Міжнародна економіка
12.3. Сучасні засоби навчання
Для підвищення ефективності освітнього процесу необхідно впровадження сучасних засобів навчання проектів, програм і технологій.
Необхідність інноваційної освіти викликана зміною парадигми суспільного розвитку, переходом до нового типу цивілізації - інформаційного суспільства і, як наслідок, новими, більш високими вимогами до особистісних інтелектуальних якостей працівника. Звідси очевидний взаємозв´язок реалізації цієї моделі освіти з формуванням перетворюючого інтелекту і, відповідно, з випереджуючою професійною освітою.
Інноваційна освіта передбачає використання багатоваріантної методології пізнання, діяльності, усвідомлення об´єктивності наявності багатоваріантних рішень на будь-якому рівні їх обгрунтування і реалізації, особливо, якщо варіант вирішення спрямований на систему, що включає різнорідні елементи, непорівнянні і по суті, і за формальними ознаками: технічні, економічні, моральні, етичні і т. п.
Розглянемо основні тенденції розвитку ІТ інновацій у сфері освіти. Дистанційне навчання — система підготовки фахівця ХХІ століття, що характеризується високим професіоналізмом, прагненням до співпраці, самоствердженням та високим рівнем комунікації. Можливість отримати нові знання у режимі онлайн - серйозний прорив у сфері освіти. Таким чином ГГ-технології відкрили доступ до освіти людям з обмеженими можливостями, юнакам і дівчатам з економічно нерозвинених країн, малозабезпеченим студентам, що не тільки сприяє рівності, а й збільшує вагу інтелектуальної еліти в масштабах всього людства. У світі такий різновид навчання набув поширення досить давно, проте в Україні він існує близько 10 років.
Основною перевагою такої форми навчання є її зручність: студент сам обирає час і місце для навчання, що дозволяє йому працювати без відриву від виробництва. Разом з тим, для «навчання на відстані» потрібно мати сильну мотивацію і самоорганізацію, здатність працювати самостійно.
Дослідження показали, що одним з важливих видів забезпечення системи дистанційного навчання є математичне та програмне забезпечення дистанційного навчання, тобто комплекс програмного забезпечення. Існуючі практичні та науково-методичні підходи щодо побудови комплексу програмного забезпечення системи дистанційного навчання мають евристичний характер. Це обумовлено складністю процесу оптимізації та відсутністю науково-обґрунтованого математично формалізованого апарату оцінювання якості програм, які використовуються в системах дистанційного навчання.
На даний час оцінити ефективність комплексу програмного забезпечення можливо тільки після затрати великої кількості часу за результатами оцінки якості навчання. А це має певні недоліки. З іншого боку, дослідження математичних моделей якості є першим кроком при вирішенні завдання оптимізації взагалі та, зокрема, завдання оптимізації процесу побудови системи дистанційного навчання вищого навчального закладу, який на відміну від інших має певні особливості. Світова практика показує, що дистанційне навчання може бути реалізоване за допомогою трьох основних технологій: кейс технології, мережеві технології та Т^технології. Порівняємо характеристики основних технологій дистанційного навчання.
Кейс-технології мають цілий спектр переваг, до яких, насамперед слід віднести зручність читання, невеликі затрати на розсилку та відсутність нових дидактичних прийомів. Разом з тим, слід звернути увагу на ускладнену інтерактивність викладача та студента. Також актуалізація навчальних матеріалів потребує фінансових, організаційних та часових затрат, що ускладнює навчальний процес. Серед проблем, що постають при використанні кейс-технологій, - необхідність розробки теоретико-методологічних основ проектування дидактичного забезпечення для кожного курсу, затрати на підготовку викладачів та необхідність розробки маркетингової стратегії просування дистанційних освітніх послуг.
ТУ-технології мають високий рівень наочності, завдяки фіксованому графіку занять впорядковується процес навчання та дисциплінуються студенти. Водночас, відсутність інтерактивності, необхідність в паперових носіях зменшують використання цієї технології у навчальному процесі.
Мережева технологія надає переваги інтерактивності, встановлення власного графіку навчання та можливість оперативного оновлення інформації. Проте вона потребує високого рівня самоорганізації та відповідальності слухачів дистанційного курсу. Крім того, мережева технологія передбачає розробку якісного дидактичного забезпечення, яке спрямоване на розв´язання педагогічних завдань з використанням сучасних інформаційних технологій та має цілий ряд організаційних проблем.
Комбіновані технології мають практичну спрямованість, працюють з реальними об´єктами, але потребують програмно-технічних можливостей вищих закладів освіти. Отже, удосконалення науково- методичного апарату формування системи дистанційного навчання вищого навчального закладу за рахунок оптимізації математичного та програмного забезпечення залишається пріоритетним завданням.
Дистанційна освіта має суттєві переваги перед заочною формою набуття знань. Дистанційне навчання носить індивідуальний характер, за структурою воно більш гнучке, бо студент сам визначає темп навчання, можливість за необхідності повертатися безліч разів до окремих тем, або пропустити певні розділи, якщо він вже оволодів раніше цим матеріалом, тим самим зберігаючи власний час. Дистанційна система передбачає, що студент навчається не лише тиждень перед сесією, а в процесі всього часу навчання, що робить отримані знання неповерховими, більш ґрунтовними та систематичними. Студент, який навчається дистанційно, стає більш відповідальним, самостійним, мобільним, більш комунікабельним.
Крім того, застосування сучасних технологій у дистанційному навчанні дозволяє формувати різні віртуальні фахові спільноти (програмістів, правознавців, маркетологів, технологів тощо), спілкуватися здобувачам освіти між собою та з викладачами, спільно обговорювати завдання, вирішувати проблеми, обмінюватися інформацією та досвідом.
Розвиток системи дистанційного навчання передбачає забезпечення поєднання різних типів електронних комунікацій, що дозволяє компенсувати недоліки відсутності особистого контакту за рахунок віртуального спілкування. Для удосконалення дистанційного навчання необхідно враховувати наступні фактори: мультимедійність (графіка, слайди, анімація, фільми, відеоматеріали); насичену інтерактивність, включаючи математичні моделі процесів та явищ; формування різноманітних тестових та контрольних завдань; використання комбінованих методики викладання.
Таким чином, технологічність навчання з використанням сучасних програмних і технічних засобів робить електронну освіту більш ефективною. Нові технології дозволяють зробити візуально інформацію яскравою та динамічною, вибудовувати освітній процес, спираючись на активну взаємодію викладача та студента. Студент з об’єкта навчання перетворюється на його суб’єкт. Розвиток інтернет-мереж, швидкісного доступу до світової мережі, використання медіа-технологій робить дистанційну освіту повноцінною та доступною.
Новими технологіями навчання є використання віртуальної реальності (Virtual Reality), доповненої реальності (Augmented Reality) та змішаної реальності (Mixed Reality). Сьогодні складно уявити майбутній розвиток IT- індустрії без технології віртуальної та доповненої реальності, які повністю створені комп’ютером і відтворюють абсолютно відмінне від реального середовище. Людина занурюється в неї за допомогою спеціальних пристроїв ( найчастіше VR-шоломів) і не може бачити те, що відбувається в реальному світі. Завдяки цьому створюється ефект присутності в зовсім іншому місці. Простий приклад - VR-гри- користувач надягає шолом і потрапляє у віртуальний простір, з яким і взаємодіє.
Augmented Reality (доповнена реальність) - цифрові об’єкти, які відображаються на пристроях, при цьому ніяк не змінюючи зовнішній світ. Доповнена реальність, не змінюючи оточення людини, привносить в нього штучні елементи, наприклад, інформацію про погоду або повідомлення про отримання листа (e-mail). Таку реальність можна використовувати під час навчання, коли цифровий контекст не прикріплений до простору.
Mixed Reality - змішана реальність, певне оточення, яке створено з прив’язкою до положення у реальному світі, тобто співіснування реальних та віртуальних об’єктів. В цьому випадку в світ додаються віртуальні предмети, які прикріплені до свого місця в просторі для того, щоб користувач сприймав їх як реальні. Наприклад, створення віртуальної картини, що висить на стіні - це змішана реальність. Суть технології полягає в тому, щоб принести віртуальні об’єкти, що виглядають максимально правдиво, в реальний світ. Максималізація правдоподібності і можливість взаємодії з віртуальним світом, що пропонує Microsoft Hololens, активно використовується в сучасних навчальних технологіях. Технології віртуальної реальності застосовуються як в шкільній і вищій освіті, так і для підвищення кваліфікації фахівців.
Наприклад, за допомогою програми Coffee Training (Job Simulator) працівники кав’ярень та ресторанів спочатку віртуально навчаються робити каву, а вже пізніше працюють із реальною кавомашиною. В навчальному процесі медичних університетів широко застосовується програма Virtual Pig Dissection, мета якої зменшити кількість тварин, яких використовують для проведення експериментів. Цікавим ІТ проектом є Virtual Speech, який допомагає соціалізуватися люлям із особливими потребами. Програма використовується людьми із аутизмом, проте, вона може стати в пригоді й тим людям, які просто бояться співбесід та важливих промов. Фахівці не виключають, що незабаром навушники та комп’ютер зможуть переносити студентів в різні епохи та на різні планети.
Традиційні комп’ютерні технології, в тому числі віртуалізація, технології мережевого сховища, розподілення обчислень, паралельних обчислюваних технологій, мережевих технологій та засобів автоматизації зробили великий внесок у розвиток системи освіти. Концепція хмарних обчислювань була запропонована спільно Google та IBM у 2007 році і мала важливе значення для адаптації інформаційних технологій в освіті. Ця концепція і сьогодні відіграє вирішальну роль у створенні гнучкої, єдиної і відкритої платформи для інформаційної освіти, обміну освітніми ресурсами і пом’якшення інформаційного розриву між різними країнами та галузями освіти. Володіння основними технологіями хмарних обчислень, як однією із ключових технологій для спільного використання ресурсів, є ефективними для розвитку всієї освітньої системи. Інакше кажучи, технологія хмарних обчислень є такою собі екосистемою в розробці освітніх платформ, на яких учасники можуть повторно використовувати навчальні ресурси та працювати у хмарних освітніх операційних системах.
Стратегія застосування хмарних обчислень в якості альтернативи надання послуг ІТ, управління та безпеки, продемонструвала свою ефективність. Новими освітніми прийомами є також різноманітні мобільні додатки, оскільки мобільні пристрої дозволяють вивчати будь- які навчальні дисципліни в легкій ігровій формі. Короткі відеороліки, нескладні мотиваційні цікаві вправи ведуть своїх користувачів до нових знань.
Окремо слід зупинитися на онлайн бібліотеках та лекторіях, що істотно полегшують процес навчання. Більше не потрібно «перетинати океани», щоб ознайомитися з рідкісною книгою або послухати лекцію відомого професора. Все це знижує витрати на освіту, як часові так і матеріальні. Онлайн трансляції дають можливість вченим та експертам доносити свої ідеї до студентів без посередників. Студенти отримують можливість, не витрачаючи багато часу, отримати новітню інформацію.
Поверхні multitouch, сенсорні екрани є також новітніми освітніми технологіями, запроплнованими корпорацією Microsoft. Вчені запевняють, що через невеликий проміжок часу ці поверхні повністю замінять зошити та ручки в університетських аудиторіях - увімкни парту та пиши конспект, роби лабораторну або створюй проект. Завдяки лише одному дотику до такої парти студентам стануть доступні мільйони онлайн-ресурсів.
Відносно новою освітньою технологією є гейміфікація - використання переваг ігор та впровадження іх у навчальні програми. Ця технологія підвищує мотивацію студентів, робить цікавим та динамічним процес навчання та виконання домашніх завдань. Комп’ютерні ігри допомогають виховувати у молодої людини відповідальність, адже подекуди в іграх доводиться робити вибір, наслідки якого відчуваєшь в реальності.
Визначені основні напрями реалізації електронного навчання в університетах.
Проведення on-line лекцій з використанням двох режимів: трансляція потокового відео або відеоконференція за допомогою системи True Conf. В обох випадках студентам для подальшої роботи надається доступ до off-line архіву трансляцій (відеозаписи, презентації).
Запровадження системи on-line тестування для студентів заочної форми навчання - в режимі проміжного контролю, а для очної форми - самоконтролю. Організаційно тестування проходить наступним чином. На початку семестру кожен студент-заочник отримує пароль персонального доступу до тестових завдань. Крім того, деканати складають графіки тестувань на поточний семестр по всіх навчальних дисциплінах. Протягом міжсесійного періоду кожного тижня на сайті університету розміщується певний блок тестів з визначеної навчальної дисципліни. Кожен студент-заочник через Інтернет має доступ до даного тесту, він вирішує поставлені завдання, а результати одразу передаються викладачу.
Розгортання єдиного інформаційно-освітнього середовища навчального процесу на платформі LMS Moodle з доступом до основних та додаткових освітніх матеріалів з дисциплін, засобів сучасних електронних комунікацій, інструментів колективної роботи.
Трансформація електронної бібліотеки університету від електронного каталогу в повнотекстну бібліотеку на основі найновішої версії програмної системи IRBIS. Електронна бібліотека - це розподілена інформаційна система, що дозволяє надійно накопичувати, зберігати та ефективно використовувати різноманітні колекції електронних документів у зручному для корустувачів вигляді через глобальні мережі передачі даних.
Бази даних електронних бібліотек університетів складаються з різного виду електронних колекцій документів. Електронні видання на оптичних компакт дисках включаються в електронну бібліотеку тільки за умови, якщо бібліотека виставляє їх у мережі (локальній або глобальній), забезпечуючи ту ж саму систему доступу і пошуку, що і до інших документів електронної бібліотеки.
Використання інтерактивних дошок, які інтегрують у собі чотири компоненти, які існують в університеті. Йдеться про комп’ютер, мультимедійний проектор, програмне забезпечення, Веб-камеру і власне дошку. До складу комплексу апаратних засобів, необхідних для забезпечення інтерактивного навчання, можуть входити пристрій тактильного введення даних (інтерактивний безпровідний планшет, інтерактивний дисплей, інтерактивна графічна панель), об’єднуючий в собі функції монітора і цифрового планшета; система інтерактивного опитування - пульти, безпровідні мікрофонні системи та система звукового супроводу.
Інтерактивне навчання сприяє формуванню навичок та вмінь як предметних, так і загально навчальних, виробленню у студентів життєвих цінностей, створенню атмосфери співробітнтцтва та причетності, взаємодії, колективному прийняттю рішень, розвитку комунікативних навичок. Така технологія передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання економічних та технологічних проблем.
Впровадження в процес навчання інноваційних технологій дає студентам мотивацію до вивчення, зміщуючи акценти у відносинах “студент - Практика довела, що мультимедійні технології, як допоміжний інструмент у викладанні дисциплін професійного спрямування у вищому навчальному закладі виконують важливі функції прискорення процесу навчання, збільшення мотивації студентів до вивчення дисципліни, покращення якості засвоєння матеріалу.
Рекомендована література
1. Вища освіта : міжнародний вимір: підручник / С. О Гуткевич інші. — Тернопіль : Крок, 2019. — 374.
2. Гуткевич С. О. Світовий освітній простір : тенденції та перспективи розвитку в умовах глобалізації: монографія / С. О. Гуткевич, І. Г. Оніщенко. — Київ : КПІ, 2014. — 205 с.
3. Міжнародні освітні системи: підручник / С. О. Гуткевич та інші. - Одеса : ФОП Бондаренко, 2014. - 235 с.