Інформаційно-аналітична діяльність

3.4. Загальні ознаки роботи високої якості та типові помилки

Інформаційно-аналітичний документ можна зробити зрозумілим, доступнішим для споживача, якщо дотримуватись ряду правил:

Перш за все він повинен мати чітку структуру.

Загальновідомо, що лаконічність — сестра таланту. Коротке повідомлення легше сприймається і краще запам’ятовується, ніж довге. До того ж коротке повідомлення має переваги перед довгим (великим) і з огляду на те, що час на підготовку та прийняття управлінських рішень завжди обмежений.

Кожну думку краще висловлювати кількома короткими простими реченнями.

Викладати думку бажано простою (але не побутовою) мовою, намагаючись, уникати надмірного вживання спеціальних термінів. Be можна забувати, що єдине призначення спеціальних термінів у інформаційно-аналітичній роботі — точна та коректна передача споживачеві змісту повідомлення. Якщо ж постає дилема: дотримуватися літературного стилю, дещо знизивши точність і коректність висловлюваної думки, або ж заради досягнення максимальної точності та коректності викладення матеріалу пожертвувати якістю його літературного стилю, то треба віддати перевагу другому варіанту. Тільки так можна зберегти ясність і переконливість інформаційно-аналітичного документа, не поступаючись його достовірністю.

І нарешті, щоб викладене у документі повідомлення було достатньо переконливим, воно має відображати суттєві причинно-наслідкові зв´язки у доступній, зрозумілій для споживача формі. Обов´язковою умовою виконання цього правила є високий рівень кваліфікації аналітика, його вміння знаходити необхідні аргументи для доведення своєї точки зору на проблему, що розглядається.

Загальні вимоги до роботи високого рівня:

  • чіткість та логічна послідовність викладення матеріалу;
  • переконливість аргументації;
  • стислість і точність формулювань, які виключають можливість неоднозначного тлумачення;
  • конкретність викладення результатів дослідження;
  • обґрунтованість рекомендацій та пропозицій.

В аналітичному документі повинні бути відображеними:

  • актуальність тематики та відповідність до сучасного стану науки, техніки і питань виробництва;
  • обґрунтування вибраного направлення досліджень, методів розв´язку задачі та їх порівняльні оцінки;
  • аналіз та узагальнення існуючих результатів;
  • розробка загальної методики проведення досліджень;
  • характер і зміст виконаних теоретичних досліджень та розрахунків, методи досліджень;
  • обґрунтування необхідності проведення експериментальних досліджень, принцип дії розроблених програм, характеристики цих програм, оцінка похибок розрахунків, отримані експериментальні дані;
  • оцінка повноти розв´язку поставленої задачі;
  • оцінка достовірності отриманих результатів, їх порівняння з аналогічними результатами;
  • наукова та практична цінність виконаної роботи.

Основа редагування - робота з текстом. Текст повинен будуватися на основі певного; послідовного і доказового мислення. При редагуванні текстів застосовують чотири основні логічні закони.

Закон тотожності. В межах цього закону предмет думки одного міркування, одного доказу, однієї теорії повинен залишатися незмінним. Закон тотожності вимагає, щоб у процесі міркування одне знання про предмет не підмінялося на інше. Якщо ця вимога порушується, то руйнуються логічні зв´язки.

Закон тотожності має практичне значення. Так, починаючи обговорювати якийсь предмет, необхідно бути впевненим, що обидві сторони вкладають в нього один і тон же зміст. Якщо співбесідники не сходяться в розумінні термінів і по-різному трактують їх, обговорення стає беззмістовним. Закон тотожності спрямований і на тих осіб, які досить нечітко і неконкретно ведуть мову про якийсь факт чи ситуацію.

В практиці ділового спілкування це часто зустрічається: повідомляється про щось, але ведеться мова про інше (побічне). Так, великої помилки припускаються ті, хто описуючи один важливий факт, переходить на деталі, забуваючи про суть і мету предмета. Мета в такому випадку не досягнута І час втрачений марно.

Закон протиріччя. Згідно з цим законом не можуть бути однаково вірними (істинними) обидва висловлювання (повідомлення), одне з яких що-небудь стверджує, а друге - заперечує в той же час. Наприклад, описуючи в звіті фінансово-виробничий стан за попередній календарний рік, автор повідомляє, що "організація досягла найвищих показників у цьому році. Не менш високих показників було досягнуто і в минулому році". В цьому випадку перше твердження заперечується наступним. Це - нонсенс, який завдає шкоди не тільки авторитету автора документа, а й самій організації, якщо документ призначений для виходу за її межі. Слід відмітити, що закон протиріччя не дає теоретичної відповіді на питання, яке з суджень вірне. Достовірність вивіряється тільки практикою.

Закон виключення третього. Основний зміст цього закону логіки полягає в наступному: якщо є два судження, які суперечать одне одному, то одне з суджень обов´язково вірне, а друге - невірне. Отже, між ними не може бути середини - третього судження. Наприклад, в тексті документа може бути повідомлено, що "організація виконала план повністю, але недовиконаною залишилася ланка роботи...".

Закон достатньої підстави. Цей закон формулюється так: для того, щоб визнати судження про предмет істинним, повинні бути вказані достатні підстави для цього. Не досить тільки стверджувати що-небудь, необхідно думку (точку зору) обґрунтувати. Інакше кажучи, підтвердити її фактами, інакше висловлювання залишиться голослівним.

При редагуванні аналітичних документів необхідно знати основні вимоги, обов´язкові для пред´явлення доказів.

Доказ (доказовість) - це логічна дія, в процесі якої істинність положення обґрунтовується судженнями безумовно істинними.

Таким чином, судження базується на тезисах та аргументах.

Тезиси - положення, які доводяться.

Аргументи - судження, які повинні довести тезиси.

Наприклад: "Умови, за яких колектив не виконав планових зобов´язань, були важкими (тезис) через недопостачання сировини та тривале відключення електроенергії (аргументи)".

Вимоги до доказів (аргументів):

- тезис і аргумент повинні бути чіткими та ясними в формулюванні;

- в ході доказу тезис повинен бути незмінним, тобто доводити слід щось одне, а не перескакувати на інший предмет;

- тезис і аргумент не повинні суперечити один одному;

- як аргументи повинні застосовуватися судження, положення, які не викликають сумнівів, тобто їх слід перевіряти практикою;

- доказ (аргумент) повинен бути цілком достатнім для підтвердження тезису

Помилки та недоліки, яких допускаються під час виконання

аналітичних робіт. Розробляючи аналітичний документ і займаючись його плануванням, розробники цих документів інколи допускають певні помилки, а тому зазнають невдач. Аналіз недоліків під час здійснення аналітичних проектів дає змогу виявити типові помилки.

Ось деякі типові ситуації:

  • недостатній аналіз проблеми й обґрунтування вимог до плану (проекту), що розкриває всі проблеми. Необхідно чітко визначити потреби в зміні стану системи та підготувати необхідну інформацію для прийняття рішення;
  • нечітко визначено мету проекту. Дуже швидко можна назвати мету, але рідко вона обґрунтовано визначена та задокументована.

Тому необхідно перевіряти:

  • на яких даних базується визначення мети;
  • до якого класу цілей вона належить;
  • яку користь принесе досягнення мети;
  • за який час і з якими витратами можна цього досягти;
  • мета повинна мати чіткий зміст і значення, результати піддаватися вимірюванню, а задані параметри бути здійсненими.
  • відповідальність у проекті зафіксована недостатньо чітко і злагоджено.

Перша група причин невдалого оформлення аналітичної роботи пояснюється тим, що аналітики не враховують об´єктивні межі дослідження. Друга група причин обумовлена суб’єктивними особливостями, що криються в поведінці тих, від кого залежить майбутнє організації.

Фахівці виділяють три основні суб´єктивні перешкоди для здійснення ефективного аналітичного проектування.

Перша причина невдач — це надмірний пріоритет, короткострокових показників над довгостроковими. У будь-якої фірми є багато невідкладних проблем, які вона прагне вирішити за максимально короткий період. Але терміново — це не завжди найважливіше: мабуть, найважливішим с визначення загального напряму дій організації, її основної мети, довгострокових завдань.

Багато аналітиків скаржаться на недолік часу, тому вони не мають змоги займатися довгостроковим прогнозуванням.

Друга причина невдач пов´язана з особистістю аналітика. Ідеться про слабкі навички аналітиків у прогнозуванні. Невеликий аналітичний досвід не привчив їх до дисциплінованого, систематичного мислення. Участь аналітика у прогнозуванні є обов´язковою і в міру накопичення досвіду дає втішні результати.

Третя причина невдач у прогнозуванні також пов´язана з особистістю фахівця. їм часто не вистачає «політичних навиків» і свого погляду на практичний стан речей. Це призводить до двох негативних результатів у прогнозуванні:

  • складання проектів, відірваних від реальності;
  • зіткнення, суперечності між аналітиками і замовниками.

Для виходу з такого становища можна запропонувати активну взаємодію аналітиків і замовників як у процесі планування діяльності, так і під час обговорення стратегічних питань з досліджуваної проблеми.