Інтелектуальна власність і компютерне авторське право
2.2. Конституція України, Кримінальний кодекс та Кодекс України про адміністративні правопорушення стосовно питань захисту інтелектуальної власності
Конституція України, яка була прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 p., має певні статті, які охороняють інтелектуальну, творчу діяльність громадян.
Так, у Статті 41 декларується, що: «Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності» і далі: «Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним».
У Статті 54 наголошується: «Громадянам гарантується свобода літературної, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Кожен громадянин має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди».
Кримінальний кодекс України був прийнятий сьомою сесією Верховної Ради України і введений у дію з 1 вересня 2001 р. Зокрема він має Статтю 176 «Порушення авторського права і суміжних прав», у якій записано: «Незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури, мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, ...їх незаконне тиражування та розповсюдження..., а також інше використання чужих творів, комп’ютерних програм і баз даних, об’єктів суміжних прав без дозволу осіб, які мають авторське право або суміжні права, якщо ці дії завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, —
- караються штрафом від ста до чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або виправними роботами на строк до двох років, з конфіскацією...
Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно або завдали матеріальної шкоди в особливо важкому розмірі,
- караються штрафом від двохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією...».
Крім цієї окремої Статті, у Кримінальному кодексі України існує цілий Розділ XVI «Злочини у сфері використання ЕОМ (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж», де є Стаття 361 про кримінальну відповідальність за «незаконне втручання в роботу ЕОМ (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж»; Стаття 362 про «Викрадення, привласнення, вимагання комп’ютерної інформації або заволодіння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем»; стаття 363 про «Порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем».
Більш детальну інформацію стосовно цих та інших статей Кримінального кодексу України можна отримати за адресою:
Кримінальний кодекс України
Ст. 136 — «Порушення авторських прав»
«Випуск під своїм ім’ям або інше привласнення авторства на чужий твір науки, літератури та мистецтва, незаконне відтворення або розповсюдження такого твору, — караються виправними роботами на строк до двох років, або штрафом від 50 до 120 мінімальних розмірів зарплати».
Кодекс України про адміністративні правопорушення
ст. 1643- «Недобросовісна конкуренція»
«Неправомірне використання: фірмового найменування знаку для товарів і послуг або будь-якого маркування товару;
неправомірне копіювання: форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само імітація, копіювання, пряме відтворення товару іншого підприємця, самовільне використання його імені — тягне за собою накладання штрафу від ЗО до 44 неоподатковуваних мінімальних доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини».
«Умисне поширення неправдивих або неточних відомостей, які можуть завдати шкоди діловій репутації або майновим інтересам іншого підприємця — від 5 до 9 неоподаткованих мінімальних доходів громадян;
...розголошення комерційної таємниці... — від 9 до 18 неоподаткованих мінімальних доходів громадян.
Ст. 1649 «Незаконне розповсюдження примірників аудіовізуальних творів чи фонограм — від 10 до 1000 неоподаткованих мінімальних доходів громадян».
Ст. 169 — «Передача замовнику або у виробництво документації, яка не відповідає вимогам стандартів — від 3 до 40 неоподаткованих мінімальних доходів громадян».