпорядженні на складі продавця, у термін і на умовах контракту.

Франко-склад покупця — базисні умови поставки, що передбачають оплату експортером усіх витрат на доставляння товарів на адресу покупця. Винятком є імпортне мито, яке і в цьому разі може оплачуватися покупцем, якщо це зумовлено контрактом. За такої умови покупець оплачує ціну товару тільки після поставки самого товару. Ризик випадкової втрати чи ушкодження товару переходить із продавця на покупця у момент прибуття на адресу вантажоодержувача (на склад).

Фрахт (з нім. fracht) - обумовлена договором або законом плата у торговельному мореплаві за проведення вантажу або за надання судна у користування.

Фрахт і перевезення оплачені до... — базисні умови поставки, які передбачають, що експортер зобов’язаний за свій рахунок поставити товар і надати документи, які підтверджують його відповідність умовам контракту, укласти договір про перевезення товару в указаний у контракті пункт і оплатити перевезення, передати товар перевізнику до встановленого контрактом терміну, повідомити імпортера та відіслати йому комплект документів, у тому числі квитанцію про прийняття вантажу до перевезення, одержати експортну ліцензію й оплатити вивізне мито, податки та збори. На прохання і за рахунок імпортера експортер зобов’язаний сприяти йому в одержанні інших документів для оформлення ввозу у країну імпортера.

Фрітредерство (з англ. free trade - вільна торгівля) - зовнішньоекономічна політика, за якої держава не втручається у торговельні відносини з іншими країнами; відсутність штучних (створених урядом) бар’єрів на шляху торгівлі між окремими фірмами різних країн.

Функції менеджменту зовнішньоекономічної діяльності - відносно відокремлені напрямки управлінської діяльності, які забезпечують управлінську дію при виході підприємства на зовнішні ринки.

Х

Хартія (від грецьк. chiaries - лист папірусу) - грамота, політичний документ з основними вимогами широкого народного руху. Хартією інколи називають окремі міжнародні акти та угоди.

Хартія прав людини - складається з трьох міжнародних правових актів: Загальної Декларації прав людини, що затверджена і проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р., Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права та Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Норми поведінки, закріплені у Декларації, не є формально обов’язковими для дотримання членами ООН. Натомість норми, що закріплені у пактах, прирівнюються до міжнародних договорів і вважаються обов’язковими для дотримання державами, які до цих Пактів приєдналися. Україною ратифіковано всі документи, що складають хартію прав людини.

Хеджування - засіб зменшення ризику шляхом укладання протилежної угоди, тобто така форма страхування вартості товару або прибутку, валютного ризику при здійсненні ф’ючерсних угод у банківській, страховій, біржовій та комерційній практиці.

Холдинг - фірма, яка є власником хоча б частини капіталу іншої компанії.

Ц

Централізація - процес зосередження основних повноважень і функцій керівництва та управління, концентрації влади в одному центрі прийняття рішень.

Центри відповідальності - частини підприємства, відділи, на чолі яких стоїть відповідальна особа, що приймає рішення і відповідає за них.

Цінні папери - документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов’язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам.

Ч

Чек — цінний папір, який оформлюється відповідно до законодавчо (нормативно) встановленої форми і містить письмовий наказ видати його пред’явнику негайно або упродовж певного терміну зазначену в ньому грошову суму або здійснити переказ коштів на банківський рахунок пред’явника. Згідно з принципом суб’єктності чеки можуть бути на пред’явника (виписуватися на будь-яку особу, котра може його пред’явити у банк, і передувати в обігу разом із готівковими грошима), іменними (виписуватися на певну особу, що унеможливлює його передання іншій особі), ордерними (виписуватися на користь певної особи з можливістю передання іншій особі за наявності індосаменту) та дорожніми (виписуватися особі, яка проставляє свій підпис у момент продажу й отримує гроші після подання чека та повторного поставлення підпису).

Ю

Юридична адреса — місцезнаходження юридичної особи, яке визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом. Місцезнаходження юридичної особи вказується в її установчих документах.

Юридичний ризик — наявний або потенційний ризик для надходжень та капіталу, який виникає через порушення або недотримання юридичною особою вимог законів, нормативно-правових актів, угод, прийнятої практики або етичних норм, а також через можливість двозначного їх тлумачення. Юридичні особи наражаються на юридичний ризик через те, що мають відносини з великою кількістю зацікавлених сторін, наприклад, клієнтами, контрагентами, посередниками тощо, органами нагляду, податковими та іншими уповноваженими органами. Юридичний ризик може призвести до сплати штрафних санкцій та адміністративних стягнень, необхідності грошового відшкодування збитків, погіршення репутації, погіршення позицій на ринку, звуження можливостей для розвитку і зменшення можливостей правового забезпечення виконання угод.

Юрисдикція держави - обсяг і сфера дії державної влади. Виділяються такі види юрисдикції держави в міжнародному праві: повна - на території держави, її дипломатичних представництв поза її межами, на борту військових повітряних і морських суден держави поза її межами; часткова - на території консульських представництв держави поза її межами, на борту цивільних морських і повітряних суден прапора держави поза її межами; територіальна - на її території; екстериторіальна - поза її межами.

Я

Якість продукції — сукупність властивостей, які відображають безпеку, новизну, довговічність, надійність, економічність, ергономічність, естетичність, екологічність продукції, які надають їй здатність задовольняти споживача відповідно до її призначення.

Якість послуги — сукупність характеристик послуги, що визначає її здатність задовольняти встановлені або передбачувані потреби споживача.