Інформаційно-аналітична діяльність
2.3. Категоріально-понятійна система дисципліни "Інформаційно-аналітична діяльність"
З’ясуємо значення ключових понять і термінів, що найчастіше вживаються в інформаційно-аналітичній діяльності.
Розпочнемо з головного поняття - поняття «інформації». Насамперед зазначимо, що однозначного трактування цього поняття насьогодні не існує.
Інформація — абстрактне поняття, що має різні значення залежно від контексту. Походить від лат. «informatio», яке має декілька значень:
- роз´яснення;
- виклад фактів, подій;
- тлумачення.
Погляд на інформацію з точки зору її споживачів окреслює таке поняття: інформація — це нові відомості, які прийняті, зрозумілі і оцінені її користувачем як корисні.
Іншими словами, інформація — це нові знання, які отримує споживач (суб´єкт) у результаті сприйняття і переробки певних відомостей.
В залежності від галузі використання термін «інформація» одержав безліч визначень, наприклад:
- відомості або повідомлення про щось (побутове);
- роз´яснення, виклад;
- комунікація та зв´язок, в процесі якого усувається невизначеність (теорія зв´язку, американський вчений Клод Шеннон);
- міра неоднорідності розподілу матерії та енергії у просторі та у часі, міра змін, якими супроводжуються всі процеси, що протікають у світі (український вчений Віктор Михайлович Глушков);
- заперечення ентропії, міра хаосу в системі (французький вчений Леон Бріллюен);
- передача різноманітності (англійській філософ Вільям Росс Ешбі);
- міра складності структур (французький вчений Абраам Моль);
відображена різноманітність (радянський вчений Аркадій Дмитрович
Урсул);
- результат інтелектуальної (аналітико-синтетичної чи еврістичної) діяльності певної людини щодо подання відомостей, повідомлень, сигналів, кодів, образів тощо (український вчений Цимбалюк Віталій Степанович)
- універсальна субстанція, що пронизує усі сфери людської діяльності, слугує провідником знань та думок, інструментом спілкування, взаєморозуміння та співробітництва, утвердження стереотипів мислення та поведінки (ЮНЕСКО);
- документовані або публічно оголошені відомості про поди та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі (Закон України «Про інформацію»)[1].
Сьогодні інформація стає елементом ринкового механізму. Крім цього, вона є економічним ресурсом, фактором конкурентної боротьби, суспільним благом і товаром.
Як предмет і результат управлінської діяльності, інформація характеризується такими властивостями:
- виступаючи на певному етапі управління як предмет праці, в подальшому сама стає продуктом праці;
- має здатність тривалого і багаторазового застосування і не втрачає своїх властивостей;
- має властивість накопичення;
- здатна старіти і втрачати свої властивості з появою нових відомостей і знань;
- корисність та цінність отриманої інформації залежить від уміння користувача скористатися нею, його кваліфікації;
- підлягає тиражуванню і одночасному використанню в багатьох місцях, незалежно від мети використання
Споживча вартість інформації виявляється в її здатності задовольнити людську потребу в ній. Така потреба виникає у разі, коли людина відчуває недостатність у певних благах, бажає їх отримати, володіти ними, з метою переборення цього відчуття звертається за допомогою до інформації.
Можна виділити такі особливості інформації як товару.
- володіння інформацією не є гарантією абсолютного права на її використання, тобто її можна продати і залишитись її власником;
- продаж інформації може здійснюватись значній кількості покупців, і жоден з них не стає її одноособовим власником;
- виникає в результаті не просто розумової праці, а її творчої частини;
- цінність інформації не має прямого зв´язку з вартістю її створення, зберігання та обробки, а залежить від потреби в ній, її актуальності та якісних характеристик, очікуваних споживачем.
Сьогодні інформація розглядається як важливий ресурс поряд матеріальними, фінансовими, енергетичними, трудовими та іншими видами ресурсів.
Інформаційний простір (національний) - інформаційне середовище, в якому здійснюються інформаційні процеси та інформаційні відносини щодо створення, збирання, відображення, реєстрації, накопичення, збереження, захисту і поширення інформації, інформаційних продуктів та інформаційних ресурсів, на яке розповсюджується юрисдикція держави.
Інформаційний продукт (продукція) - створена виробником сукупність документованої інформації, відомостей, даних і знань, яка призначена для забезпечення інформаційних потреб користувача.
Інформаційні ресурси — це весь обсяг знань, відчужених від їх творців, зафіксованих на матеріальних носіях і призначених для суспільного використання.
Інформаційна послуга — це отримання і надання в розпорядження користувача інформаційних продуктів.
Ринок інформаційних послуг — сукупність економічних, правових і організаційних відносин по продажу і купівлі інформаційних продуктів та послуг (ІПП´), які складаються між їхніми постачальниками і споживачами.
Інформаційно-аналітична діяльність - це сукупність дій на основі концепцій, методів, засобів, нормативно-методичних матеріалів для збору, накопичення, обробки та аналізу даних з метою обґрунтування та прийняття ефективних управлінських рішень.
Інформаційна безпека — складова національної безпеки, процес управління загрозами та небезпеками державними і недержавними інституціями, окремими громадянами, за якого забезпечується інформаційний суверенітет України;
Інформаційні відносини — відносини, які виникають у всіх сферах життя і діяльності людини, суспільства і держави при одержанні, використанні, поширенні та зберіганні інформації.
Інформаційний суверенітет — здатність держави контролювати і регулювати потоки інформації поза межами держави з метою додержання законів України, прав і свобод громадян, забезпечення національної безпеки держави.
Інформаційна система - організаційно впорядкована сукупність інформаційних ресурсів та інформаційних технологій і засобів забезпечення інформаційних процесів.
Інформаційні технології - цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів електронної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування.
Інформаційний ринок - система економічних, організаційних і правових відносин щодо продажу і купівлі інформаційних ресурсів, технологій, продукції та послуг.
Інформаційне суспільство - суспільство, в якому більшість робітників займаються створенням, збиранням, відображенням, реєстрацією, накопиченням, збереженням і поширенням інформації, особливо її вищої форми — знань.
Інформаційна війна - процес боротьби між суб´єктами із застосуванням інформаційної зброї.