Міжнародна та національна безпека: теоретичні і прикладні аспекти
Забезпечення функціонування правового механізму державного управління задля гарантування державної безпеки в умовах воєнного стану
Виявлення особливостей та проблемних аспектів функціонування правового механізму державного управління структурами сфери цивільного захисту (далі - ЦЗ) щодо забезпечення державної безпеки України в умовах воєнного стану є наразі актуальною проблемою.
Відповідно до положень [1] національна безпека України - це захищеність національних інтересів України від реальних та потенційних загроз, якими є життєво важливі інтереси людини, суспільства і держави, реалізація яких забезпечує так само безпечні умови життєдіяльності громадян. Водночас спроможності складових сектора безпеки та оборони (далі - СБОУ), зокрема органів управління та сил ЦЗ, Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС) щодо створення безпечних умов життєдіяльності населення виявляються під час проведення комплексного огляду - процедури оцінювання їх стану і готовності, за результатами якої визначаються заходи, спрямовані на досягнення ними необхідних спроможностей до виконання завдань за призначенням у поточних і прогнозованих умовах безпекового середовища.
Разом з тим, ДСНС здійснює заходи щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій (далі - НС), запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків тощо. Заразом, відповідно до [2] для системного захисту України від загроз національній безпеці керівництво держави вважає за необхідне здійснювати заходи щодо розвитку СБОУ, зокрема завдяки оптимізації державної системи ЦЗ через удосконалення її структури та системи управління, процесу реагування на загрози, пов’язані з НС будь-якого характеру, уточнення завдань на мирний час та особливий період.
Відповідно до [3] особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Там само визначено, що ЦЗ України у мирний час здійснюється відповідно до [4], а в особливий період (зокрема у воєнний час) та з метою підготовки до нього - з урахуванням особливостей, визначених нормами міжнародного гуманітарного права, законодавством про оборону, мобілізацію та правовий режим воєнного стану.
Отже, аналіз вищерозглянутих нормативно-правових актів засвідчив про те, що в них не окреслено функції та завдання ДСНС, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади відповідно до здійснення заходів ЦЗ під час введення правового режиму воєнного стану в державі.
Тому для досягнення мети дослідження вважаємо за необхідне провести аналіз законодавства сфери ЦЗ щодо забезпечення державної безпеки України в умовах воєнного стану. Відповідно до [4] в особливий період, зокрема у воєнний час єдина державна система цивільного захисту (далі - ЄДСЦЗ) функціонує з урахуванням особливостей, що визначаються відповідно до вимог норм міжнародного гуманітарного права [5-6]. Водночас у [5] та [7] визначено завдання суб’єктам забезпечення ЦЗ щодо приведення ЄДСЦЗ, її функціональних та територіальних підсистем у готовність до виконання завдань за призначенням в особливий період. Там само вказано, що військові адміністрації на територіальному рівні управління здійснюють повноваження з організації та участі у здійсненні заходів, пов’язаних із мобілізаційною підготовкою та ЦЗ.
Так само, у [4] та [8] додатковими завданнями ЄДСЦЗ у відбудовний період є проведення цільової мобілізації та залучення мобілізаційного ресурсу для ліквідації наслідків ведення воєнних дій та НС.
Дотично до положень [4] зазначимо, що до змісту мобілізаційної підготовки віднесено підготовку ЄДСЦЗ до функціонування в умовах особливого періоду, підготовку керівного складу органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування ЄДСЦЗ, підприємств, установ і організацій до дій у разі мобілізації [3].
Зазначимо, що відповідно до [6] залежно від масштабу та особливостей НС, що прогнозується чи виникла, в Україні або в межах конкретної її території встановлюється один із режимів функціонування ЄДСЦЗ, а саме: повсякденного функціонування, підвищеної готовності, НС та надзвичайного стану. Отже, у зазначеному законі режим функціонування ЄДСЦЗ під час введення воєнного стану не передбачено, лише визначено додаткові завдання у відбудовний період.
Центральним органом виконавчої влади, що провадить свою діяльність у сфері ЦЗ є ДСНС. Відповідно до [9] з-поміж основних завдань ДСНС виокремлюють реалізацію державної політики у сфері ЦЗ, захист населення і територій від НС, запобігання їх виникненню, ліквідацію наслідків, рятувальну справу, гасіння пожеж, пожежну та техногенну безпеку, діяльність аварійно-рятувальних служб тощо. З метою реалізації зазначеного завдання ДСНС забезпечує здійснення заходів з мінімізації та ліквідації наслідків НС, пов’язаних із терористичними актами, а також проводить просвітницьку та практично-навчальну роботу з метою підготовки населення до дій у зазначених умовах. Втім, питання щодо функцій та завдань структур ДСНС в умовах воєнного стану у положенні про ДСНС не окреслено.
Таким чином, нами проведено аналіз законодавства України у сферах національної безпеки та ЦЗ. На підставі цього виявлено окремі розбіжності та прогалини в законодавстві, зокрема у правовому механізмі державного управління щодо визначення функцій та завдань структурам сфери ЦЗ під час воєнного стану та в особливий період. З метою усунення недоліків та прогалин у законодавстві сфер національної безпеки та ЦЗ пропонується внести відповідні зміни та доповнення до них, що стане подальшим напрямом наукових досліджень за вказаним напрямом.