Міжнародна економіка
7.4. Україна в процесі Європейської інтеграції
Для сучасного етапу розвитку світової економіки характерним є збільшення кількості міжнародних інтеграційних угрупувань та їх учасників (одна країна може бути учасником кількох зон вільної торгівлі або митних союзів). Адже інтеграція сприяє розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, зростанню товарообороту та добробуту, підвищує рівень міжнародної співпраці. Показовим є приклад ЄС, який на сьогодні є економічним союзом незалежних країн Європи, найвищою формою інтеграції у світі та найбільшим ринком. Для України, як будь-якої країни, досить важливим є відкриття цього ринку.
Європейський Союз є політичним та економічним об’єднанням, до складу якого наразі входить 28 європейських країн. Принцип об’єднання країн у межах ЄС вважають унікальним. Безперечно, що формування як економічного, так і політичного союзів має свої особливості, і вони проявляються в інтересах їх учасників. При цьому інколи політичні інтереси до інтеграції заохочують країни до активізації економічних перетворень всередині країни відповідно до встановлених вимог. Тобто, актуальність політичного бажання визначає інтенсивність економічних перетворень, яких вимагає сам процес інтеграції, тому можливим є скорочення як часу адаптації внутрішнього законодавства до вимог союзу, так і скорочення послідовних видів інтегрування.
Зрозуміло, що та чи інша форма економічного співробітництва, на яку претендує країна, визначається партнерами, як це є у відносинах України з ЄС. Вона передбачає собою певний інститут регулювання взаємних зобов’язань, зокрема щодо взаємної торгівлі та сфери аграрної економіки. Формування і регулювання двосторонніх відносин у певному взаємовигідному напрямі є результатом наявності у країни доброї політичної та економічної волі в реалізації конкретних цілей і стратегії економічного розвитку, які вимагає процес адаптації права, економіки і соціальних стандартів.
Головними пріоритетами ЄС вважає підтримку миру і стабільності в Європі, дотримання спільних цінностей ЄС та забезпечення добробуту народів країн-членів. Фундаментальні принципи ЄС полягають у забезпеченні вільного руху людей, товарів, послуг і капіталів між країнами-членами. Усі країни Євросоюзу поділяють спільні демократичні цінності, забезпечують дотримання прав людини, принцип верховенства права, захист прав міноритарних спільнот.
Досвід інших країн показує, що, процеси інтеграції починаються поступово з тих форм, які в окремих політичних і економічних умовах світового або регіонального розвитку є найбільш ефективними для її учасників. Вибір також залежить від того, які завдання ставить перед собою країна, що претендує на участь в уже існуючому союзі країн. Такими цілями для учасників як новостворюваних інтеграційних об’єднань, так і участі в уже діючому союзі можуть бути інноваційне відновлення економічного потенціалу, прискорення розвитку окремих галузей економіки, закріплення позицій окремих товарних груп на світовому ринку тощо.
Головними стимулами інтегрування є спільні економічні інтереси, що разом із принципами взаємовигідних відносин складають фундамент угоди. Цілі угоди полягають у тому, щоб позбутися перешкод у торгівлі, створити умови для справедливої конкуренції, збільшити доцільність інвестування, спільно захищати права інтелектуальної власності, запровадити ефективний механізм співпраці та розв´язання суперечностей, а також розвивати регіональну багатосторонню співпрацю. У цьому плані 21 березня 2014 року відбулося підписання політичної частини Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом і його державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода; Угода про асоціацію), а 27 червня 2014 р. підписана економічна частина Угоди, що дозволяє забезпечити функціонування поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі (далі - ПВЗВТ). Ці події є найважливішими у поточному десятиріччі для розвитку України.
Європейська інтеграція є незмінним стратегічним пріоритетом державної політики незалежної України та продиктована фактом її належності до європейської цивілізації. Український народ свідомо зробив свій вибір на користь європейської інтеграції та має намір набути членства в ЄС. З цією метою в державі прийнята і послідовно провадиться стратегія інтеграції України до Європейського Союзу.
Динаміка процесу європейської інтеграції України визначається:
• готовністю та здатністю українського суспільства, бізнесу й держави проводити необхідні соціально-економічні та демократичні перетворення, наближуючись до європейських стандартів і норм, реальної імплементації європейських цінностей та правового поля;
• сприятливою економічною та політичною ситуацією у міжнародному оточенні нашої держави, зокрема трансатлантичних взаємовідносин, розвитком взаємовигідного партнерства, формуванням безпеки і розвитком співробітництва.
Послідовність і наполегливість України, її майбутні успіхи на шляху економічних і політичних реформ, реальне наближення країни до європейських політичних, економічних і правових стандартів дозволить у перспективі набути членство в ЄС. Основними позитивними здобутками у відносинах з ЄС є можливість успішної реалізації положень Угоди про асоціацію та формування ПВЗВТ. Для українських споживачів створення ПВЗВТ забезпечить розширення асортименту продукції, збільшення пропозиції сприятиме зменшенню цін внутрішніх виробників, особливо на продукти, які імпортуються. Товари з ЄС стимулюватимуть українських виробників удосконалювати технології виробництва, переробки та зберігання своєї продукції.
Труднощі можуть виникнути через технічні бар’єри, потребу в гармонізації вітчизняних стандартів із європейськими. Основним ризиком зони вільної торгівлі для українських товаровиробників є неготовність чинної нормативно-правової бази до вимог у сфері санітарних і фітосанітарних заходів ЄС. Це найбільш важливо для продукції тваринництва, фруктів і овочів та готових харчових продуктів. Крім того, нерозвиненість інфраструктури ринку також може гальмувати експорт вітчизняної продукції. Актуальною залишається проблема зміни географічних назв товарів внаслідок реалізації зобов’язань щодо дотримання історичних зазначень продукції походженням із країн ЄС.
Економічні вигоди забезпечуватимуться також макроекономічною стабільністю, додатковими іноземними інвестиціями, отриманням позитивного сальдо торговельного балансу тощо. Створення сприятливих умов для виробників може забезпечити синергетичний ефект для всієї економіки України. Ємний внутрішній ринок збуту сприятиме закріпленню тенденції щодо підвищення конкурентоспроможності продукції.
Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом дає змогу сторонам перейти від партнерства і співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції. Невід’ємною частиною Угоди є створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, яка, крім іншого передбачає, комплексну програму адаптації регуляторних норм у сферах торгівлі до відповідних стандартів ЄС.
В Угоді про асоціацію чітко визначено дві основні цілі: по-перше, це політична складова інтеграції з метою наступного членства у ЄС і по-друге, економічна складова. У статті 1 завдання щодо економічної інтеграції передбачається «запровадження умов для посилення економічних та торговельних відносин, які вестимуть до поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС», у тому числі завдяки створенню ПВЗВТ. Це завдання також передбачає підтримку зусиль України стосовно завершення переходу до ринкової економіки, у тому числі шляхом поступової адаптації її законодавства до права ЄС. У зв’язку з цим, домінуючою складовою Угоди є її економічна частина, і в першу чергу місце аграрного сектору економіки України в процесах інтеграції.
Текст Угоди про асоціацію налічує понад 1000 сторінок складається з преамбули, 7 основних розділів, 43 додатків та 3 протоколів.
У преамбулі стосовно економічної інтеграції визначено, що:
- політична асоціація та економічна інтеграція України з Європейським Союзом залежатиме від прогресу в імплементації цієї Угоди, а також від досягнень України в забезпеченні поваги до спільних цінностей і прогресу в наближенні з ЄС у політичній, економічній та правовій сферах;
- така поглиблена і всеохоплююча зона вільної торгівлі, пов’язана з процесом широкомасштабної адаптації українського законодавства, повинна сприяти подальшій економічній інтеграції до внутрішнього ринку ЄС, як це передбачено Угодою.
Проте, це абсолютно не гарантує і не є достатньою умовою інтеграції України до ЄС, що теж враховано в преамбулі, а саме «ця Угода не визначає наперед і залишає відкритим майбутній розвиток відносин Україна». Хоча одна із цілей Угоди - це запровадження умов для посилених економічних та торговельних відносин, які вестимуть до поступової інтеграції України до внутрішнього ринку ЄС, у тому числі завдяки створенню ПВЗВТ та підтримування зусиль України стосовно завершення переходу до діючої ринкової економіки, у тому числі шляхом поступової адаптації її законодавства до набуття членства у ЄС.
Угода складається з наступних розділів:
I. Загальні принципи
II. Політичний діалог та реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері зовнішньої та безпекової політики
III. Юстиція, свобода та безпека
IV. Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею
V. Економічне та галузеве співробітництво
VI. Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби з шахрайством
VII. Інституційні, загальні та прикінцеві положення.
У розділі І «Загальні принципи» зазначається, що принципи вільної ринкової економіки становитимуть основу для відносин ЄС та України.
А серед головних принципів посилення відносин між ними є верховенство права, боротьба з корупцією тощо.
У розділі ІІ «Політичний діалог та реформи, політична асоціація, співробітництво та конвергенція у сфері зовнішньої та без-пекової політики» основна увага зосереджена на питаннях політичного діалогу, зовнішньої та безпекової політики.
У розділі ІІІ «Юстиція, свобода та безпека» містяться положення щодо верховенства права та поваги до прав людини, співробітництва у сфері міграції, а також вирішення таких проблем як контрабанда товарів, економічні злочини, зокрема у сфері оподаткування; корупції в приватному і державному секторі тощо.
У розділі ІУ «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» окреслено умови торгівлі та застосування інструментів торговельної політики, а саме скасування мит, зборів та інших платежів, нетарифних заходів, технічних бар’єрів (і зокрема щодо маркування та етикування), санітарних та фітосанітарних заходів (окреслено і безпосередньо процедуру сертифікації та захисних заходів), а також специфічних положень щодо товарів, адміністративного співробітництва та співробітництва з третіми країнами, захисних заходів торгівлі (глобальні захисні заходи, антидемпінгові та компенсаційні заходи) та ін.
При цьому окремо у главі 5 «Митні питання та сприяння торгівлі» розглянуто питання щодо відносин з бізнес спільнотою, зборів та платежів, митної оцінки, митного співробітництва, зокрема створення підкомітету з питань митного співробітництва, наближення законодавства у митній сфері тощо.
Також оговорюються заснування підприємницької діяльності, торгівлі послугами та електронної торгівлі, поточних платежів та руху капіталу, створення підкомітету з географічних зазначень ^Г), патенти, захист прав інтелектуальної власності, конкуренції, торгівля лісогосподарською та рибною продукцією, щодо торгівлі енергоносіями та ін.
У розділі V «Економічне та галузеве співробітництво» містяться положення щодо співробітництва у сфері енергетики, включаючи ядерну енергетику, управління державними фінансами, оподаткування, статистики, сільського господарство та розвитку сільських територій, навколишнього природного середовища, трансранскордонного та регіонального співробітництва, транспорту, космосу, науки та технологій, політики у сфері промисловості та підприємництва, у видобувній та металургійній галузі, фінансових послуг, законодавства про заснування та діяльність компаній, інформаційного суспільство, туризму, захисту прав споживачів, освіти та навчання, культури, участі в програмах та агентствах європейського союзу тощо.
У главі 17 «Сільське господарство та розвиток сільських територій» йдеться про співпрацю з метою розвитку сільського господарства та сільських територій. Співпраця має сприяти заохоченню сучасного і сталого сільськогосподарського виробництва, але з врахуванням захисту навколишнього середовища і тварин, зокрема через поширення методів органічного виробництва; підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарського сектора, ефективності ринків, умов для інвестування; заохочення політики якості сільськогосподарської продукції та ін.
В результаті створення зони вільної торгівлі розпочнеться процес зближення економік України та країн-членів ЄС і послідовна вибудова правил торгівлі на основі прийнятих у ЄС процедур торгівлі та технічних регламентів. Сторони створюють одна одній режими найбільшого сприяння в торгівлі у визначених секторах економіки, товарних групах і тарифних квотах, за якими й відбудеться скасування і зменшення мит.
Зокрема, для сільськогосподарської продукції Європейський Союз відразу скасовує більшість ввізних мит (83,1% тарифних ліній), встановлює перехідні періоди тривалістю 37років на 2% тарифних ліній при водночас широкому застосуванні безмитних тарифних квот (14,9% товарів). Україна у свою чергу скорочуватиме тарифи більш поступово, спочатку на 35,2% тарифних ліній і збереже ненульові ставки ввізних мит на окремі товари, але застосовуватиме тарифні квоти лише до кількох товарних груп (цукор - спочатку 30 тис. т, через 5 років - 40 тис. т; свинина - 20 тис. т; м’ясо птиці - спочатку 18 тис. т, через 5 років - 20 тис. т).
У межах квот Україні дозволено експортувати в ЄС 1,6 млн т зернових у перший рік зі збільшенням цього обсягу до 2 млн т через п’ять років (у тому числі пшениці - від 950 тис. т до 1 млн т, кукурудзи - від 250 до 350 тис. т, ячменю - від 400 до 650 тис. т, вівса - 4 тис. т, крупи ячменю - від 6,3 до 7,5 тис. т, висівок - від 16 до 20 тис. т, насіння соняшнику - 100 тис. т), м’ясо ( з них яловичина - 12 тис. т, свинина - 40 тис. т, птиця - від 36 до 40 тис. т), молоко та вершки - від 8 до 10 тис. т, сухе знежирене молоко - від 1,5 до 5 тис. т, вершкове масло - від 1,5 до 3 тис. т, яйця - 3 тис. т, мед - від 5 до 6 тис. т, цукор - 30 тис. т, цукрові сиропи - 27 тис. т, часник - 500 т, гриби - 1000 т, оброблені томати - 10 тис. т, яблучний сік - від 10 до 20 тис. т, виноградний сік - від 10 до 20 тис. т.
У розділі VI «Фінансове співробітництво та положення щодо боротьби з шахрайством» оговорено питання фінансової допомоги ЄС Україні через застосування відповідних інструментів та механізмів. Задля боротьби з корупцією та шахрайством сторони застосовуватимуть ефективні методи, через взаємну адміністративну допомогу та співпрацю.
У розділі VII «Інституційні, загальні та прикінцеві положення» йдеться про створення Ради Асоціації, яка контролюватиме виконання Угоди, обговорення цього на спеціальних самітах тощо. Також передбачається створення Комітету та Парламентського комітету Асоціації.
У додатках Угоди представлено графік скасування експортного мита, інформацію щодо скасування мит, індикативну сукупність тарифних квот для імпорту в Україну, географічні зазначення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування тощо. Також зазначається, що в Угоді передбачається її перегляд, аналіз і можливість запровадження за необхідності певних захисних заходів.
Поряд із позитивними чинниками інтеграції зона вільної торгівлі з ЄС несе для економіки України значні виклики, пов’язані з повною чи частковою втратою традиційних зарубіжних ринків, насамперед щодо вітчизняної продукції, яка на сьогодні не є конкурентоспроможною на ринках країн-членів ЄС. Розв’язання вказаних проблем сприятиме успішній адаптації вітчизняного бізнесу до умов ЄС та мінімізації втрат економіки України. Зона вільної торгівлі стимулюватиме приток іноземних інвестицій в Україну, створення нових підприємств і робочих місць, швидше впровадження європейських стандартів і розвиток транспортно-логістичної інфраструктури, що забезпечить зростання виробництва й експорту не лише сировини, а й продукції з вищою доданою вартістю.
Рекомендована література
1. Білорус О. Г. Глобальний конкурентний простір : моногр. / О. Г. Білорус, Ю. М. Пахомов, І. Ю. Гузенко, О. К. Скаленко, О. В. Гаврилюк; Київ. нац. екон. ун-т ім. В.Гетьмана, Ін-т світ. економіки і міжнар. відносин НАН України, Міжнар. асоц. "Україна - Рим. клуб", Міжнар. ін-т глобалістики. - К.: Київ. нац. екон. ун-т ім. В.Гетьмана, 2007. - 680 c.
2. Міжнародна економіка: підруч. / С.О. Гуткевич, М.Д.Корінько, М.І. Пугачов, Ю.М.Сафонов. - 2-е вид., доповнене -Х.: «Діса-плюс», 2015. - 420 с.
3. Міжнародні відносини і євроатлантична інтеграція України. Підручник / В.І.Абрамов, Л.С. Голопатюк та ін. - К.: Освіта України, 2005. - 404 с.
4. Міжнародна економіка : підручник / [А. П. Румянцев та ін.] ; заг. ред. А. П. Румянцев ; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - З.вид., перероб. і доп. - К. : Знання, 2006. - 480 с.
5. Міжнародна економіка : підручник /Д. Лук´яненко, А. Поручник, Я. Столярчук. - Київ : КНЕУ, 2014. - 762 с.
6. Оспіщев В.І. Міжнародні фінанси : навч. посіб. [для студ. вищ. навч. закл.] В.І. Оспіщев. - К. : Знання, 2006. - 335 с.
7. Gutkevych S. International economics: textbook/ S. Gutkevych, M.Korinko, Y.Safonov. - Kharkiv: “Disa Plus”, 2018. - 152p.