Міжнародна економіка
4.1. Сутність міжнародної торгівлі та її роль в системі світогосподарських зв’язків
Зовнішня торгівля (ЗТ) є важливою і історично першою формою міжнародних економічних відносин. Вона являє собою обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами. Це торгівля однієї країни з іншими країнами світу. Вона складається з ввозу (імпорту) і вивозу (експорту) товарів. В сукупності зовнішня торгівля різних країн утворює міжнародну торгівлю.
В сучасних умовах у міжнародній торгівлі приймають участь всі суб’єкти світового господарства. В її основі лежить міжнародний поділ праці. Розвиток міжнародної спеціалізації виробництва та поглиблення вищеназваного розподілу праці (у виді загального, часткового та одиничного) породжує різноманітність форм і напрямків міжнародної торгівлі. Глибокий вплив на неї справляє науково-технічна революція, що прискорила якісні перетворення всіх елементів продуктивних сил і зрушення в географічній та товарній структурі світових товаропотоків. Міжнародна торгівля є найдревнішою формою міжнародних економічних відносин, яка відображає процес інтернаціоналізації сфери обміну, і дотепер залишається самим розвинутим сектором світового господарства, охоплюючи понад 80% усіх міжнародних ділових операцій.
Місце міжнародної торгівлі в системі міжнародних економічних відносин визначається тим, що, по-перше, через неї реалізуються результати всіх форм світогосподарських зв’язків - вивозу капіталу, виробничої кооперації, науково-технічного співробітництва. По-друге, розвиток міжнародної торгівлі товарами визначає динаміку міжнародного обміну послугами. По-третє, зростання і поглиблення міжрегіональних та міждержавних взаємозв’язків виступають важливою передумовою міжнародної економічної інтеграції. По- четверте, міжнародна торгівля сприяє подальшому поглибленню міжнародного поділу праці та інтернаціоналізації господарських зв’язків.
Міжнародна торгівля здійснюється товарами та послугами. Всі сфери міжнародного співробітництва потребують розвинених послуг, що є продовженням і розвитком сучасного виробництва.
Основна відмінність торгівлі послугами від торгівлі товарами, з якої витікають особливості міжнародної торгівлі послугами, в тому, що послуги не мають властивості накопичуватися. Обсяг ринку послуг складає приблизно 25% світового товарного обігу, причому темп росту даного сектору світової економіки значно перевищує темп росту світового товарного обігу. Також торгівлі послугами впливає на зайнятість населення національної економіки в значно більшому ступені, ніж товарний ринок.
Специфічні риси міжнародної торгівлі послугами можна визначити наступним чином:
- місце виробництва і споживання послуг співпадає — експорт послуг обов’язково передбачає їх виробництво за кордоном;
- тісний зв’язок ринку послуг з ринком товарів, капіталів і робочої сили;
- ступінь концентрації на ринку сучасних послуг значно більша, ніж на ринку товарів;
- національна сфера послуг захищена більш сильно;
- ряд послуг практично не включається до міжнародного обігу.
Міжнародний ринок послуг складається з: послуг фрахту; інших транспортних послуг; туризму; інших послуг, що надають державні організації (банківські, страхові, біржові, посередницькі, експорт технологій тощо); інших послуг, що надаються приватним сектором.
Основну роль в міжнародній торгівлі послуг грають туризм та транспортні послуги.
Оцінку розвиненості країни часто зводять до оцінки дохідності сектору послуг. Є країни, в яких сфера послуг дає до 60% ВНП і вище. Наприклад, в США - 67%, у Франції - 63%, в Японії - 56%, в Англії - 56,5%, в Німеччині - 58%, в Італії - 56%. Фінансово-кредитна сфера виступає провідною для всіх розвинених країн. Рух капіталів і його обслуговування стоїть завжди на першому місці. По цьому показнику виділяють три центри: США, Японія, Західну Європу.
Міжнародну торгівлю характеризує велика кількість показників, які можна систематизувати за наступними ознаками:
а) показники обсягів;
б) показники структури;
в) показники динаміки;
г) показники результатів.
Показники обсягів міжнародної торгівлі:
1) експорт - це продаж з вивозом за кордон товарів і послуг. До експорту відносять:
- товари, вироблені, вирощені чи добуті в країні;
- товари, раніше ввезені з-за кордону, що були перероблені, а також товари, переробка яких здійснювалась під митним контролем.
Реекспорт - продаж та вивіз з країни раніше ввезених на її територію товарів, що не піддавались обробці.
2) імпорт - ввезення в країну товарів та послуг.
До імпорту відносять:
- товари іноземного походження із країни-виробника або країни-посередника;
- товари для подальшої переробки під митним контролем.
Реімпорт - ввезення раніше вивезених за кордон товарів, які не піддавались обробці, тобто це експортні операції, що не відбулись. Сюди відносять повернення покупцем бракованого товару, повернення товару, що не був проданий через аукціон, повернення товару, не реалізованого через консигнаційні склади. Основною ознакою реімпортних операцій є перетинання вітчизняними товарами митниці двічі: при ввезенні і вивезенні. Товари, що повертаються з виставок і ярмарок, до реімпортуємих не відносяться.
Експорт та імпорт розраховуються кожною країною в натуральних і вартісних показниках. Вартісні показники розраховуються у національній валюті і переводяться в долари США для міжнародного порівняння. Невелика група країн, особливо країни з високою інфляцією, розраховують експорт та імпорт напряму в доларах США. З метою міжнародного порівняння експорт розраховується в світових цінах на момент перетину товаром кордону на базі ФОБ - вільний на борту (FOB - free on board), імпорт - на базі цін СІФ - вартість, страхування і фрахт (CIF - cost, insurance, freight). Оскільки основна частка товарів в міжнародній торгівлі перевозиться морським транспортом, за основу розрахунку цін експорту та імпорту береться транспортування морем.
В результаті відмінності в базі розрахунків сукупна вартість світового експорту статистично буде завжди менше вартості світового імпорту на величину, приблизно рівну сплаті страхової премії на зовнішньоторговий товар, фрахту судна для його перевезення та інших портових зборів.
3) зовнішньоторговельний обіг (ЗТО) - сума вартостей експорту та імпорту країни за певний період часу
ЗТО = ∑(Е + І)
4) фізичний обсяг торгівлі - оцінка експорту чи імпорту в незмінних цінах одного періоду (як правило, року);
5) генеральна (загальна) торгівля - прийняте в статистиці зовнішньої торгівлі визначення зовнішньоторговельного обігу з включенням транзитних товарів;
6) спеціальна торгівля - чистий зовнішньоторговельний обіг, тобто продукція, ввезена в країну чи вивезена з неї
СТ = ЗТО - реекспорт - реімпорт
Показники структури:
1) товарна структура - це показники розподілу експорту та імпорту за основними товарними позиціями;
2) географічна структура - розподіл товарного потоку за країнами, групами країн та регіонами світу;
3) інституційна торгівля - розподіл торгівлі за суб’єктами і методами товарного обміну;
4) видова структура - розподіл торгівлі за видами товарного обміну.
Показники результатів:
1) сальдо торгового балансу - це різниця між вартісним обсягом експорту та імпорту товарів окремої країни;
2) сальдо балансу послуг - це різниця між вартістю послуг, які надає країна, і вартістю послуг, які вона імпортує;
3) сальдо некомерційних операцій - це різниця між прибутками від інвестицій, грошових переказів, внесків, переміщення грошових засобів по спадщині, при вирішенні сімейних проблем. По кожному з цих напрямків руху грошових засобів складається баланс;
4) сальдо балансу поточних операцій - це сума сальдо торгового балансу, балансу послуг, некомерційних операцій;
5) індекс “умови торгівлі” - відношення індексу середніх цін експорту певного товару, країни в цілому, групи країн до індексу середніх цін імпорту за певний період часу.
“Умови торгівлі” відображають співвідношення взаємного попиту і взаємної пропозиції на експорт та імпорт кожної країни. Цей показник є важливим орієнтиром для зовнішньоекономічної політики країни. Для розрахунків “умов торгівлі” певної країни порівнюються індекси її експортних та імпортних цін, що публікуються в зіставленій для всіх формі в щомісячному виданні МВФ “International Financial Statistics”.
6) експорт на душу населення Ед.н. = Ез.р. /Чн,
де Е д.н. - обсяг експорту на душу населення в звітному році;
Ез.р. - обсяг експорту в звітному році;
Чн - чисельність населення.
7) імпорт на душу населення Ід.н. = Із.р. / населення,
де І д.н. - обсяг імпорту на душу населення в звітному році;
Із.р. - обсяг імпорту в звітному році.
8) експортна квота (відношення експорту до ВВП) Ек.в. = Ез.р. / ВВП * 100%,
де Ек.в. - експортна квота;
Ез.р. - обсяг експорту в звітному році;
ВВП - валовий внутрішній продукт.
9) імпортна квота
Ік.в. = Із.р. / ВВП * 100%,
де Ік.в. - імпортна квота;
Із.р. - обсяг імпорту в звітному році;
ВВП - валовий внутрішній продукт.
10) квота зовнішньоторговельного обігу
ЗТОк.в. = ЗТОз.р. / ВВП * 100%,
де ЗТОк.в. - квота зовнішньоторговельного обігу;
ЗТОз.р. - обсяг зовнішньоторговельного обігу в звітному році;
ВВП - валовий внутрішній продукт.