Міжнародна та національна безпека: теоретичні і прикладні аспекти
Робота та межі компетенції слідчого судді в умовах воєнного стану на території України
В Україні з 24. 02. 2022 введено воєнний стан [1]. На сьогодні, у період війни в Україні слідчі судді відіграють важливу роль у забезпеченні дотримання міжнародних стандартів. Стандартів міжнародного гуманітарного права та захисту прав людини. Вони здійснюють контроль за його проведенням у кримінальних провадженнях, пов’язаних зі злочинами проти миру, проти людяності та військовими злочинами, які вчиняє зараз Російська Федерація.
Буде розглянуто важливість слідчих суддів в умовах війни в Україні та їхню роль у забезпеченні правопорядку та боротьбі зі злочинністю, також відповідність стандартам Європейського Союзу.
З урахуванням історії, дуже непогано працює інститут слідчого судді в Франції. Під час проведення слухання слідчий суддя має широкий спектр повноважень. Він може видати «ордери» (в Україні це «ухвала»), що дозволяють органам влади провести обшук за місцем проживання обвинуваченого та вилучити необхідні докази. Він також може видавати ордери на присутність інших осіб як свідків, або він може вимагати експертів для надання показань.
Якщо є суперечливі показання, свідки допитуються одночасно один з одним і часто з обвинуваченим. Наприкінці слухання прокурор може, якщо забажає, представити свою думку у формі прохання. Зібрані докази та показання свідків об’єднуються у досьє даної справи, яке служить орієнтиром для слідчого судді під час наступного пленарного засідання у відкритому судовому засіданні, зокрема для перевірки показань. Досьє доступне стороні захисту в повному обсязі, щоб елемент несподіваності був виключений з основного слухання. Однак досьє недоступне для журі, яке має засновувати своє рішення на фактах, представлених у відкритому судовому засіданні.
Саме на основі цього досьє слідчий суддя приймає рішення щодо передачі справи до суду [6]. Слід відзначити, що через історичні обставини Іспанія, Бельгія та Королівство Нідерланди є країнами, що відтворюють французьку модель у своїй власній системі влади. Вони повністю або в значній мірі використовують описані французькі інститути. Саме такі межі компетенції в певній мірі є і в нашому законодавстві.
Згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України ст. 3 ч. 1 п. 18, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду. Слідчий суддя (слідчі судді) у суді першої інстанції обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду [2]. Суд першої інстанції - це судовий орган, який розглядає справи вперше та приймає у них судові рішення. Суд першої інстанції приймає рішення щодо справ, які відносяться до його компетенції, тобто визначених законом питань.
Рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені до вищих судових інстанцій. Як вже зазначено, слідчий суддя має важливе значення в кримінальному судочинстві. Він є носієм повної судової влади і здійснює діяльність, спрямовану на захист конституційних прав та свобод особи на досудових стадіях кримінального провадження. Слідчий суддя належить до судового органу і виконує свої повноваження від імені суду згідно з положеннями ст. 127 Конституції України (правосуддя здійснюють судді) [3].
Роль слідчого судді полягає у забезпеченні законності в кримінальному провадженні та захисті прав і свобод особи, забезпеченні змагальності на досудовому провадженні та уникненні необгрунтованого обмеження прав і свобод. Законодавство України регулює повноваження та функції слідчого судді в кримінальному провадженні. Таке регулювання здійснюється згідно з чинним Кримінальним процесуальним кодексом України (далі КПК України).
Визначимо порядок обрання на посаду слідчого судді. Слідчі судді (суддя) обираються зборами суддів цього суду за пропозицією голови суду або за пропозицією будь-якого судді цього суду, якщо пропозиція голови суду не була підтримана, на строк не більше трьох років і можуть бути переобрані повторно. До обрання слідчого судді відповідного суду його повноваження здійснює найстарший за віком суддя цього суду (ч. 7 ст. 21 Закону України «Про судоустрій і статус суддів») [4].
Дуже важливим питанням є незалежність слідчих суддів, тобто принцип незалежності суду та суддів. Принцип незалежності суддів передбачає, що судді повинні бути незалежними від будь-якого впливу або думки різних органів державної влади й управління, посадових осіб, громадських організацій, партій чи рухів, засобів масової інформації, окремих громадян. Гарантії незалежності суду та суддів можуть бути класифіковані як процесуальні, правові, організаційні та матеріальні. Уникнення реального або потенційного конфлікту інтересів є однією зі складових незалежності судді, що може мати різні форми, такі як родинні та/або дружні відносини з учасниками кримінального провадження, зокрема прокурором, захисником, підозрюваним, обвинуваченим чи експертом.
Слідчий суддя є досить новим суб’єктом в сфері кримінального процесу України, але доволі важливим з погляду на його обов’язки. Зокрема: 1. Кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи. 2. Якщо слідчий суддя отримує з будьяких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому КПК України порядку, він зобов’язаний постановити ухвалу, якою має зобов’язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з’ясування підстав позбавлення свободи. 3. Слідчий суддя зобов’язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи (п. 1-3 ст. 206 КПК України) [2].
Судове рішення приймається у формі ухвали, постанови або вироку, які мають відповідати вимогам, передбаченим ст. 369, 371- 374 КПК України [2].
Враховуючи, що вирішення будь-якого теоретичного та практичного питання спирається, перш за все, на наукову базу, тобто нормативно-правові акти, діяльність та винесення рішень слідчих суддів повноцінно регулюється законами.
Підсумовуючи усе вищесказане можна зробити висновок, що важливість слідчих суддів та їх дій в Україні є дуже важливим питанням, бо це пришвидшує правосуддя та забезпечує право кожної людини на справедливий суд. Основною функцією слідчого судді є забезпечення додержання законів під час проведення досудового розслідування, захист прав і свобод особи, а також забезпечення об’єктивності та неупередженості в розслідуванні кримінальних справ. Також, функціями слідчого судді є прийняття рішення про затримання, арешт або обмеження волі підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення.
Щодо функціонування інституту слідчих суддів необхідно враховувати положення Рекомендації № R (86) 12 Комітету міністрів Ради Європи від 16 вересня 1986 р., зокрема дотримання у їх діяльності: 1) принципу єдності (має діяти єдина територіальна система слідчих суддів, а всі їх акти повинні мати однакову обов’язкову юридичну силу й виконуватися відповідними органами й посадовцями); 2) принципу організаційної автономності, відповідно до якого система слідчих суддів утворює окрему ланку у складі судів загальної юрисдикції; 3) принципу незалежності організації й діяльності, тобто слідчі судді повинні здійснювати свої процесуальні повноваження незалежно від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, політичних партій та інших громадських об’єднань тільки на підставі закону й внутрішнього переконання [5, с. 14].
Отже, слідчий суддя - це суддя, який відповідно до законодавства дає дозвіл на проведення різних видів слідчих та розшукових дій, включаючи негласні. Має право змінювати, переглядати або скасовувати заходи, пов’язані з кримінальним провадженням та запобіжними заходами. Здійснює судовий контроль за дотриманням прав та свобод учасників провадження. Бо, основним завданням судового контролю на досудовому розслідуванні є забезпечення контролю за тим, щоб не порушувалися права та свободи людини, і щоб все відповідало принципу верховенства права, яке зазначено в 8 статті Основного Закону нашої країни [3]. Інші завдання, такі як захист прав потерпілого та інших учасників кримінального провадження, розгляд клопотань сторін щодо процесуальних питань у межах змагальності, мають другорядне значення. Це означає, що їх виконання також важливе, але не є головною метою судового контролю.