Міжнародна економіка

2.5. Вільні економічні зони в системі міжнародної економічної діяльності: сутність та види

Вільні економічні зони в системі міжнародної економічної діяльності виступають ще одним важливим інструментом в руках урядів країн. Вільні (спеціальні) економічні зони - це обмежені території країни, де з метою реалізації національних економічних інтересів країною встановлюється особливий режим здійснення міжнародної економічної діяльності.

Види спеціальних економічних зон:

• Території приоритетного розвитку

• Зони вільного (спільного) підприємництва

• Особливі економічні райони

• Зони зовнішньої торгівлі

• Промислово-підприємницькі зони

• Сервісні зони

• Зони розвитку експорту

• Технологічні парки, технополіси

• Вільні митні зони

Головні завдання, що вирішуються при функціонуванні ВЕЗ:

1. Економічні:

1.1) залучення національного та іноземного капіталу завдяки застосуванню спеціальних пільг економічного характеру, стабільності законодавчої бази, спрощенню відповідних організаційних процедур;

1.2) використання переваг міжнародного географічного розподілу праці та міжнародного обігу капіталів для розширення експорту готових виробів, раціонального імпорту, створення імпорто-замінного механізму виробництва;

1.3) посилення конкуренції у сфері зовнішньоекономічної діяльності завдяки можливості участі в ній всіх суб´єктів господарювання С(В)ЕЗ;

1.4) зростання валютних надходжень у бюджет країни та регіонів);

2. Соціальні:

2.1) підвищення зайнятості населення шляхом створення нових робочих місць;

2.2) насичення внутрішнього ринку високоякісними товарами народного споживання і, відповідно, задоволення потреб населення в таких товарах;

2.3) створення прошарку висококваліфікованих фахівців та основі опанування та застосування світового досвіду у сфері організації, управління та фінансів;

2.4) виховання культури менеджменту, зорієнтованої на світові стандарти технології управління;

Види пільг

• Зовнішньоторговельні пільги

• Податкові пільги

• Фінансові пільги

• Адміністративні пільги

Найчастіше застосовуються такі податкові пільги як:

• Звільнення від сплати ввізного мита, ПДВ, акцизного збору, відрахувань до інноваційного фонду та фонду зайнятості протягом освоєння інвестицій, перших двох-п´яти років.

• Повне звільнення від сплати податку на прибуток після отримання першого прибутку у перші три-п´ять років або часткове звільнення - сплата 20-50% від ставки податку - з третього по шостий рік або протягом усього терміну дії режиму.

• Звільнення інвестицій від оподаткування, відміна обов´язкового продажу коштів, отриманих в інвалюті від реалізації продукції, протягом усього терміну дії режиму.

• Звільнення від сплати податків на прибуток підприємств та землю на певний термін або на весь період діяльності.

Створювалися вільні економічні зони і в Україні. До їх складу відносять такі:

• "Про спеціальну економічну зону "Закарпаття"

• "Про спеціальну економічну зону "Яворів"

• "Про спеціальну економічну зону туристсько- рекреаційного типу "Курортополіс Трускавець"

• "Про спеціальну економічну зону "Славутич"

• "Про спеціальну економічну зону "Інтерпорт Ковель"

• "Про спеціальну (вільну) економічну зону "Порто-франко" на території Одеського морського торговельного порту

• "Про спеціальну економічну зону "Рені"

• "Про спеціальну економічну зону "Миколаїв"

• "Про науковий парк "Київська політехніка"

Причини скасування пільгового режиму ВЕЗ і ТПР. За ініціативи уряду Верховна Рада прийняла зміни законодавчих актів України, якими з 31 березня 2005 року було скасовано державну допомогу для усіх фірм ВЕЗ та надані інвесторам державні гарантії щодо незмінності правового режиму їх діяльності. Причини:

• непрозора процедура прийняття рішень щодо створення цих територій і зон та участі в них конкретних підприємств. Саме поняття „зона” вимагає чіткої обмеженості сфери дії особливих правил. В Україні ж статус ВЕЗ і ТПР одержали цілі області;

• прагнення використати вільні економічні зони й території пріоритетного розвитку не тільки як спосіб залучення інвестицій, але й як інструмент рішення соціальних проблем депресивних регіонів;

• низький контроль держави над роботою ВЕЗ і ТПР. Масовість правопорушень у діяльності спеціальних зон, порушення податкового й митного законодавства;

• низька інфраструктурна підтримка державою територій пільгового оподатковування.

Одним з різновидів вільних економічних зон є офшорні зони або офшор. Офшор - це:

1) термін, що походить від англійського offshore - "поза берегом", тобто "той, що знаходиться на деякій відстані від берега", і означає території, на яких діє пільговий режим оподаткування;термін, що застосовується для позначення специфічних світових фінансових центрів, а також деяких видів банківських операцій;

2) території, які забезпечують пільговий режим для фінансово- кредитних операцій із закордонними учасниками в іноземній валюті (великий тлумачний словник);

3) один із видів вільних економічних зон. Їх відносять до сервісних ВЕЗ, особливістю яких є створення для підприємців сприятливого валютно-фінансового та фіскального режимів, високий рівень та законодавчі гарантії банківської та комерційної секретності, лояльність державного регулювання.

Класифікація офшорних зон:

1. Класична офшорна зона. До цієї групи відносяться країни, чиє законодавство дозволяє повністю звільнити офшорні компанії від оподаткування (фірма платить уряду країни тільки фіксоване мито за продовження ліцензії на діяльність) (острів Мен, Гібралтар, Багамські острови, Теркс, Кайкос та ін.);

2. Зона низького оподаткування. До цієї групи відносяться країни, в яких офшорні компанії користуються помітними пільгами при оподаткуванні. Фінансова звітність для компаній, зареєстрованих в таких офшорних зонах, є обов’язковою. До таких країн, зокрема, відносяться Кіпр і Угорщина, Естонія, Уругвай. Такі держави не вважаються типовими офшорними територіями, хоча деякі з них в окремих випадках включені до "чорних списків" податкових гаваней. Країни «податкової гавані» — це такі зони, що повністю звільняють компанії від сплати будь-яких податків, за умови, що управління компанією здійснюється за межами території реєстрації і вона не має там джерел доходу.

3. Інші зони, які за певних умов створюють вигідні умови для податкового і фінансового планування. Країни, де податкові пільги та привілейований режим таємності мають суб’єкти господарювання- нерезиденти, що здійснюють лише визначені в законодавстві країни види господарської діяльності. До цієї групи входять деякі кантони Швейцарії, Люксембург, Греція та ін.

Пільги, що застосовуються в офшорних зонах, включають:

1. Податок на прибуток відсутній, складає 1-2%, або замінений фіксованим щорічним збором в межах 150-1000 дол. на рік і не залежить від розмірів доходу. Податки на вивезення доходів - дивідендів, банківських відсотків, платежів роялті також відсутні.

2. Максимально спрощена процедура реєстрації:

мінімальний розмір статутного капіталу звичайно не встановлюється; особистості власників фірм не підлягають розголошенню - розкриття їх імен можливе лише у випадку розслідування по факту здійснення карного злочину (шахрайство, незаконна торгівля наркотиками і т.п.).

3. Відсутні обмеження на вивезення валюти. Компанії можуть відкривати валютні депозити в будь-яких іноземних банках, здійснювати й одержувати платежі в будь- якій валюті без жодних обмежень.

4. Процедура керування фірмою максимально спрощена. Іноді вона умовна - керування в цьому випадку здійснюється секретарською фірмою за дорученням власника. У деяких офшорних зонах анонімність власника забезпечується також можливістю випуску акцій на пред´явника.

Британські острівні	Європа:	Карибський регіон:
регіони:	1. Андорра.	1. Ангілья
1. Олдерні	2. Кампіоне	2. Антигуа
2. Гібралтар.	3. Кіпр	3. Нідерландські
3. Островів Гернсі	4. Ліхтенштейн	Антильські острови:
4. Островів Мен	5. Ірландія	острови Кюрасао,
5. Островів Джерсі	6. Мадейра	Бонер, Мартен;
	7. Мальта	4. Аруба
	8. Монако	5. Невіс
	9.Республіка Чорногорія.	6. Островт Теркс і
	10. Міста Крапіна, Рієка,	Кайкос
	Шибеник, Бакар, Осієк,	7. Бермудські
	Загреб (Хорватія).;	острови
	Очікується створення	8. Британські
	офшорно-страхового	Віргінські острови
	центру в італійському місті	9. Гренад Кайман
	Трієсті (відповідне урядове 10. Гренада
	рішення ще не набрало	11. Багамські
	чинності).	острови 12. Барбадос 13. Домініка 14. Панама
Для закріплення	теоретичних знань за темою пропонується

Рекомендована література

1. Міжнародна економіка: підруч. / С.О. Гуткевич, М.Д.Корінько, М.І. Пугачов, Ю.М.Сафонов. - 2-е вид., доповнене - Х.: «Діса- плюс», 2015. - 420 с.

2. Міжнародна економіка: підручник / [А. П. Румянцев та ін.]; заг. ред. А. П. Румянцев; Київський національний ун-т ім. Т. Шевченка. - З.вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2006. - 480 с.

3. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: підручник/ С.О.Гуткевич, М.Д.Корінько, М.І.Пугачов, Ю.М.Сафонов, Д.В. Солоха, Г. В. Дмитренко, І.Г.Оніщенко. - 3-є вид., доповнене. - Х.: Діса-Плюс, 2014. -702 с.

4. Міжнародна економіка: підручник / Д. Лук´яненко, А. Поручник, Я. Столярчук. - Київ: КНЕУ, 2014. - 762 с.

5. Міжнародний менеджмент: підручник/ С.О.Гуткевич, Г.В. Дмитренко, І.Г.Оніщенко, Ю.М. Сафонов /заред.проф. Гуткевич С.О. - К.:Кафедра, 2015. - 526 с.

6. International economics: textbook/ S.Gutkevych, M.Korinko, Y.Safonov. - Kharkiv: “Disa Plus”, 2018. - 152p.

7. Офіційний сайт Інкотермс 2010 в Україні [Електронний ресурс] //Режим доступу: http://www.incoterms.zed.ua/