Міжнародна економіка
11.4. Сировинні ресурси у світовій торгівлі
Сировинні ресурси як первинна субстанція виробництва являють собою важливий фактор господарської діяльності будь-якої країни світу та людства в цілому. Але особливістю сучасного етапу розвитку цивілізації є складний перехід від екстенсивної моделі ресурсоспоживання, за якої прогрес був тісно пов’язаним з обсягами залучених до виробництва ресурсів, до такої парадигми зростання, яка є зорієнтованою на передові науково-технічні досягнення, інформаційні технології.
На параметри та тенденції розвитку ресурсно-енергетичного сектору світової економіки все більший вплив спричиняють екзогенні (тобто позасистемні стосовно суто економічної логіки) обмежувальні природні чинники. Йдеться не тільки про те, що сировинні поклади фізично обмежені, а й про побічні наслідки використання природних ресурсів у вигляді негативного впливу на життя людей, країн та регіонів планети.
Важливим є питання торгівлі природними ресурсами для України, що зумовлено відомими фінансовими дефіцитами, пов’язаними із закупівлею ресурсів, і передусім енергоносіїв за імпортом та складним екологічним станом.
В українській економіці характеристику сучасного ресурсно-сировинного потенціалу можливо проводити на основі використання відносних показників самозабезпеченості сировиною та енергоносіями, які показують експортні можливості та імпортні потреби з урахуванням реальної структури виробництва, його моделі споживання ресурсів.
Взагалі ж питання про співвідношення цін на сировинні товари та продукцію глибокої переробки є однією з найбільш важливих складових проблеми встановлення нового міжнародного економічного устрою. Економічно слабкорозвинуті країни отримують майже всі свої експортні надходження від продажу так званих первинних товарів (типу бананів, помаранчів, корисних копалин тощо), а близько половини з них взагалі залежать від одного продукту і є дуже вразливими від попиту на нього. Фактично йдеться про несприятливі для таких країн умови торгівлі товарами, які виражаються у співвідношенні індексів експортних та імпортних цін (Рх/Рт).
Таке співвідношення для країн «третього світу» не тільки є невигідним; останніми десятиріччями воно дедалі погіршується, що змушує їх експортувати все більше ресурсів, аби покрити свої найбільш нагальні потреби. У зв’язку з цим мета оновлення механізму співробітництва, забезпечення більш сприятливих умов участі в торгівлі держав, які не є світовими лідерами за рівнем розвитку та добробуту, активно обговорюється на міжнародних форумах та визначає напрями діяльності багатьох міжнародних організацій та об’єднань. Ця мета ставилась на порядок денний в ООН, міжнародними організаціями, що покликані сприяти розвиткові торгівлі та фінансової сфери. Але вичерпування природних ресурсів на тлі зростання обсягів світового виробництва поки що не призвело до відповідного зростання цін на них та оптимізації співвідношення цін на сировину та готові товари. Певним винятком є ціни на нафту й газ, тому що підвищення цін на нафту можна пов’язувати з кон’юнктурою та політичними ускладненнями. У довготерміновій перспективі ціни на цей вид пального будуть зростати, але економічні вигоди отримують, як правило, далеко не найбідніші країни.
Натомість поступовий вихід переробки та споживання окремих видів природних ресурсів на фізично можливі, екологічно припустимі або економічно доцільні максимальні позиції веде до загострення соціально- економічного становища слабкорозвинутих країн. А зважаючи на подальший технологічний прогрес, об’єктивні, зокрема екологічні обмеження екстенсивного зростання, передбачаються несприятливі міжнародно- кон´юнктурні умови розвитку для тих країн, експортну спеціалізацію яких складає переважно невелика кількість видів сировини.
Сировинні ресурси становлять собою первинну матеріальну, природну субстанцію економічної діяльності в країні, регіону та є предметом міжнародного економічного співробітництва. Сировинні, як і будь-які економічні ресурси, завжди є обмеженими, що пов’язано:
по-перше, з технічною неможливістю нелімітованого залучення їх до процесу виробництва;
по-друге, з екологічними межами економічного зростання, промислової діяльності, кількості споживаної енергії;
по-третє, з фізичним вичерпуванням природних ресурсів.
Для сучасного розвитку та перспектив світогосподарської системи, економіки будь-якої країни. Проблема використання енерго-сировинних ресурсів є однією з кардинальних. Подібне її значення зумовлюють основні фактори глобального розвитку:
— усе відчутніша абсолютна обмеженість природних покладів;
— ще відчутніше, випереджаюче зменшення забезпеченості ресурсами на душу населення;
— нерівномірність забезпечення енерго-сировинними ресурсами окремих країн та регіонів;
— наявність політичних цілей окремих країн, угруповань, які можуть вдаватися до дій, що інколи суперечать інтересам інших суб’єктів міжнародного економічного життя;
— значна матеріало- та енерговитратність виробництва, нераціональний, екстенсивний характер як виробництва, так і споживання.
На глобальному рівні ці фактори повинні відігравати системовизначальну роль щодо відтворювальних процесів і відбиватися на характері сучасних економічних відносин з приводу природних ресурсів між окремими державами та об’єднання держав.
На характер міжнародної економічної діяльності України впливає необхідність імпортувати основну частину потрібних її економіці енергоносіїв, багатьох видів сировини. Для України є характерним значний від’ємний сировинно-енергетичний баланс, що означає закупівлю, причому у великій кількості, паливно-енергетичних та деяких сировинних ресурсів, які є переважною статтею вітчизняного імпорту. Для ресурснонадвитратної української економіки це становить велике фінансове навантаження. Разом з тим Україна є експортером тих відносно надлишкових ресурсів, якими вона володіє.
Підвищення ефективності користування природними ресурсами є важливим засобом поліпшення макроекономічних параметрів розвитку, оптимізації умов країни в системі міжнародного співробітництва.
Рекомендована література
1. Міжнародна економіка: підруч. / С.О. Гуткевич, М.Д.Корінько, М.І. Пугачов, Ю.М.Сафонов. - 2-е вид., доповнене -Х.: «Діса-плюс», 2015.-420 с.
2. Міжнародний менеджмент : підручник/ С.О.Гуткевич, Г.В. Дмитренко, І.Г.Оніщенко, Ю.М. Сафонов / за ред.проф. Гуткевич С.О. - К.:Кафедра, 2015. -526 с .
3. Облік міжнародних операцій : підруч. / Ю. А. Кузьмінський, В. Г. Козак, Л. І. Лук’яненко, О. В. Небильцова; за заг. ред. Ю. А. Кузьмінського. - К. : КНЕУ, 2006.
4. International economics: textbook/ S.Gutkevych, M.Korinko, Y.Safonov. - Kharkiv: “Disa Plus”, 2018. - 152 p.