Захист прокурором прав громадян та інтересів держави у сфері охорони довкілля

3.6. Особливості вирішення звернень з питань захисту прав громадян та інтересів держави у сфері охорони довкілля

Одним із важливих елементів організації діяльності органів прокуратури є вирішення звернень з питань захисту прав громадян та інтересів держави у сфері охорони довкілля, що регулюється Законом України «Про прокуратуру» (ст. 12), Законом України «Про звернення громадян» та галузевими наказами Генерального прокурора України. Зокрема, наказом № 9 гн від 21 червня 2011 року «Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України» затверджено Інструкцію про порядок розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України. Наказом Генерального прокурора України від 12 липня 2012 року № 1 гн -2 внесено зміни і доповнення до вказаної Інструкції.

Відповідно до п. 1.2 наказу, зазначено, що при здійсненні перевірок за зверненням необхідно забезпечити повне, об’єктивне та якісне вирішення кожного викладеного доводу, надавати юридично грамотну, обґрунтовану та мотивовану відповідь з посиланням на законодавчі акти. Вживати вичерпних заходів щодо задоволення обґрунтованих звернень і реального повернення порушених прав, застосовуючи у повному обсязі надані законом повноваження. Домагатися своєчасного, законного та остаточного вирішення звернень у тих прокуратурах, до компетенції яких належить розгляд порушених заявниками питань (п. 1.3).

Крім того, відповідно до наказу Генерального прокурора України від 12 квітня 2011 року № 3 гн, передбачено необхідність проведення перевірок виключно за зверненнями та повідомленнями про порушення законів, у тому числі поширені у засобах масової інформації, що вказують на неналежне виконання своїх обов’язків посадовими особами контролюючих та правоохоронних органів, за матеріалами цих органів, а також за власної ініціативи (п. 3). Перевірки за заявами громадян, юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів. За винятком заяв та повідомлень про злочини, розслідування яких належить до компетенції органів прокуратури, проводити лише у разі їх попереднього вирішення керівниками компетентних органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та контролю. В інших випадках надсилати такі звернення за належністю, роз’яснювати право на звернення за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і свобод до відповідних органів державної влади та контролю, органів місцевого самоврядування, а в передбачених чинним законодавством випадках – до суду (п. 3.1).

Відповідно до наказу № 6 гн прокурорам необхідно звертати увагу та вживати заходів щодо всебічного, повного й об’єктивного розгляду звернень фізичних і юридичних осіб з питань представництва інтересів громадян і держави в судах, їх захисту при виконанні судових рішень. У разі необхідності проводити перевірки, витребовувати додаткові матеріали та докази.

Скарги на судові рішення у цивільних, господарських, адміністративних справах та постанови суддів у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі передбачені ч. 1 ст. 15 КУпАП, вирішувати міським, районним, міжрайонним прокурорам, підрозділам представництва прокурор областей, міст Києва і Севастополя, а в Генеральній прокуратурі України – Головному управлінню представництва в суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень, відділу захисту інтересів громадян і держави у сфері земельних відносин Головного управління представництва в суді, захисту інтересів громадян та держави при виконанні судових рішень Генеральної прокуратури України (у справах, пов’язаних із земельними відносинами).

Отже, перевірки за додержанням законодавства про звернення, які стосуються питань захисту прав громадян та інтересів держави у сфері охорони довкілля, повинні здійснюватись за наявності заяв та інших повідомлень про порушення природоохоронного законодавства. У тому числі поширеними у засобах масової інформації; скарги, що надходять до прокуратури і вказують на неналежне виконання своїх обов’язків посадовими особами контролюючих та правоохоронних органів; за матеріалами судової практики (зокрема у справах про оскарження неправомірних дій посадових осіб і органів державного управління); безпосереднє виявлення прокурором порушень закону тощо.